WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Банківські злиття та поглинання: організаційно-економічні аспекти - Курсова робота

Банківські злиття та поглинання: організаційно-економічні аспекти - Курсова робота

Україна – це великий перспективний банківський ринок, який швидко розвивається (розмір чистих прибутків банків за останній рік збільшився на 93,7%). При вступі України до СОТ іноземний пресинг, який вже має місце, тільки збільшуватиметься.

Тому автор пропонує ряд заходів для мінімізації ризиків і максимізації здобутків, що виникатимуть у вітчизняній банківській системі при вступі України до СОТ:

1. Необхідним є прийняття політичного та економічного рішення про те, що ми без власних банків не зможемо здійснювати суверенну грошову політику:

2. Слід ґрунтовно дослідити іноземний досвід, провести консультації з представниками вітчизняної банківської системи і, як результат, розробити власну довгострокову стратегію, яка передбачає політику,що має забезпечити ліквідність і, відповідно, конкурентоспроможність вітчизняній банківській системі.

3. Створити стимули для розширення приватизаційних та консолідаційних процесів у банківському секторі. Задіяти найкращих експертів на вирішення цієї проблеми.

4. Ввести у вищих навчальних закладах з банківською спрямованістю спеціалізовані дисципліни з цієї тематики.

5. Співвіднести вітчизняне законодавство з тими двохсторонніми протоколами, які Україна вже підписала в рамках переговорного процесу СОТ.

6. Визначити оптимальну норму обов'язкових резервів і не допускати її підвищення.

7. Слід при цьому зазначити, що у ст. 9-11 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (від 07.12.2000 р. № 2121) відсутні такі форми банківських об'єднань, як: банківські концерни, банківські консорціуми, банківський трест, при діяльності котрих виникають саме банківські правовідносини. Створення в Україні таких форм БО також може підвищити конкурентоспроможність вітчизняної банківської системи.

Все це повинна передбачати і враховувати фіскальна і грошова політика держави, а також діяльність банківського нагляду. Неврахування цього, означає свідоме послаблення банківського сектору і є передумовою для швидшої передачі вітчизняних банків в руки закордонного капіталу.

Банки, в свою чергу, повинні провести ряд наступних заходів, що передбачають:

  1. Підвищення безпеки банків та їх конкурентоздатності.

  2. Збільшення власних фондів банків та загалом рівня капіталізації банків, низький рівень яких свідчить про їхню слабкість, визначаючи одночасно їх дуже невигідну стартову позицію у змаганнях з сильними та динамічними західними банками.

  3. Зменшення частки поганих кредитів.

  4. Вдосконалення діючих банківських процедур, управління та модернізація оснащення.

  5. Розробка довготермінової стратегії розвитку та маркетингової стратегії.

  6. Розвиток та збагачення форм та якості представлених послуг.

  7. Розширення банківської мережі.

  8. Зниження коштів роботи банків.

  9. Покращення інформаційної технології банків.

  10. Обмін знаннями у сфері банківської справи шляхом створення стратегічних союзів та двоїстих угод.

  11. Передбачити, що ліквідація непотрібних структур чи штатів є нелегким процесом, а зменшення зайнятості одночасно вимагає значних інвестиційних витрат.

  12. Мають відбуватися процеси припинення регулювання, а також лібералізації надходжень капіталів. Це сприяє уніфікації послуг, які надаються банками, і призводить до того, що домінуючою організаційною формою на ринку стає універсальний банк, а банківська система повинна бути диференційована, а її сегменти повинні відповідати потребам народного господарства.

Цей процес вимагає ґрунтовно обдуманих дій, а також обрання стратегії та визначення напрямку, у якому повинні працювати банки. Однак, перш за все необхідно вирішити питання про те що це повинна бути система, як на рівні держави, так і на рівні банків, створена не тільки за зразком ефективних та безпечних банківських систем інших країн, таких як Англія, Франція, Німеччина, а й пристосована до потреб та вимог нашої економіки, бо існуючий стан вітчизняної банківської справи у великій мірі залежить від змін, які безперервно відбувалися протягом багатьох років у нашій банківській системі і сліпе копіювання іноземного досвіду призведе лише до паперових планів.

