WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Аналіз рентабельності банка - Курсова робота

Аналіз рентабельності банка - Курсова робота

Чистий спред дорівнює : 2005 – 1,20%; 2004 – 1,28%; 2005 – 1,22%

Таким чином, кредитна діяльність приносить банку прибуток, проте її ефективність невисока, що ми і бачили в попередніх аналізах.

Цей коефіцієнт повинен враховувати лише активи і пасиви, до яких застосовуються процентні ставки. Саме у такий спосіб уникають впливу безпроцентних депозитів до запитання, капіталу та невиконаних вимог резервування на чисті отримані проценти, а відтак — на прибутки банку. Коли процентна ставка не має впливу на прибуток банку, досягається глибше розуміння джерел прибутку банку та наслідків вразливості надходжень.

Аналізуючи чисту процентну маржу, слід брати до уваги її призначення: маржа слугує для покриття витрат банку і ризиків, у тому числі інфляційного, створення прибутку, покриття договірних угод. Розраховують її за формулою:

Чиста процентна маржа (%) =

Цей коефіцієнт допомагає з'ясувати, чи може банк давати прибуток у вигляді доходу від процентної різниці як відсоток до середніх загальних активів. Оптимальним значенням даного показника є 4.5%.

Зменшення процентної маржі сигналізує про загрозу банкрутства. Основними причинами зменшення процентної маржі є зниження процентних ставок за кредитними операціями; подорожчання ресурсів; скорочення питомої ваги активів, що приносять дохід, у загальному їх обсязі; хибна процентна політика банку.

У нашому аналізі чиста процентна маржа становить: 2005 – 0,24%; 2004 – 0,60%, 2005 – 0,76%, тобто ефективність основної діяльності банку, пов'язаної із наданням кредитів, невисока.

3. Шляхи покращення рентабельності комерційного банку

Розглянемо можливі шляхи покращення рентабельності комерційного банку. Дані рекомендації суттєві не тільки для досліджуваного банку, але й для інших банків.

В управлінні активами банку варто звернути увагу на наступні моменти:

1. Управління готівкою повинно бути більш ефективним, тобто необхідно планувати притоки і відтоки готівки і розробити графіки платежів. Терміни, на які банк розміщає кошти, повинні відповідати термінам залученим ресурсів. Не припустимо перевищення коштів на рахунках активу над коштами на рахунках пасиву.

2. Акцентувати увагу на підвищенні рентабельності роботи в цілому і на прибутковості окремих операцій зокрема. Так в управлінні кредитним портфелем необхідно:

  • контролювати розміщення кредитних вкладень по ступені їхнього ризику, форм забезпечення повернення позичок, рівню прибутковості. Частка кожної групи кредитів у загальній сумі кредитних вкладень комерційного банку і її зміна є основою для прогнозування рівня коефіцієнта ліквідності, показує можливості продовження старої кредитної політики банку або необхідність її зміни;

  • обмежити розмір кредиту, наданого одному позичальнику частиною власних коштів;

  • видавати кредити можливо більшому числу клієнтів при зберіганні загального обсягу кредитування;

  • вжити заходів по стягненню простроченої позичкової заборгованості і нарахованих відсотків за користування кредитами;

3. Застосовувати методи аналізу групи розрахункових рахунків клієнтів і інтенсивності платіжного обороту по кореспондентському рахунку банку. Результати такого аналізу є основою для аргументованого перегрупування активів балансу банку.

4. Працювати над зниженням ризику операцій. При цьому необхідно пам'ятати, що термінові заходи, що починаються кредитними інститутами для підтримки своєї ліквідності і платоспроможності, як правило, пов'язані з ростом витрат банку і скороченням їхнього прибутку. Управління ризиками незбалансованості балансу і неплатоспроможності банку знижує можливі збитки банків, створює міцну основу для їхньої діяльності в майбутньому. Система управління ризиками незбалансованості балансу і неплатоспроможності банку орієнтується на вимоги Національного банку країни про дотримання комерційними банками встановлених норм ліквідності і платоспроможності. Для розпізнавання ризиків незбалансованості ліквідності балансу і неплатоспроможності комерційного банку потрібне створення спеціальної системи щоденного контролю за рівнем приведених вище показників ліквідності, аналізу чинників, що впливають на їхню зміну. Для цього доцільне створення бази даних, що дозволяє оперативно одержувати всю необхідну інформацію для здійснення аналітичної роботи, на основі якої буде формуватися політика банку. У якості джерела для формування бази даних нами розглядаються як укладені так і ті що проробляються кредитні і депозитні договори, договори про позики в інших банків, відомості про потребу в кредиті під товари відвантажені, термін оплати яких не наступив, щоденне зведення оборотів залишків по балансових рахунках, щоденна відомість залишків по особових рахунках, відомості по позабалансових рахунках, відомості про оборотність кредитів і т.п.

