WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Аналіз банківської діяльності - Курсова робота

Аналіз банківської діяльності - Курсова робота

Портфель цінних паперів включає "ОВДП", "Інші цінні папери" та "Вкладення капіталу";

Кредитний портфель відображає залишки всіх наданих кредитів, за винятком міжбанківських.

10. Тип недоходних активів

У складі недоходних активів відображаються банківські метали, товарно-матеріальні цінності, витрати майбутніх періодів, дебіторська заборгованість тощо.

Дебіторська заборгованість розглядається за такими видами: за податком на прибуток; за іншими податками та обов'язковими платежами; за операціями з банками; за операціями з купівлі-продажу валюти (для клієнтів і за рахунок банку); з придбання основних засобів та нематеріальних активів;

за операціями з фінансовими інструментами; працівникам банку; інші сумнівні заборгованості.

Аналіз перелічених активів здійснюється в окремій таблиці за їх видами, обсягами, структурою і в динаміці за ряд років. Це дає можливість співставити темпи зростання цих недоходних активів з доходними, робочими, власним капіталом.

11.Аналіз якості активів

Аналіз якості активів аналізує конкретну по кредитному портфелю, портфелю ЦП, грошових коштів і відвернутих або іммобілізованих активів. Найбільш важливим є аналіз якості кредитного портфелю. Його аналізують за напрямками: за галузями економіки; за ознакою забезпеченості; за термінами погашення; за групами ризику.

За галузями економіки вказані кредити аналізуються за обсягом та структурою всього кредитів, в т.ч. в промисловість, будівництво, с/г, торгівлю. Сферу послуг, матеріально-технічне постачання, інші галузі.

Рівень питомої ваги по галузях дає можливість визначити пріоритетність на певну дату. Найбільша питома вага як і найменша свідчить про високу гарантію поверненості кредитів і навпаки.

Наступним етапом є аналіз динаміки забезпеченості виданих кредитів. За ознакою забезпечення за виданими позиками найбільша питома вага належить заставі. Інші види забезпечення – гарантія, страхування. Зростання питомої ваги гарантії, страхування свідчить про підвищення ризикованості видачі кредитів за такої забезпеченості. На наступному етапі якість кредитного портфелю аналізують шляхом структуризації виданих кредитів по продовженості кількості днів пролонгації або кількості днів прострочення. Такий аналіз розкриває якість кредитів на предмет їх ризиковості і безнадійності.

12. Аналіз високоліквідних активів

Високоліквідні активи – це ті, які легко трансформуються в готівку грошей. Їх поділяють на 3 кваліфікаційні групи:

За напрямками розміщення – це гроші в касі, на рахунках в інших банках, термінові фінансові вкладення, банківські метали.

За доходністю: - прибуткові та неприбуткові

За видами валют - це високоліквідні активи в національній та іноземній валюті.

Загальний аналіз високоліквідних активів проводиться на основі розрахованих показників їх структури та динаміки у досліджуваному періоді.

До прибуткових, крім короткострокових фінансових вкладень, належать і операції купівлі-продажу закордонної валюти за рахунок коштів у касі та на кореспондентських рахунках і деякі інші. Ці тенденції позитивно характеризують фін. діяльність банку, адже банк не повинен безконтрольно збільшувати безприбуткову частку високоліквідних активів у загальних активах.

13. Аналіз якості кредитного портфеля

Здійснення ефективної кредитної діяльності (КД) певною мірою залежить від здатності економічного аналізу оцінити цю діяльність у всій її повноті та різноманітності. Найбільш важливим є аналіз якості кредитного портфеля, який вивчають в таких напрямках.

1. За галузевою структурою наданих кредитів: вкладення у промисловість, сільське господарство, лісове господарство, торгівлю та промислове харчування, будівництво, транспорт та зв'язок.

2. За видами забезпечення: забезпеч (надані під заставу, надані під гарантію, застраховані) і незабезпечені. Товарно-матеріальні цінності, передані у заставу, є більш ліквідними, ніж вимоги за цінними паперами, ощадними вкладами, товарні вимоги тощо. Відшкодування втрат згідно з гарантією і за строковим полісом потребує деякого часу і супроводжується ризиком непогашення або часткового погашення витрат банку внаслідок виникнення непередбачених обставин. Тому ці види забезпечення є менш ліквідними і ризикованими порівняно із заставою.

