WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Банківська система та пропозиція грошей - Курсова робота

Банківська система та пропозиція грошей - Курсова робота

Особливістю Сучасної банківської справ в Україні є швидко зростаючий спектр пропонованих клієнтам послуг.

Нині банки є найбільш важливими фінансовими інститутами в ринковій економіці, котрі виконують численні функції в суспільстві за схемою клієнт - банк-клієнт.

Складові банківської послуги (servicе): 1. діяльність із надання клієнтові допомоги чи сприяння в отриманні прибутку; 2. система яка задовольняє певні потреби; 3. кваліфікована допомога, чи порада, орієнтовані на практичне використання.

Банківські послуги – це комплексна діяльність банку з задоволення потреб клієнта при проведенні банківських операцій чи з залученням тимчасово вільних ресурсів, спрямована на одержання прибутку.

Особливість банківських послуг полягає до того, що вони носять не скільки грошовий відтінок, стільки мають властивість само зростаючої вартості. Визнана суспільно необхідною послуга банку може бути способом задоволення певних потреб клієнтів банку, тобто матір статус товару. Діяльність банку не пов'язана із виробництвом матеріальних цінностей, але й витрати на банківські продукти (bank product) можна трактувати як суспільно корисні дії, котрі задовольняють специфічні потреби суспільства.

Головним критерієм, який відрізняє продукт роботи від товару, є ті, що другий має суспільно корисні властивості, завдяки яким він здатний задовольнити суспільні потреби, тобто має споживчу вартість.

За станом на початок січня 2000 року в Україні зареєстровано 203 комерційних банків, у тому числі за участю іноземного капіталу 30 (8 банків із 100% іноземним капіталом).

2. Структура банківської системи

Поява дворівневої банківської системи у державах колишнього східного блоку був першою помітною ознакою переходу до економічної системи, орієнтованої на ринок. Адже банківська система є важливою єднальною ланкою між макроекономічними чинниками та мікроекономічними процесами, а отже, істотно впливає на успішність чи неуспішність перехідного періоду.

Як переконує досвід країн з розвинутими ринковими відносинами, створення ефективної ринкової економіки можливе тільки за умови формування відповідної державної типової основи. Для цього паралельно із приватною власністю на засоби виробництва, вільним підприємництвом, конкуренцію, ефективною системою державного управління, рівновагою інтересів різних соціальних груп необхідно забезпечити функціонуючи систему ціноутворення й стабільність валюти. Власне, поняття грошової стабільності має величезне значення для соціально спрямованої ринкової економіки. Зауважимо, що централізована планова економіка розглядала роль грошей лише як інструменту перерахунку й контролю, тоді як роль грошей в умовах ринку має центральне значення. Гроші із їхніми різними функціями, як загальний еквівалент обміну, одиниця виміру, а також як засіб для передачі і збереження вартості – це притулок економіки. Якщо надмірне збільшення грошової маси зумовлює рух спіралі цін й призводить до інфляційних викривлень, то результати зменшення грошової маси є дефляція й безробіття.

Визначення грошової маси в такому обсязі, щоб вона із одного боку, стимулювала економічне зростання, а чи не спричиняла інфляційних процесів – найважливіша функція банківської системи й насамперед центрального банку країни.

У сучасній ринковій економіці з розподілом роботи банківська система має величезне значення завдяки зв'язкам цієї системи із усіма секторами економіки. Найважливіші функції банків полягають у забезпеченню безперебійного копійчаного обігу та обігу капіталу, у наданні можливостей отримання необхідного фінансування підприємствами, державою, приватними особами, а також створення сприятливих умов для вкладання кошті з метою нагромадження заощаджень у національній економіці. Через неї проходити великий об'єм грошових розрахунків й платежів підприємств, організацій й населення. Вона мобілізує й перетворює в активно діючий капітал тимчасово вільні кошти, заощадження та доходи населення, виконує різні кредитні, посередницькі, інвестиційні, довірчі та інші операції.