У управлінні пасивами банку можна порекомендувати визначити стратегію підтримки стійкості депозитів. Частиною такої стратегії виступає маркетинг - підвищення якості обслуговування клієнтів, із тим щоб вони залишалися надійними для банку і під час кризових ситуацій. Підвищення термінів ощадних депозитів, їхньої середньої суми також пом'якшує коливання депозитів під час криз.

У міжнародній практиці менеджери по управлінню рентабельністю банків розробили ряд практичних рекомендацій для поліпшення цього виду діяльності. Перша з них складається в тому, що менеджери по управлінню рентабельністю повинні контролювати діяльність усіх відділів банку, відповідальних за використання і залучення коштів, і координувати свою діяльність із роботою цих відділів.

Менеджери по управлінню рентабельністю повинні передбачати, коли найбільше великі вкладники і користувачі кредитів банку планують зняти кошти з рахунку або збільшити внески. Це дозволяє керуючим планувати свої дії у випадку виникнення дефіциту або надлишку ліквідних коштів.

Таким чином, кожний комерційний банк повинний самостійно забезпечувати підтримку своєї прибутковості і рентабельності на заданому рівні на основі як аналізу її стану, що складається на конкретні періоди часу, так і прогнозування результатів діяльності і проведення в наступному науково обгрунтовані економічної політики в області формування статутного капіталу, фондів спеціального призначення і резервів, залучення позикових коштів сторонніх організацій, здійснення активних кредитних операцій.

Висновок

На основі досліджень зарубіжних і вітчизняних вчених-економістів, наведено теоретичне тлумачення рентабельності, і рентабельності банку зокрема банку.

На рентабельність банку суттєво впливають фактори зовнішнього і внутрішнього середовища. До факторів зовнішнього середовища належать:

  • загально економічний стан країни;

  • грошово-кредитна політика Центрального банку;

  • фінансова політика уряду та інші.

До внутрішніх факторів слід віднести:

  • рівень диверсифікації банківських операцій;

  • рівень кваліфікації персоналу банку;

  • наявність та виконання письмових процедур, що регламентують роботу банку в різних сферах діяльності;

  • наявність конкурентних переваг тощо.

Необхідно здійснювати пошук нових та вдосконалювати існуючий інструментарій управління рентабельністю. При організації процесу управління ліквідності, основну увагу службовцям банку треба приділяти:

  • контролю діяльності усіх відділів банку, відповідальних за використання і залучення коштів; координуванню своєї діяльності із роботою цих відділів;

  • налагодженню тісних взаємовідносин із VIP-клієнтами, проводячи паралельно роботу, щодо передбачення можливих дій вкладників і користувачів кредитів.

Це дозволить керуючим планувати свої дії у випадку виникнення дефіциту або надлишку ліквідних коштів.

Список використаної літератури

  1. Про банки і банківську діяльність: Закон України № 2121-3 від 7.12.2000 р.

  2. Про порядок регулювання діяльності банків в Україні: Інструкція від 28.08.2005 №368 .

  3. Про порядок формування обов'язкових резервів для банків України - Постанова Правлiння НБУ №244 вiд 27.08.01р.

  4. Заруба О.Д. Фінансовий менеджмент у банках., К.: Либідь, 1999.

  5. Ковальчук Т.Т., Коваль М. М. Економічний аналіз комерційних банків комерційних банків., К.: Діло, 2000.

  6. Мороз А.Н..Основы банковского дела., К.: Либра, 1998

Додатки

Додаток А

Агрегований баланс АКБ „Приватбанк"

тис. грн.

Активи

2005

2004

2005

Валюта, монети та банківські метали

359715,5

402094

425630

Кошти на коррахунках в НБУ

401203

334270

345621

Кошти на коррахунках в інших банках

754273

810271

805213

Депозити та кредити в інших банках

106710

132564

154632

Цінна папери у портфелі банку, всього

371536,3

638106,9

645657,1

Цінна папери у портфелі банку на продаж

165646

94630

115620

- цінні папери у портфелі банку на продаж

165646

94630

115620

- цінні папери на інвестиції

205890,3

543476,9

530037,1

Кредити та фінансовий лізинг, надані клієнтам

1596692

2801152

3210236

Резерв на кредити та фінансовий лізинг

258570

449640

130280,402

Нетто: кредитів та фінансового лізингу

1338122

2351512

3079955,6

Інвестиції капіталу в асоційовані та дочірні компанії

4752

8331

9562

Нематеріальні активи

146848

182535

175452

Матеріальні активи

123944

213291

256894

Інші активи

283258

424135

458610

Сукупні активи

3885609,8

5488778,9

6347664,7

Loading...

 
 

Цікаве