WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Активи комерційних банків - Курсова робота

Активи комерційних банків - Курсова робота

Таблиця 3.3.

Основні елементи кредитної політики комерційного банку

Етапи процесу кредитування

Параметри і процедури, що встановлюються

1. Робота, що передує наданню кредитів

- склад майбутніх позичальників

- види кредитів

- кількісні межі кредитування

- методики оцінки кредитоспроможності позичальників

- стандарти оцінки позик

- відсоткові ставки

- методи забезпечення повернення кредитів

- контроль за додержанням процедур підготовки надання кредитів

2. Оформлення кредиту

- форми документів

- технологічна процедура видачі кредитів контроль за правильністю видачі кредиту

3. Управління кредитом

- порядок управління кредитним портфелем

- контроль за виконанням кредитних договорів

- умови пролонгації кредитів

- порядок покриття збитків

- контроль за управлінням кредитною діяльністю

Загальна мета кредитної політики може бути визначена як надання надійних і рентабельних кредитів. При цьому, як правило, вказується, видачу яких кредитів і яким позичальникам банк вважає доцільною і бажаною, а від надання яких рекомендує утриматися. Наприклад, банк може рекомендувати видачу короткострокових комерційних позик на поповнення робочого капіталу діловим фірмам, персональних позик під заставу будинків, кредитів по платіжних картках приватним осбам. У той же час можуть не рекомендуватися довгострокові інвестиційні позики, надання міжбанківських позик тощо і навіть заборонятися позики на проекти, що, наприклад, наносять шкоду навколишньому середовищу - як це зробив ще у 1995 році Оеиізспе Вапк.

Про певний вплив розміру комерційного банку на цільові установки кредитної політики свідчать діаграми, зображені на рис. 5.1.1, при цьому малими банками там вважаються банки з розміром активів до 1,0 млрд дол, відповідно, великими - з активами 1,0 млрд дол і більше.

Рис.3.1 Структура кредитного портфеля комерційних банків СІЛА (2001 рік)

Малі банки

Великі банки

У документі можуть бути визначені географічні райони, де бажана кредитна експансія банку. Залежно від величини та стратегічних цілей банку сфера його кредитної діяльності може бути обмежена містом або районом, а може охоплювати великі регіони власної країни, а також зарубіжні держави.

Важливою частиною меморандуму є визначення граничних сум кредитів (лімітів відповідальності), щодо яких можуть приймати самостійні рішення працівники різних посадових категорій - від кредитного інспектора до членів кредитного комітету і ради директорів. У меморандумі, як правило, відображаються і порядок та умови видачі кредитів засновникам комерційного банку, його власним працівникам, а також "великих кредитів", визначення яких надається у банківському законодавстві відповідної країни.

Таким чином, практичне значення меморандуму про кредитну політику полягає у тому, що він дозволяє банківському персоналу, що задіяний у процесі кредитної діяльності, орієнтуватися на найважливіші принципи розподілу обсягу капіталу, рентабельності, ліквідності і безпеки.

Що стосується видів позик, що надаються у зарубіжних комерційних банках, то в основу їх класифікації можуть бути покладені різні критерії. Перш за все, в усіх країнах у тій чи іншій формі проводиться поділ позик на дві великі групи - персональні позики фізичним особам для задоволення особистих потреб та ділові позики фірмам та підприємцям для забезпечення комерційної та виробничої діяльності. Цей поділ має принципове значення, тому що для різних типів клієнтів застосовуються різні форми кредитування, діють різні норми щодо встановлення строків, величини, вартості та забезпеченості позик.

Більш різноманітною є класифікація позик не тільки з урахуванням типу позичальника, а і цілей їх надання. З цієї точки зору, як правило, виділяються такі групи кредитів: позики під заставу нерухомості, комерційні позики, індивідуальні позики, сільськогосподарські позики, інші позики у національних підрозділах, позики у закордонних підрозділах.

