WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → " Аналіз діяльності ЗАО ""Приват""" - Курсова робота

" Аналіз діяльності ЗАО ""Приват""" - Курсова робота

На нашу думку, фінансова звітність, вказана вище, в усіх суттєвих аспектах справедливо й достовірно відображає фінансовий стан Банку за станом на 31 грудня 2006 року, а також результати його діяльності, рух грошових коштів та власного капіталу за рік, що минув на зазначену дату, згідно з Міжнародними стандартами бухгалтерського обліку і відповідають вимогам чинного законодавства України.

Директор АФ "Норман-Аудит" О. П. Жук

(сертифікат серії "Б" № 0000031 від 28.12.2004 р., продовжений до 01.01.2010 р. Рішення НБУ від 27.12.2006 р. № 156)

2.4 Реклама

На сьогодні існують численні та різноманітні визначення реклами. Вона може бути визначена як процес комунікації, як процес просування товарів і послуг на цільові ринки, як економічний та соціальний процес, що забезпечує зв'язок із громадськістю, або як інформаційний процес і процес переконання аудиторії споживачів. Одне з найуніверсальніших визначень:

Реклама - це неперсоніфіковане передавання інформації, що зазвичай оплачується і має характер переконання про продукцію, послуги або ідеї рекламодавців, за допомогою різних носіїв.

Реклама (від фр. rеclame)- інформація, розповсюджена будь-яким способом, у будь-якій формі й з використанням будь-яких засобів, адресована невизначеному колу осіб і спрямована на залучення уваги до об'єкта рекламування, формування або підтримка інтересу до нього і його просування на ринку.

Ціль реклами - повідомлення інформації від рекламодавця до цільової аудиторії.

Завдання реклами - спонукати представників цільової аудиторії до дії (вибору товару або послуги, здійсненню покупки й т.п. , а також формуванню запланованих рекламодавцем висновків про об'єкт рекламування).

Мета реклами - продавати. Немає потреби наводити докази цьому твердженню, яке вже давно перетворилося на аксіому. І всі видані в світовій практиці підручники з реклами розповідають про засоби досягнення цієї мети. Саме досягнення цих цілей приводить до збільшення прибутку - мети будь-якого бізнесу.

Реклама вимагає значних витрат. Але гроші, витрачені на ефективну рекламу, повертаються сторицею в прибутку.

У рекламній діяльності існує кілька формул, у яких сконцентровано основні принципи, цілі та завдання, що стоять перед фахівцями у сфері реклами. При цьому слід пам'ятати, що в комунікативному процесі рекламіст є посередником між виробником продукту і його споживачем: виробник <-> рекламіст <—> споживач

Тобто реклама повинна спочатку чимось привернути увагу споживача до цього продукту, потім - викликати його інтерес: примусити якомога більше дізнатися про продукт, потім - викликати бажання купити цей продукт, після - примусити споживача діяти: піти і купити цей продукт або скористатися цією послугою.

Багато фахівців розцінюють рекламу банківських послуг як один із найскладніших її видів і головним завданням банківської реклами вважають формування і стимулювання попиту на продукти/послуги, що пропонуються банком.

Іміджева реклама банку

Така реклама покликана закріпити назву та образ банку у громадській свідомості, пов'язати його логотип з тими сегментами ринку, які для банку є пріоритетними. Головна мета іміджевої реклами: створення асоціативного образу бренду, який емоційно близький споживачеві; донесення до споживача місії бренду;формування довіри до марки. Іміджева реклама представляє достоїнства банку, що вигідно відрізняють його від конкурентів. Мета іміджевої реклами - закріплення і розвиток іміджу банку як стабільного, надійного фінансового інституту, що володіє обширною філіальною мережею, і який викликає довіру до банку та його послуг.

Нерідко плутають два близькі поняття — бренд і торговельну марку. Слід пам'ятати, що торговельна марка - поняття юридичне, офіційне, тоді як бренд існує лише в головах споживачів.

Унікальність бренду - "родзинка" - набір індивідуальних ознак, обов'язковою умовою якого є значущість і практична користь для споживача.

Важкоімітованість бренду означає те, що в самій його суті закладена здатність захисту цього товару від конкурентів. Що важче імітувати "родзинку", то досконаліший бренд.

