WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Аналіз ефективності банківських операцій з пластиковими картками та шляхи їх вдосконалення - Курсова робота

Аналіз ефективності банківських операцій з пластиковими картками та шляхи їх вдосконалення - Курсова робота

Банком проведено роботу із залучення підприємств торгівлі та сфери послуг до обслуговування власників платіжних карток, а також щодо формування власної мережі банкоматів та пунктів видачі готівкових коштів за картками. Крім того, банк пропонує свої послуги банкам-агентам, які не є членами міжнародних платіжних систем, щодо реалізації платіжних карток банку "Надра" своїм клієнтам.

Банк постійно докладає зусиль для розширення спектра банківських послуг для фізичних осіб. В установах банку "Надра" громадянам надаються послуги з виплати та приймання переказів як в національній, так і в іноземній валютах.

У банку "Надра" впроваджено послугу – терміновий переказ коштів фізичних осіб у національній валюті за системою банку "Надра".

З вересня 1999 року банк "Надра" був прийнятий до числа організацій-партнерів Міжнародної системи Western Union і почав здійснювати миттєві перекази в системі. За допомогою цієї системи фізичні особи протягом 15 хвилин можуть отримати та відіслати перекази в доларах США в будь-який куточок світу.

РОЗДІЛ 3 ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ БАНКІВСЬКИХ ОПЕРАЦІЙ З ПЛАСТИКОВИМИ КАРТКАМИ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІРОЗВИТКУ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ

3.1 Проблеми та перспективи використання банками платіжних карток

Інтенсивний розвиток перспективних напрямів банківського бізнесу, особливо бізнесу пластикових карт, зумовлений рівнем конкуренції, що постійно зростає, необхідністю впроваджувати нові якісні банківські продукти.

Сьогодні перед українськими банками стоїть складне завдання інтеграції у т.ч. вступ до міжнародних платіжних систем "Visa International"і "Europay International" (далі МПС).

З метою залучення нових клієнтів, банки постійно знижують поріг доступності карт. Так, 4 роки тому, щоб одержати звичайну класичну карту Visa або Europay, клієнту будь-якого українського банку необхідно було покласти на свій рахунок мінімальний внесок у розмірі $2000, а також мати страховий депозит від $1000 до $2000. Тепер деякі банки з метою залучення клієнтів, максимально знизили тарифи на обслуговування та страхові внески.

Інтенсивний розвиток бізнесу пластикових карт стримується як зовнішніми, так і внутрішніми чинниками.

Зовнішні чинники:

  • законодавча неврегульованість операцій із платіжними картами (робота в мережі Інтернет, кримінальна відповідальність за крадіжки через Інтернет, банкомати, використання підроблених карт);

  • нерозвинутість інфраструктури ринку;

  • несумлінна конкуренція (особливо тарифна політика) з боку деяких банків;

  • інші.

Несумлінні власники карт за кордоном здійснюють численні трансакції на суми нижче лімітів авторизації, допускаючи несанкціонований овердрафт до кількох десятків тисяч доларів. Розшук подібних клієнтів у разі порушення кримінальних справ без підключення відповідних спецслужб практично неможливий. При розслідуванні правоохоронними органами кримінальних справ за шахрайськими трансакціями у торгових точках найчастіше виникає проблема доказу понесеної шкоди, що переважно спричинена некомпетентністю відповідального персоналу правоохоронних органів у технології бізнесу пластикових карт.

Проте за наявності доведених фактів шахрайства в торгових точках або з боку власників карт банку і навіть у разі фізичної затримки шахраїв не існує законних підстав для притягнення їх до відповідальності через не прийняту досі нову редакцію статті Кримінального кодексу України, що передбачає кримінальну відповідальність за подібний стан злочинів.

Інтенсивний розвиток Інтернет-технологій, електронного бізнесу, системи закупівель через мережу Інтернет, по mailorder тощо зумовлює зростання несанкціонованих трансакцій за пластиковими картами. Ситуація також ускладнюється відсутністю правового поля для роботи в Інтернет.

Неузгодженість нормативних актів ДПАУ, митних служб, окремих законів з Положенням про пластикові карти призводить до застосування штрафних санкцій з боку цих органів до підприємств, що використовують у своїй діяльності корпоративні пластикові карти і зарплатні проекти, що шкодить популяризації безготівкових розрахунків в Україні, а отже, і економіці країні [18,c.120].