3. За терміном погашення: непрострочені, прострочені, пролонговані. Для більш детального аналізу прострочені кредити додатково групуються за тривалістю порушення термінів повернення основного боргу: від 1-ЗО днів; від 31-60 днів; від 61-180 днів; >180 днів.

4. За термінами надання : короткострокові (1 року) та довгострокові (1 року). Метою такого групування є оцінка кредитної політики. Якщо в портфелі переважають короткострокові кредити, то банк вирішує поточні проблеми, не наважуючись вкладати кредитні кошти у більш ризиковані довгострокові проекти

5. За класифікаційними видами: стандартні, субстандартні (нестанд), сумнівні, збиткові (небезпечні, безнадійні). Умови віднесення кредитів до відповідних груп та рівнів кредитних ризиків для кожної групи встановлюється НБУ і можуть змінюватись ним залежно від ситуацій, що складаються на фінансовому ринку.

Досліджується насамперед динаміка та структура кредитів.

14. Аналіз забезпечення позик

Застава – це спосіб забезпечення зобов'язання. Найпоширенішою є застава, обумовлена договором, коли боржник добровільно віддає майно в заставу і оформляє це угодою з кредитором.

Заставою може бути забезпечена тільки дійсна вимога. Це означає, що договір застави не має самостійного характеру, тобто його не можна укладати поза договором, виконання якого він забезпечує.

Предметом застави може бути будь-яке майно, яке відповідно до законодавства України може бути відчужене заставодавцем, а також цінні папери і майнові права.

Заставне майно мусить мати:

високу ліквідність, тобто здатність до конвертації в грошові кошти;

здатність до тривалого зберігання (як правило, протягом терміну користування позичкою);

стабільні ціни;

низькі витрати щодо зберігання і реалізації;

легкий доступ для контролю.

Застава має забезпечити не тільки повернення позички, а й сплату процентів і пені за договором. Вартість застави має бути вищою, ніж розмір позички.

Гарантія (поручительство) – це угода, яка укладається між банком і гарантом шляхом видачі останнім гарантійного листа і прийняття цього листа до виконання банком. Гарантами можуть бути будь-які фінансово стабільні юридичні особи (підприємства) і банки. Найвагомішою вважається банківська гарантія.

Строк дії гарантії встановлюється, як правило, на 10-15 діб більше від строку погашення позички, повернення якої забезпечене гарантією.

Гарантійний лист складається в двох примірниках. Один примірник гарантійного листа з відміткою банку, що обслуговую гаранта, про прийняття гарантії подається до банку позичальника, після чого здійснюється кредитування під гарантію.

Якщо позичальник не повертає у встановлений строк борг, забезпечений гарантією, несплачена позичка стягується у безспірному порядку з рахунку гаранта.

Перевідступлення (цесія) на користь банку вимог і рахунків позичальника до третьої особи означає передачу банку-кредитору права між банками і позичальником угоди, в якій вказується сума вимог і рахунків, що перевідступляються, та інші умови.

Якщо позичальник має поточний рахунок у даному банку, то угоду про перевідступлення можна не складати, а обумовити цю умову (цесію) в кредитній угоді.

Іпотека – це різновид застави нерухомого майна з метою одержання позички в банку. Іпотека надає право банку переважного задоволення його вимог до боржника в межах вартості зареєстрованої застави. У разі неплатоспроможності боржника вимоги кредитора задовольняються за рахунок виторгу від реалізованого майна.

При використанні такої форми забезпечення зобов'язань позичальника перед банком, як страхування відповідальності, клієнт надає банку страхове свідоцтво (поліс) або інші документи, які підтверджують факт страхування клієнтом кредитної операції. Банк повинен переконатися в наявності у страховика необхідних фондів страхування, тобто в його платоспроможності.

Формою забезпечення виконання зобов'язань є також стягнення пені і штрафів. Пенею є визначена законом або угодою грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредитору у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань, зокрема у випадку прострочи виконання.

15. Аналіз погашення наданих кредитів

Аналіз погашення наданих кредитів має на меті прискорення їх оборотності та підвищення на цьому ґрунті ефективності використання кредитних ресурсів КБ. Здійснюється за обсягом, питомою вагою непрострочених, прострочених та пролонгованих кредитів. Обсяги і терміни простроченої заборгованості по наданим позикам аналізуються в залежності від терміну її виникнення: 1-30дн, 31-60дн, 61-180дн, >180дн.

Loading...

 
 

Цікаве