З усіх видiв реклами іміджева - найскладніша. Існують різні методи формування позитивного іміджу банку:

1. Надати можливість громадськості дізнатися про внесок банку в розвиток регіону; діяльність, що посприяла зростанню добробуту міста, району.

2. Виступи в ЗМІ керівників банку, керівників регіональних підрозділів. А також освітлення підсумків роботи банку (баланси)

3. Спонсорство, участь банку в соціальних, культурних, освітніх програмах регіону. Проведення конкурсів та інших заходів, що мають суспільний резонанс.

Приватбанк знаходиться на такому рівні розвитку, що для його подальшого розвитку необхідно використовувати маркетинг події-інструмент стратегічного позиціонування, який пов'язує бренд з певною соціальною подією. Програма маркетингу подій найчастіше здійснюється у вигляді стратегічного альянсу компанії з благодійною організацією, що працює в обраному напрямку, або у вигляді роботи безпосередньо із соціальним явищем. Це дозволить підвищити лояльність клієнтів. Реклама комплексу банківських послуг спрямована на те, щоб ознайомити публіку з широким набором операцій, що пропонуються цим банком, але звичайно не спрямована на розкриття деталей окремих видів послуг. Цей вид реклами розрахований на тих потенційних клієнтів, які мало стикаються з банками і яких потрібно ознайомити з базовими операціями банку.

Одна з цілей банківського маркетингу і реклами - залучення нових клієнтів, які до цього не користувалися послугами банку. Проте сьогодні охоплення населення банківськими операціями досить високе: до 70% домашніх господарств вже є клієнтами банків, мають поточні та ощадні рахунки, кредитні картки і т. д. Тому Приватбанк у своїй стратегії робить наголос на пропозиції нових видів послуг вже існуючим клієнтам. Люди, що звертаються до банку для здійснення одного виду операцій є потенційними покупцями додаткових послуг.

Глава 3. Управління витратами

3.1 Загальні поняття витрат

Собівартість продукції (робіт, послуг) є найважливішим якісним показником, що відбиває результати господарської діяльності підприємства, а також інструментом оцінки техніко-економічного рівня виробництва й праці, якості керування. Вона виступає як вихідна база для формування цін, а також безпосередньо впливає на прибуток, рівень рентабельності й формування загальнодержавного грошового фонду - бюджету.

В "Положенні про склад витрат по виробництву й реалізації продукції (робіт, послуг), що включаються в собівартість продукції (робіт, послуг)" вказується: "Собівартість продукції (робіт, послуг) являє собою вартісну оцінку використовуваних у процесі виробництва продукції (робіт, послуг) основних фондів, трудових ресурсів, а також інших витрат на її виробництво й реалізацію". Наведене визначення собівартості ставиться до виробничих витрат і в прийнятій класифікації становить виробничу собівартість, а з урахуванням витрат по реалізації продукції - повну собівартість промислової продукції.

У собівартість продукції включають:

- витрати на підготовку й освоєння виробництва;

- витрати, безпосередньо пов'язані з виробництвом продукції, обумовлені технологією й організацією виробництва;

- витрати на оплату праці;

- витрати некапітального характеру, пов'язані з удосконалюванням технології й організації виробництва, а також з поліпшенням якості продукції;

- витрати, пов'язані з винахідництвом, технічним удосконаленням і раціоналізаторськими пропозиціями;

- витрати по обслуговуванню виробничого процесу (поточний, середній і капітальний ремонт);

- витрати по забезпеченню нормальних умов праці й техніки безпеки;

- витрати, пов'язані з набором робочої сили;

- витрати, пов'язані з підготовкою й перепідготовкою кадрів;

- витрати по транспортуванню працівників до місця роботи й назад;

- виплати, передбачені законодавством про працю (оплата відпусток, компенсації й т.д.);

- відрахування на державне соціальне страхування й пенсійне забезпечення, у державний фонд зайнятості від витрат на оплату праці працівників, зайнятих у виробництві відповідної продукції;

- відрахування по страхуванню майна підприємства;

- витрати по гарантійному обслуговуванню;

- витрати на відтворення основних виробничих фондів (амортизація на повне відновлення);

- зношування (амортизація) по нематеріальних активах;

- ризикові втрати.

3.2 Валові витрати

Валові витрати виробництва й обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), що здобуваються (виготовлених) таким платником податку для їхнього подальшого використання у власній господарській діяльності.

Loading...

 
 

Цікаве