WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Аналіз банківської діяльності - Курсова робота

Аналіз банківської діяльності - Курсова робота

Вихідними даними для оцінки кредитного ризику по видах класифікованих кредитів виступають:

Ступінь ризику (r), який диференціюється в розподілі за ступенем ризику ;

Обсяги кредиту в цьому розподілі (КРі).

На основі цих показників розраховуються розміри класифікованих кредитів або кредитів з врахуванням ступеня ризику. Обсяги класифікованих кредитів є базою для визначення резервів для покриття ризиків по кредитних операціях. Коефіцієнти ризику: стандартні позики – 2%, під контролем 5%, субстандартні 20%, сумнівні 50%, безнадійні 100%.

71. Аналіз схильності банку до кредитного ризику

Кредитний ризик - імовірність неповернення позичальником отриманого кредиту та процентів за користування позикою в результаті фінансових ускладнень, фінансового краху чи шахрайства. КР тісно повязаний із іншими ризиками, такими як ризик ліквідності, процентний, валютний. В моніторингу кредитної діяльності ключовою є категорія кредитного портфелю (сукупність усіх позик, наданих банком з метою отримання прибутку).

Визначення найбільш придатної на даний час і для даного банку кредитної політики (КП) сприяє ефективному використанню позичкових ресурсів. Якщо частка кредитів у загальному обсязі робочих активів банку становить до 30%, то це означає, що банк проводить досить обережну кредитну політику і забезпечує свою прибутковість за рахунок менш ризикованих активних операцій. Але в цьому разі банк втрачає значний сегмент фін. Ринку. Таке співвідношення між кредитами і робочими активами більш бажане для новоствореного банку, який ще не має достатнього досвіду кредитної роботи.

При поміркованій КП частка кредитів у робочих активах перебуває в межах 30-50%. Така КП притаманна стабільним і надійним банкам, які мають достатній досвід кредитної роботи. Частка кредитів що перевищує 50% робочих активів, свідчить про агресивну КП. Вона може бути обґрунтованою тільки надприбутками і не може бути тривалою.

72. Осн види, задачі та інф-не забезпечення інвестиційних ризиків

Інвестиційний Ризик (ІР) - небезпека втрати інвестованих коштів та очікуваного доходу. ІР акумулює ряд ризиків. Загальний ІР поділяється на 2 компоненти. Ризик, який може бути мінімізований за рахунок диверсифікації портфелю, називається несистематичним. Ризик, який не може бути усунений шляхом диверсифікації - системний. Ризик цінних паперів (ЦП) породжує специфічний ринковий ризик - можливість втрати первинного капіталу внаслідок несприятливого руху цін на ринку ЦП. Це проявляється в рівні ліквідності ЦП, який визначається такими параметрами їх вторинного ринку, як обсяг операцій, активність торгівлі, рівень оподаткування доходів від перепродажу ЦП. Ризик дострокового погашення ЦП - деякі ЦП, згідно з умовами їх випуску, можуть бути погашенні до закінчення періоду їх обігу (повязаний з необхідністю реінвестування повернених достроково коштів під нижчі проц. ставки, які на поточний момент склалися на ринку). Інфляційний ризик (ризик зміни купівельної спроможності грошей) визначається головним чином темпами інфляції в країні (повязаний з ймовірністю знецінювання як процентного доходу, так і номіналу ЦП внаслідок знецінення грошей). Процентний ризик- виникає внаслідок коливань процентних ставок на грошовому ринку та ринку капіталів, що зумовлює зміни втрат на виплату процентів чи доходів по інвестиціях, отже до зміни розміру прибутку в порівнянні з очікуваним. Кредитний ризик ЦП –це ймовірність невиконання емітентом своїх зобовязань з виплати основної суми боргу або процентів. Діловий ризик - повязаний зі здатністю підприємства підтримувати рівень доходу на акцію на стабільному рівні (виникає коли комерційна і господарська діяльність компанії виявилася менш успішною, ніж очікувалося). Суть управління І портфелем – формування ефективного портфеля, який забезпечує його власнику мінімальний ризик при заданому рівні доходу, або максимально можливий доход за допустимий ступінь ризику.