Слаборозвинута інфраструктура ринку (банкомати – повільна окупність, технічна невідповідність сучасним вимогам, термінали – незацікавленість торгових точок в установленні, сторожке ставлення до безготівкової форми розрахунків), жорстка, а часто і несумлінна конкуренція негативно позначаються на розвитку ринку пластикових карт.

Головні витрати банків щодо розвитку карткового бізнесу пов'язані з вкладеннями у формування інфраструктури істотно стримує темп емісії карт, необхідний ринку.

У той же час в Україні фактично існує достатня інфраструктура обслуговування індивідуальних клієнтів, що перебуває у віданні банків, які не мають фінансових можливостей або бажання розвивати картковий бізнес. У їхньому розпорядженні є перспективна цільова група індивідуальних клієнтів, що бажають одержати сучасний банківський сервіс, а також корпоративні клієнти, у т.ч. інсайдери, зацікавлені у впровадженні зарплатних платіжних технологій.

Внутрішні чинники:

  • неякісний зв'язок і обмежені можливості авторизацій них центрів (слабке програмне забезпечення банкоматів);

  • відсутність уніфікованого підходу до відносин з банками-агентами тощо.

Неякісний зв'язок і обмежені можливості авторизацій них центрів (слабке програмне забезпечення автоматів), блокування і зникнення грошей. Як наслідок, банківські фахівці 70-80% свого робочого часу витрачають на те, щоб вирішувати спірні ситуації, пов'язані з помилковим блокуванням рахунків клієнтів.

Відсутність єдиних вимог до договірної маси з банками-агентами призводить до різного тлумачення банками однакових положень. Так, деякі банки-агенти або не укладають договорів з клієнтами, або в договорі відсутні обов'язкові пункти, що регламентують взаємовідносини між сторонами. Це спричиняє виникнення проблем правового характеру при проведенні операцій по картах.

Для ефективного використання можливостей ринку пластикових карт, формування сприятливих умов розвитку його інфраструктури необхідно:

По лінії Верховної Ради:

  • прийняття доповнень до Кримінального кодексу, що містять опис злочинів у сфері використання банківських пластикових карт і міру покарання за них;

  • створення відповідних підрозділів для розслідування злочинів стосовно пластикових карт, служб для екстреного затримання шахраїв за дзвінком з банку або торгової точки;

  • внесення доповнень (змін) до чинних законодавчих і нормативних документів з урахуванням Положення НБУ "Про порядок емісії платіжних карт і здійснення операцій з їх використанням":

  • до Закону про патентування – скоригувати пункт про необхідність оплати торгового патенту підприємствами, що приймають до оплати карти і при цьому не є роздрібом (оптові бази, заводи, театри,вузи і т.д.);

  • до Інструкції митних органів – роз'яснення про відсутність вимог до декларування карт, оскільки вони не є валютною цінністю;

  • доопрацювання існуючих і розробку нових нормативних актів, що регламентують порядок ведення бізнесу в електронному середовищі;

  • прийняття Закону про цифровий підпис;

  • запровадити загальнонаціональний моніторинг шахрайських операцій;

  • забезпечити поетапний перехід на виплату заробітної плати за пластиковими картами:

  • І етап – державним службовцям;

  • ІІ етап – усім іншим працівникам;

  • великим банкам спільно із середніми і малими банками активізувати взаємодію щодо впровадження зарплатних проектів і технологій КЕШ-терміналів.

Реалізація наведених вище заходів, проведення узгодженої політики між НБУ, АУБ, ДПАУ, органами виконавчої та законодавчої влади дозволить сформувати ефективну систему взаємодії між ними, активно розвивати банківську систему України і відповідно створити сприятливі умови для стабілізації економіки України в цілому. Особливо слід зазначити необхідність створення єдиного механізму оцінки балансу КБ органами ДПАУ, НБУ і самим КБ [14,c.65].

3.2 Економічна ефективність банківських операцій від впровадження масових електронних платежів

Економічний ефект від упровадження системи масових електронних платежів у загальнонаціональному масштабі полягає, насамперед, у прискоренні розрахунків, зменшенні обсягів готівки в обігу, зниженні дебіторської заборгованості та поточних витрат на обслуговування клієнтів, прискоренні грошового обігу, упорядкуванні процесів кредитування, підвищенні рівня контролю за фінансовими потоками, більшій фіскальній прозорості трансакцій.

Loading...

 
 

Цікаве