Банківська система України започаткована після прийняття Верховною Радою у березні 1991 року Закону України "Про банки й банківську діяльність".

Вона є дворівневою й складається із Національного банку України та комерційних банків різних видів й форм власності, у тому числі експортно - імпортного банку України та спеціалізованого комерційного ощадного банку України.

Національний банк України є центральним банком, який проводити єдину державну грошово-кредитну політику із метою забезпечення стабільності національної грошової одиниці.

Комерційні банки створюються на акціонерних чи пайових засадах юридичними й фізичними особами. Свої функції комерційні банки реалізують через виконання таких операцій, як залучення коштів підприємств, установ, організацій, населення на депозитні, вкладні розрахунки та не депозитні залучення коштів, кредитування суб'єктів господарської діяльності та громадян, вкладанням у цінні папери, формування касових залишків та резервів, формування інших активів: касове та розрахункове обслуговування народного господарства, виконання валютних та інших банківських операцій.

Банки у своїй діяльності керуються Конституцією України. законами України "Про Національний банк України ", "Про банки й банківську діяльність " законодавством України про акціонерні товариства та інші види господарських товариств, іншими законодавчими актами України, нормативними актами Національного банку України й своїми статутами.

Банківська система організовує й обслуговує рух головного атрибута ринку – капіталу, забезпечує його залучення, акумуляцію й перетікання у тих сфери суспільного виробництва, де виникає дефіцит капіталу.

Банківська система України має своє особливе призначення, специфічні функції в економіці. Виникає банківська система має не внаслідок механічного поєднання окремих банків, а будується за заздалегідь виробленою концепцією, в межах якої надається певне місце кожному виду банків й кожному окремому банку.

Необхідність формування банківської системи як особливої структури визначається двома групами причин, що пов'язані із необхідністю здійснення суспільного нагляду й регулювання банківської діяльності, узгодження комерційних інтересів окремих банків з загальнодержавними інтересами – забезпеченням сталості грошей й стабільної роботи всіх банків; - пов'язані із функціонуванням копійчаного ринку, забезпеченням збалансованості попиту й пропозиції на грошовому ринку й в кожному його секторі. Для цього набір банківських інститутів та інструментів, котрі надаються ними, повинен бути досить широким й мобільним, щоб можна було б заповнити будь-який сектор ринку.

Відповідно банки повинні керуватися у своїй діяльності не лише комерційними інтересами, а і вимогами системи, до якої вони входять.

Отже, банківська система – це специфічна економічна і організаційно - правова структура, що забезпечує функціонування копійчаного обігу та ринку, а також економіки в цілому. Вона покликана виконувати такі функції: - трансформаційну , яка полягає в тому, що мобілізуючи вільні кошти одних суб'єктів ринку й передаючи їх різними способами іншим суб'єктам, банки можуть змінювати рядки грошових капіталів, їхні розміри та фінансові ризики; - функцію створення грошей й регулювання грошової маси, котра полягає до того, що банківська система оперативно змінює масу грошей в обігу, збільшуючи чи зменшуючи її відносно зміни попиту на гроші. Іншими словами, банківська система керує пропозицією грошей; - забезпечення сталості банківської діяльності і копійчаного ринку.

До середини 1994 року відкриття банку в Україні можна було б порівняти із відкриттям приватного підприємства чи товариства. як наслідок, число комерційних банків до кінця 1992 року перевищило 90. У 1992 році їхнього було б уже 130, а й у 1993 році – 207. Протягом трьох наступник років, кількість банків досягла 230 й стабілізувалася на цьому рівні. Водночас три з п'яти великих державних банків – " Промбудбанк " , " Житлосоцбанк " , " Агропромбанк " – були перетворені в акціонерні компанії – " Промінвестбанк " , " Укрсоцбанк " , а також банк " Україна ". 1992-1993 роках характеризується як період створення банків "нової хвилі ". У цей період в результаті прогресуючого розвитку спільних підприємств, малих підприємств й акціонерних компаній створюються банки з значною часткою приватного капіталу.

Loading...

 
 

Цікаве