73. Порівняльний аналіз доходності різних видів цінних паперів

Доходність ЦП порівнюється через співставлення таких показників як доход до строку сплати (ДСП). ДСП- це така ставка доходу, яку має інвестор, якщо він тримає придбану облігацію до строку її погашення. ДСО=(Д+СТ/Д+СО)-І , де Д- доход який отримує інвестор протягом всього періоду інвестування, СТ СО- вартість інвестицій відповідно в кінці та на початку періоду інвестування. Якщо інвестування здійснювалося декілька років із реінвестуванням отриманих щорічних доходів, доход до строку оплати може бути представлений у вигляді річної доходності R, яка розраховується як середньозважена за доходностями Rt всіх років інвестування

R=(1+Rt)-1

Ефективність кожної інвестиції може бути оцінена за так званою ставкою внутрішньої доходності, яка є рішенням рівняння

PB=CFt/(1+IRR)t

де PB вартість інвестицій.

74. Ризик незбалансованої ліквідності по відношенню до доходності цінних паперів

Це ризик фінансування інвест вкладень за рахунок більш коротких пасивів. Він появляється у випадку, коли банку для підтримки ліквідності необхідно терміново продати ЦП, але без втрат це зробити неможливо. РОзглянемо ситуацію на прикладі. Банк має в портфелі ОВДП номіналом 100грн. Кожна - в кількості 1400 штук з терміном погашення 131 день. ОВДП були придбанні за ціною 72,51грн. Ціна продажу облігацій на поточну дату =90,38грн. Банк має терміново поповнити ліквідні кошти. З цією метою банк може: а) продати ОВДП та поповнити кошти на коррах-ку; б)отримати МБК за ставкою 35% річних під заставу ОВДП. Потрібно визначити, який варіант більш доцільний для банку з позиції мінімізації втрат. Розрахунки показують, що дохід від погашення облігацій становитимете 38тис грн. Сума % за користування МБК=25тисгрн. Отже для того щоб збалансувати ліквідність КБ потрібно залучити МБК під заставу ОВДП. Втрати банку дорівнюватимуть розміру сплачених % за кредит.

75. Види, задачі та інформаційна база валютних ризиків

Кожний банк, перш ніж здійснювати операції, повязані з валютним ризиком повинен ознайомитись та зрозуміти всю складність сфери управління та аналізу валютного ризику. ВР-ризик потенційних збитків від зміни валютних курсів. Його розмежовують на: операційний, трансляційний та економічний. Опер.ризик- можливість неотримання прибутку у результаті впливу зміни валютного курсу на грошові потоки. Транс. ризик- виникає при невідповідності між активами та пасивами, вираженими у різних іноземних валютах. Ек. ризик- можливість несприятливого впливу зміни валютного курсу на економічний стан банку.

Політика банку щодо управління ВР повинна включати у себе наступні напрями: вибір певних операцій у іноземній валюті, які хоче проводити банк, встановлення лімітів для валютних позицій, встановлення правил бух обліку для переоцінки валютних позицій, організацію аналітичної роботи. Головним при аналізі ВР є рух грошових коштів (а саме чітке розмежування їх надходження і відпливу) через коррахунки "ностро" та "лоро" банку. Аналіз сальдо цих рахунків є джерелом інформації про валютний ризик.

78. Методи управління і хеджування валютними ризиками на основі аналізу

До методів усунення валютного ризику відносяться фінансові операції, які дозволяють або уникнути ризику спричиненого зміною валютного курсу, або отримати спекулятивний прибуток від курсових коливань. Процес зменшення ризику можливих втрат називається хеджуванням.

Хеджування можна розглядати як позицію, яку створюють для захисту доходності вже існуючої позиції, тобто створення компенсаційної валютної позиції. Ризик двох відкритих позицій визначається виразом:

(1)

де R — ризик двох відкритих позицій;

Х1- обсяг відкритої позиції активу із стандартним відхиленням доходності S1; Х2 - обсяг компенсаційної позиції із стандартним відхиленням доходності S2; Р12 - коефіцієнт кореляції доходності активів.

Для того, щоб визначити, яким же повинен бути обсяг компенсуючої позиції для хеджування використовують коефіцієнт хеджування Ь, який визначається: Ь=Х2/Х1. Отже, обсяг позиції для хеджування X2визначається:

(2)

Важливо знати, при якому значенні b ризик портфелю двох відкритих позицій буде мінімальним, тобто необхідно знайти оптимальний коефіцієнт хеджування. Він визначається за формулою:

(3)

Це значення було знайдено у результаті розв'язку задачі мінімізації виразу (1). Отже, формула (2) набуває вигляду:

(4)

Якщо підставити це значення у формулу для ризику портфеля (1), то отримаємо (після скорочення) значення ризику, яке відповідає оптимальному хеджуванню:

(5)

Loading...

 
 

Цікаве