WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Банківські операції - Курсова робота

Банківські операції - Курсова робота

Активні операції – це дії банку з розміщення мобілізованих ресурсів у депозити, кредити, цінні папери, інвестиції, основні засоби і товарно-матеріальні цінності з метою отримання доходу.

Крім цього, у діяльності банків є позабалансові операції, які не належать до активних чи пасивних, оскільки їх проведення не пов'язане із залученням чи розміщенням ресурсів. Їх виділяють в окрему групу банківських операцій – банківські послуги. Банки, які мають спеціальний дозвіл, можуть проводити операції в іноземній валюті. Незалежно від того, активні, пасивні це операції чи комісійно-посередницькі, їх називають валютними операціями банку.

Розглядаючи дану тему, необхідно ознайомитися з процедурою ліцензування банківської діяльності в Україні. Ліцензування має на меті обмежити здійснення банківських операцій тільки тими юридичними особами, які мають дозвіл на їх проведення від уповноваженого органу. Питання про можливість видачі банківської ліцензії розглядається спочатку територіальним управлінням НБУ за місцем реєстрації банку на підставі клопотання банку за умови наявності документів, які підтверджують дотримання встановлених Законом "Про банки і банківську діяльність" вимог. У разі дотримання визначених вимог банку надається ліцензія на право виконання певних операцій. Але для здійснення окремих операцій банк має отримати письмовий дозвіл на виконання окремих операцій.

Банки в межах отриманої ліцензії на здійснення банківських операцій можуть видавати своїм філіям дозвіл на право здійснення визначених головним банком операцій у межах дозволених Національним банком України.

Необхідно враховувати, що існують такі операції, які за чинним законодавством банкам забороняється виконувати, а саме: діяльність у сфері матеріального виробництва, торгівлі (за винятком реалізації пам'ятних, ювілейних та інвестиційних монет), та страхування (крім виконання функцій страхового посередника).

2.2. План практичного заняття

Практичне заняття 2

Питання для обговорення

1. Організаційна структура та управління банком. Функції та компетенція загальних зборів учасників банку, наглядової ради, правління (ради директорів) та ін. .

2. Банківські операцій, їх класифікація. Взаємодія структурних підрозділів банку при виробництві і продажу банківських послуг.

3. Передумови отримання банківської ліцензії та умови її відкликання.

4. Концепції управління діяльністю банку.

Перелік питань, що вивчаються студентом самостійно

Структура управління банком.

Функції та повноваження окремих органів управління банків з різною формою власності.

Структура функціональних підрозділів та служб банку.

Економічний зміст основних активних та пасивних банківських операцій.

Особливості комісійно-посередницьких операцій банку.

6. Відмінність між банківською ліцензією і письмовим дозволом, сфера їх застосування.

2.3. Зміст індивідуальних завдань

1. Побудова та аналіз схематичного балансу комерційного банку.

2. Ознайомлення з положенням про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій.

3. Ознайомлення з інструкцією про порядок виконання контролю та отримання ліцензії по експортних, імпортних та лізингових операціях.

2.4. Інформаційні джерела

Про банки і банківську діяльність: Закон України від 7 12. 2000р. №2121-111.

Інструкція про порядок виконання контролю та отримання ліцензії по експортних, імпортних та лізингових операціях: Затв. постановою Правління НБУ від 24.03. 1999 р. № 136.

Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій: Затв. постановою Правління НБУ від 17.07. 2001 р. № 275.

Банківські операції: Підручник. – 3-тє вид., перероб. і доп. / А.М. Мороз, М.І. Савлук, М.Ф. Пудовкіна та ін.; За заг. ред.А.М. Мороза. – К.: КНЕУ, 2008. – 608с.

Єпіфанов А.О., Маслак Н.Г., Сало І.В. Операції комерційних банків: Навчальний посібник. – Суми: ВТД „Університетська книга", 2007. – 523 с.

Міщенко В.І., Слав'янська Н.Г., Коренєва О.Г. Банківські операції: Підручник. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2007. – 796.

Васюренко О.В. Банківські операції: Навч. посібник. – К.: 2005. – 243с.

Капран В.І. Банківські операції: Навч. посібник. - К.: ЦУЛ, 2006. – 208с.