Позики під заставу нерухомості є окремою групою класифікації, тому що по цих кредитах існують власні правила регулювання та специфічні ризики. У свою чергу, вони поділяються на багато видів:

  • комерційні позички під заставу нерухомості включають кредити на будівництво і реконструкцію виробничих об'єктів, розвиток земельних територій - будівництво доріг та інфраструктури, позики під заставу торговельних центрів або офісних приміщень;

  • багатосімейні та індивідуальні позики на придбання та під заставу житлових будинків;

  • позики на поточні потреби ("у власний сімейний капітал");

  • позики під заставу землі сільськогосподарського призначення тощо.

Видів комерційних позик так само багато, як і видів комерційних структур, у тому числі і фінансових. Вони надаються на короткі терміни для поповнення власного оборотного капіталу компаній. Новими видами кредитів, що з'явилися останнім часом, є позики для початку і розвитку підприємницької діяльності, позики на купівлю активів іншої фірми тощо.

За термінами надання позики поділяються на короткострокові -до одного-двох років, середньострокові -2-5 років, довгострокові -до 15-30 років.

Кредити, як правило поділяються і залежно від характеру їх забезпечення, що є поряд з власними коштами позичальника потенційним додатковим джерелом погашення позики. Тут виділяються незабезпечені, або бланкові кредити, які надаються тільки надійним, платоспроможним позичальникам, і позики з забезпеченням у будь-якій формі - нерухомості, цінних паперів, векселів, товарних запасів, страхових полісів, гарантій або поручництв третіх осіб тощо.

Взагалі, кредитний процес - це серйозна робота банку по створенню якісного та високодохідного кредитного портфеля. Світова банківська практика виробила своєрідний кодекс правил, основоположних умов, що спрямовані на забезпечення зваженості кредитної політики і дають змогу значною мірою мінімізувати ризик при позичкових операціях.

Принцип повернення полягає у тому, що по закінченні строку кредитного договору позикові кошти повинні бути повернені кредитору у повній сумі і з відсотками. Виходячи з принципу строковості позика має бути повернена кредитору у заздалегідь обумовлений термін. Недотримання цього принципу призводить до перетворення кредитної заборгованості у прострочену, проблемну, що обмежує можливості банку по розширенню кредитної діяльності.

Цільовий характер кредитування означає необхідність вкладення позичкових коштів, перш за все для суб'єктів підприємництва, у конкретні господарські процеси, проекти, заходи. Принцип забезпеченості має захистити інтереси банку і спрямований на недопущення збитків від неповернення боргу внаслідок неплатоспроможності позичальника. Принцип платності полягає у необхідності сплати позичальником відсотків за користування кредитними коштами.

У західній практиці виділяється ще принцип диференційованості, який передбачає надання позик на різних умовах залежно від типу позичальника, об'єкта кредитування, ступеня кредитного ризику та інших обставин.

Слід відзначити, що не існує універсальної для всіх комерційних банків моделі організації кредитної функції. Реалізація та управління кредитним процесом зосереджується, як правило, у ряді підрозділій банку, що мають свій рівень компетенції, свої функції і завдання (див. табл. 3.4.)

Основна робота по кредитуванню зосереджена у кредитному департаменті, при створенні якого великі банки використовують дво-або тримірну матричну модель організації. Це означає, що функція кредитування спочатку, наприклад, поділяється на кредитування корпорацій, кредитування малого та середнього бізнесу, фінансових установ, індивідуальне кредитування та кредитування нерезидентів. Кожен з цих підрозділів може бути, у свою чергу, сегментований: так, відділ кредитування корпорацій можна поділити по регіонах (місцевий і національний), за галузевою ознакою (енергетика, будівництво, торгівля тощо). Така спеціалізація кредитних підрозділів надає можливість співробітникам банку детальніше знати специфіку діяльності клієнта, його проблеми і перспективи розвитку. Кредитування може здійснюватися і через мережу філій банку, отже, тут повинен враховуватися і географічний аспект організаційної структури.

Loading...

 
 

Цікаве