Головним інструментом у протистоянні іноземним банкам мають стати банківські об'єднання. Як зазначають всі експерти і представники банків, висвітлюючи цю проблематику, – БО – це об'єднання не проблем, а успіхів і перспектив. Тому, для досягнення цієї мети, банкам, в контексті об'єднання, слід передбачити свої стратегічні напрямки вже напередодні вступу до БО. Як показує іноземний досвід, інтернаціоналізація банківських систем стала причиною значної концентрації в них капіталу, покращуючи конкурентні позиції універсальних банків стосовно банків спеціалізованих, тому, враховуючи те, що БО – це взаємодоповнююча сукупність фінансових установ, слід зробити все можливе, щоб кожна частина цієї системи працювала злагоджено і ефективно.

Головніше і першочергове – це загальне теоретичне осмислення на всіх зацікавлених рівнях (держава, банки, спеціалізовані органи, громадськість) ситуації що склалася, і створення відповідних планів реагування, за якими можна на практиці мінімізувати ризики і максимізувати здобутки для вітчизняної банківської системи в контексті інтеграції України до СОТ.

Пропозиції щодо мінімізації ризиків: намагання встановити обмеження на присутність іноземного капіталу в Україні не є розв'язанням проблеми регулювання його доступу. Крім того, встановлення штучних преференцій для банків негативно позначиться на розвитку інших сегментів фінансового ринку. Враховуючи викладене, системний підхід до регулювання доступу іноземного капіталу в банківський сектор України має базуватися передусім на заходах підтримки конкурентоспроможності банків із національним капіталом, використанні позитивних структурних і технологічних переваг банків з іноземним капіталом для підвищення інвестиційного потенціалу вітчизняної банківської системи та її стимулюючої ролі в соціально-економічному розвитку країни за рахунок підвищення монетизації економіки; нарощування обсягів кредитування економіки як передумови необхідних структурних зрушень; залучення іноземних інвестицій і доведення їхнього рівня на душу населення до сусідніх східноєвропейських країн; прискореного розвитку фінансових ринків; інтенсифікації використання сучасних банківських технологій та банківського менеджменту; розширення спектра банківських послуг і підвищення їхньої якості; зниження рівня відсоткових ставок за кредитами; оптимізації інституційної структури вітчизняної банківської системи й наближення її до стандартів країн із розвиненою економікою.

Висновки

Підбиваючи підсумки роботи, слід сказати, що інтеграція України до СОТ може мати для банківської системи діаметрально протилежні наслідки. Головними факторами впливу на кінцевий результат стають:

        1. Професіоналізм банківських працівників, що мають укріплювати фундамент вітчизняної банківської системи, основою якого є створення БО.

        2. Професіоналізм політиків і чиновників, в обов'язки яких входить створення якнайбільш сприятливого клімату, для реалізації банками свого максимального потенціалу.

Всі групи клієнтів вітчизняної банківської системи (фізичні та юридичні особи, органи державного управління) матимуть значно більше плюсів, аніж мінусів. Це пов'язано із підсиленням конкуренції у банківському секторі після вступу України до СОТ. Зокрема, плюси для клієнтів виявлятимуться у здешевленні банківських послуг, покращенні якості і збільшенні асортименту пропонованої продукції, розширенні споживчих прав і збільшенні обсягів і якості банківських гарантій. Для банків, як державних, так і комерційних, інтеграція України до СОТ має переважно позитивний характер, що проявиться у збільшенні конкурентоспроможності усієї вітчизняної банківської системи.

В Нацбанку вважають, що створення БО – цілком логічний етап у розвитку банківського сектору. А це означає: НБУ не стане перешкоджати місцевій глобалізації у банківському секторі, що тільки буде сприяти формуванню банківських корпорацій и холдингів. Політики і чиновники також зацікавлені у створенні ефективних важелів протидії потужним іноземним фінансовим установам. Щодо банків, то вони в першу чергу зацікавлені у створенні на вітчизняному банківському ринку економічно-організаційної сили нової якості, яка дасть їм не тільки можливість утримати власні позиції, а й нагоду поборотись за зростання, зокрема, вихід на іноземні ринки банківських послуг.

Негативом для банків є те, що при вступі України до СОТ, як показує іноземний досвід, відбуватимуться значні коливання практично по всіх сферах життя держави, що на певний час виведе усю банківську систему зі стану стабільності. Вступ України до СОТ сприятиме появі в нашій державі БО, перш за все, як головного інструменту у процесах протистояння банків вітчизняних з іноземними банками, та виходу українських банків на іноземні ринки.

Loading...

 
 

Цікаве