WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Суть, будова та функції банківської ситеми - Реферат

Суть, будова та функції банківської ситеми - Реферат

впливу Монополісти, аутсайдери
Структура Багатопрофільні, безфіліальні
Ступінь контролю Контролюючі, контрольовані
Конкурентоспроможність Конкурентноспроможні, неконкуре-нтноспроможні
Фінансовийстан Стійкі, проблемні, кризаві, банкрути
Основна визначальна, провідна функція банків за умов перехідної, а згодом і створеної реільно цивілізованої економіки - це по-середництво у фінансовій і кредитній сфері, обслуговування господарсько-фінансових операцій. Посередництво виражається у процесі продажу ра-хунків фінансових вимог приватним клієнтам, а також державі. Одна з фу-нкцій комерційних банків проявляється в тому, щоб зменшувати ризик для індивідуальних рахунків за допомогою об'єднання нагромаджень і вико-ристання їх для створення великих диверсифікованих груп активів, інакше кажучи, функціональне призначення комерційних банків - це акумуляція, зберігання і використання фінансових ресурсів.
Отже, банківська система - це специфічна економічна та організаційно - правова структура, що забеспечує функцірнування гро-шового ринку та економіки в цілому.
Вона покликана виконувати такі функції:
" трансформаційну;
" створення платіжних засобів та регулювання грошової маси;
" забеспечення сталості банківської діяльності і грошового ринку.
Трансформаційна функція зумовлена посередницькою місією банків. Мобілізуючи вільні грошові кошти одних суб'єктів ринку і передаючи їх різними способами іншим суб'єктам, банки мають можли-вість змінювати:
- строки грошових капіталів;
- їх розміри;
- фінансові ризики.
Функція створення грошей і регулювання грошової маси полягає в тому, що банківська система оперативно змінює масу грошей в обігу, збільшуючи її відповідно до зміни попиту на гроші. Це ключова фу-нкція банківської системи. В її виконанні беруть участь усі ланки системи. Вона стосується усіх напрямків банківської діяльності, насамперед кредит-ної.
Функція забеспечення сталості банків та грошового ри-нку пов'язана з надзвичайно високою ризиковістю банківської діяльності. Банки, на відміну від інших економічних суб'єктів, несуть підвищену за-грозу дестабілізації власної діяльності, розлад усього грошового ринку, провокування зогальноекономічної кризи.
Банківська діяльність за умов перехідної економіки.
Станом на 1 січня 1998 року В Книзі реєстрації банків, валютних бірж та фінансово-кредитних установ зареєстровано 227 банків. Із них створених у вигляді відкритих акціонерних товариств - 133, держа-вних - 2, закритих акціонерних товариств - 51, банків, створених за учас-тю іноземного капіталу, - 22, у тому числі зі 100-процентним іноземним капіталом - 6 банків.
Кількісні аспекти організації банківської діяльності в умо-вах ринку пов'язані з оцінкою достатності числа банків у країні з огляду на їхні можливості повноцінно обслуговувати різні сектори господарства. Критерієм для оптимізації цього параметра має слугувати така кількість банківських установ, яка спроможна:
" охопити традиційним кредитно-фінансовим обслуговуванням усі сфери національної економіки й зовнішньоекномічну діяльність;
" зайняти усі можливі для банків сегменти грошового ринку і ринку капі-талів;
" здійснювати увесь спектр операцій, щоб повністю зодовільнити попит суб'єктів ринку на банківські послуги.
Однак у реальній дійсності формування кількісного складу банківської системи, особливо при переході від адміністративно-командної до ринкової економіки, далеко не завжди грунтується на чітко визначених об'єктивних критеріях потреби у створенні нових банків. Унаслідок цього на початкових етапах перехідного періоду в Укріїні переважав тільки екс-тенсивний тип розвитку банківської системи, що на рівні з позитивним мо-ментом розширення традиційних сфер банківських перацій і створення конкурентного середовища містив також певний негатив, який виявився згодом у фінансових крахах окремих новоутворених банків.
Позитивним моментом у розвитку банківської системи слід вважати докорінну зміну структури власності на банки, що дістало вира-ження у русі від повної монополізації банківської справи в руках держави до створення системи приватних комерційних банків та перебування у державній власності тільки двох із них. У результаті структура банківської ситеми за даним критерієм набуває класичних ознак, за яких верхній рі-вень - центральний банк - перебуває під контролем держави, а ніжній - комерційні банки - належать приватним особам.
Річ у тому, що значним кількісним змінам структури бан-ківської системи України не завжди відповідають позитивні якісні зрушен-ня. Йдеться насамперед про досить низький рівень капіталазації комерцій-них бінків, адже значну частину новоутворених кредитних інститутів було засновано в період загострення гіперінфляції підприємствами реального сектора економіки для розв'язання проблем суто власного забеспечення кредитними ресурсами. Діяльність інших банків початково мала на меті обслуговування торговельно-посередницьких та валютообмінних операцій із швидким обігом коштів.
Суттєво вплинула на кредитно-платіжні відносини з підп-риємствами криза нелатежів. З одного боку, комерційні банки, бача погі-ршення платоспроможності підприємств, утримувалися від надання їм но-вих кредитів, що ще більше погіршувало становище підприємств. З іншого боку, підприємства, опинившись у скрутному фінансовому становищі, не могли виконувати свої зобов'язання не тільки перед іншими підприємст-вами, але й перед банками. Зростання простроченої заборгованості підп-риєиства за банківські кредити створило серйозну загрозу для ліквідності не тільки окремих банків, але й банківської системи в цілому.
Звуження кредитної діяльності комерційних банків з од-ночасним наростанням неплатежів за простроченими позиками та зрос-танням резервів ліквідності підірвали прибутковість банків.
Крім того, і деякі інші внутрібанківські процеси сприяли активізації кризи банківської діяльності. Найбільш відчутні з них - жорст-ка монетарна політика Національного банку, недостатня оперативність і ефективність контролю з боку Національного банку за діяльністю комер-ційних банків та недоліки в діяльності самих банків. Але ці внутрібанківсь-кі проблеми, так би мовити, лише ускладнюють ситуацію, а першопричина кризи банківської діяльності за межами банківської системи - в нашій еко-номіці. В Україні неміє системи страхування ризиків кредитної діяльності і страхування банківських депозитів.
Не маючи інших джерел існування та подальшого розви-тку, деякі банки свідомо вдалися до проведення занадто ризикової кредит-ної політики. При наданні кредитів ними недостатньо приділялась увага вивченню кредитного ризику. Ситуація ускладнювалась тим, що інформа-ція банків про платоспроможність
Loading...

 
 

Цікаве