Мещеряков А.А. Організація діяльності комерційного банку: Навч. посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 608с.

Тема 3. Операції банків з формування власного капіталу

3.1. Методичні поради до вивчення теми

Засвоєння даної теми вимагає від студентів вивчення економічної характеристики та джерел формування банківських ресурсів, адже основою діяльності банків слугують сформовані ними ресурси. За своїм економічним змістом банківські ресурси не однорідні, їх можна класифікувати за різними ознаками. Найпоширенішою є класифікація банківських ресурсів на залучені, позичені та власні ресурси банку.

Необхідно розуміти, що власні ресурси відіграють визначальну роль у процесі створення та майбутньої діяльності банку. Тож власний капітал – грошові кошти та виражена у грошовій формі частина майна, які належать його власникам, забезпечують економічну самостійність та фінансову стійкість банку, використовуються для здійснення банківських операцій та надання послуг з метою одержання прибутку.

Виходячи з цього, можна визначити функції власного капіталу – захисну, регулюючу та забезпечення оперативної діяльності банку. Варто відмітити, що багатофункціональне призначення власного капіталу робить його неоднорідним за своїм складом.

Краще зрозуміти сутність власного капіталу дає змогу класифікація його за різними ознаками, такими як: організаційно-правова форма діяльності банку, форма інвестування, форма власності, резидентність, характер використання власниками, характер використання в банківській діяльності, спосіб розрахунку, порядок та джерела формування.

Необхідно враховувати, що залежно від способу розрахунку виокремлюють балансовий та регулятивний власний капітал.

Балансовий власний капітал розраховується як різниця між балансовою вартістю активів та зобов'язань банку.

Регулятивний власний капітал використовується для обчислення економічних нормативів діяльності банків та деяких інших потреб. При його розрахунку за основу береться балансовий власний капітал, який потім коригується на різноманітні статті балансу, що характеризують банківські ризики. Алгоритм розрахунку розміру регулятивного власного капіталу має такий вигляд:

РВК = ОК + ДК – В,

де РВК – регулятивний власний капітал банку;

ОК – основний капітал, зменшений на суму недосформованих резервів за активними операціями банку;

ДК – додатковий капітал банку;

В – відвернення.

Виходячи з порядку і джерела формування слід розрізняти: статутний капітал, резервний капітал та інші спеціальні фонди і резерви, нерозподілений прибуток, субординований капітал.

Найважливішою складовою власного капіталу банку є його статутний капітал, який являє собою вартість вкладів засновників (учасників) банку, що передаються йому власниками вкладів у повне господарське відання з метою формування активів банку для початку чи подальшої його діяльності, а також гарантування інтересів вкладників і кредиторів банку.

Актуальним є питання мінімального розміру статутного капіталу банку, який установлюється законодавчо. В Україні вимоги щодо мінімального розміру статутного капіталу встановлюються на момент реєстрації банку, тобто для новостворюваних банків. Починаючи з жовтня 2006 року мінімальний розмір статутного капіталу не може бути меншим 10 млн. євро.

До складу власного капіталу входять резервний капітал та інші спеціальні фонди та резерви. Резервний капітал формується в процесі подальшої діяльності банку. Він призначений для покриття непередбачених збитків за всіма статтями активів та позабалансових зобов'язань. Наявність резервного капіталу забезпечує фінансову стійкість банку, що, у свою чергу, позитивно впливає на підвищення його платоспроможності та зменшує вірогідність банкрутства банку.

Резервний капітал формується в порядку, установленому загальними зборами акціонерів (засновників, учасників). Однак розмір резервного капіталу та щорічних відрахувань до нього не можуть бути меншими ніж це встановлено законодавчо, а саме: мінімальний розмір резервного капіталу має бути не меншим 25% регулятивного капіталу, а розмір відрахувань – меншим 5% чистого прибутку.

Компонентом власного капіталу є загальні резерви, які створюються для відшкодування можливих непередбачених ризиків. Крім цього, до складу власного капіталу банку входять спеціальні фонди та резерви. Згідно з чинним законодавством банки мають право створювати спеціальні фонди, призначені для розширення і розвитку банківської діяльності та її матеріально-технічної забезпеченості, вирішення питань матеріального стимулювання працівників та соціального розвитку колективу банку.

Loading...

 
 

Цікаве