WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Банківське кредитування - Курсова робота

Банківське кредитування - Курсова робота

, (3)

де V - варіація, %; t - показник надійності зв'язку, який при рівні ймовірності Р=0,05 дорівнює 1,96; m - показник точності розрахунків, %. Для економічних розрахунків припустима помилка 5-8%.

4. Перевірка відповідності даних нормальному закону розподілення. Здійснюється розрахунком асиметрії А, ексцесу Е та їх помилок ea, ee.

; ; (4)

; . (5)

Межа припустимості відхилення від нормального закону розподілення визнається умовами

. (6)

Питання 6. Класифікація кредитів комерційних банків

Відповідь

Позики комерційних банків можна класифікувати за різноманітними ознаками і критеріями. Ми вважаємо, що найбільш зручною є така класифікація банківських позик:

-за призначенням і характером використання позичкових засобів;

-за наявностю і характером забезпечення;

-за термінами використання;

-за методами надання і засобами погашення;

-за характером і засобом сплати відсотка;

-за числом кредиторів.

Існують банківські послуги, що мають кредитний характер.

За призначенням і характером використання позичкових засобів підкреслюють:

-позички торгово-промисловим підприємствам;

-позички під нерухомість;

-споживчі кредити;

-сільськогосподарські позички;

-контокорентний кредит;

-кредит під цінні папери;

-кредити, пов'язані з вексельним обігом;

-міжбанківські позички;

-позички небанківським фінансовим установам;

-позички органам влади.

За наявністю і характером забезпечення виділяють:

-забезпечені (ломбардні) позички;

-незабезпечені (бланкові) кредити.

Основна маса банківських кредитів видається під забезпечення, що є одним із принципів банківського кредитування. Формами забезпечення зобов'язань за поверненням кредиту можуть бути:

-застава майна позичальника;

-гарантія або поручничство;

-переуступка на користь банку контрактів, вимоги і рахунки позичальників до третьої особи;

-договір страхування відповідальності позичальника за непогашення заборгованості за позичкою;

-дорожні і товарні документи;

цінні папери;

-поліси страхування життя;

-інші грошові вимоги позичальника до третьої особи.

Незабезпечені (бланкові) позички, які називаються в банківській практиці довірчими, надаються тільки під зобов'язання позичальника погасити позичку. Ці кредити сполучені з великим ризиком для банку, тому вимагають більш ретельної перевірки кредитоспроможності позичальника і видаються під більш високий відсоток.

За термінами використання (терміновості) позички підрозділяють на:

-термінові;

-безстрокові (до запитання);

-прострочені;

-відстрочені.

Термінові - це позички, які надані банком на термін, зафіксований за згодою з позичальником. Вони бувають трьох видів:

-короткострокові - до 1 року;

-середньострокові - від 1 до 3 років;

-довгострокові - понад 3 років.

До безстрокових відносяться позички, що видаються банком на невизначений термін, - так звані позички до запитання. Позичальник зобов'язаний погасити таку позичку за першою вимогою банку. Якщо ж банк не вимагає повернення, то кредит погашається за розсудом позичальника.

Простроченими вважаються позички, за якими минули терміни повернення, встановлені у кредитному договорі між банком і позичальником, а позикові засоби не повернені останніми. Такі позички враховуються на окремому позичковому рахунку.

Відстрочені - це позички, за якими на прохання позичальника банком прийняте рішення про перенос на більш пізній час терміну повернення кредиту. Відстрочка погашення позички оформляється звичайно додатковою угодою до основного кредитного договору і супроводжується встановленням більш високої процентної ставки.

За методами надання розрізняють позички, що видаються:

-у разовому порядку;

-відповідно до відкритої кредитної лінії (лімітом кредитування, кредити по необхідності);

-гарантовані кредити.

Разові - це позички, рішення про видачу яких приймається банком окремо за кожній позичкою на підставі заяви та іншіх документів клієнта.

Кредити за необхідностю видаються в рамках попередньо встановленого ліміту кредитування, тобто кредитування позичальника здійснюється відповідно до так званої кредитної лінії. Кредит видається, як правило, шляхом оплати з позичкового рахунку розрахункових документів позичальника (платіжних доручень, чеків і т.д.) без щоразового узгодження з банком умов позички.

Гарантовані кредити, які ще називаються резервними, бувають двох видів: із заздалегідь обумовленою датою видачі позички; із видачею позички в міру виникнення в ній потреби. Сутність гарантійної (резервної) кредитної операції складається в наданні банком зобов'язання в разі потреби видати клієнту позичку певного розміру протягом обговореного терміну, зазвичай кварталу, року.

За засобами погашення розрізняють позички, що погашаються:

-поступово;

-одночасним платежем після закінчення терміну;

-відповідно до особливих умов, передбачених у кредитному договорі.

За характером і засобом сплати відсотка виділяють позички:

-з фіксованою процентною ставкою;

-з плаваючою процентною ставкою;

-із сплатою відсотків у міру використання позикових засобів (звичайні позички);

-із сплатою відсотка одночасно з одержанням позикових засобів (дисконтний кредит).

Позички з фіксованою процентною ставкою характерні для стабільної економіки, проте можуть видаватися на короткий термін і в умовах інфляції.

З метою зменшення ризику недоотримання прибутку або запобігання збитків, особливо в умовах високих темпів інфляції і при видачі кредитів на тривалі терміни, банки використовують позички з плаваючою процентною ставкою. У цьому випадку відповідно до кредитного договору процентні ставки періодично переглядаються і звичайно прив'язуються до рівня дисконтної ставки центрального банку і темпів інфляції, що укладаються фактично.

За більшостю банківських кредитів відсоток стягається через певний час після їхньої видачі (звичайно 1 раз на місяць). Це так звані звичайні позички. На відміну від звичайних позичок, надання дисконтного кредиту передбачає утримання позичкового відсотка (дисконту) при його видачі. Прикладом такого кредиту є обліковий кредит (покупка банком перекладних векселів у клієнтів векселетримачів).

За числом кредиторів позички комерційних банків підрозділяють на:

-надані одним банком;

-синдиковані (консорціальні) кредити;

-паралельні.

Найбільше поширеними є позички, що видаються одним банком.

Синдиковані кредити видаються банківським консорціумом, у якому один із банків бере на себе роль менеджера, збирає з банків-учасників необхідну для клієнта суму ресурсів, укладає з ним кредитний договір і видає позичку. Головний банк (менеджер) займається також розподілом відсотків. За операції, пов'язані із синдикованим кредитуванням, банк-менеджер (глава консорціуму) одержує відповідну винагороду.

Паралельні позички припускають участь у їхньому наданні декількох банків. Тут кредит одному позичальнику видають різні банки, але на одних узгоджених умовах. До банківських послуг, що мають кредитний характер, відносять: акцептний кредит; авальний кредит; обліковий кредит; факторинг; форфейтинг.

Loading...

 
 

Цікаве