WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Менеджмент у банку. Банківський менеджмент - Курсова робота

Менеджмент у банку. Банківський менеджмент - Курсова робота

Планування діяльності банку

Ключовим показником рівня менеджменту банківської установи є розвиненість і якість планування. Планування – це інструмент управління, який охоплює всі аспекти банківської діяльності. Але, щоб скористатися ним, керівництво мусить визнати, що планування необхідне для життєздатності банку. Для багатьох керівників ціною усвідомлення цього факту стали невикористані можливості, недоотримані доходи, фінансові втрати.

Планування – це встановлення цілей і визначення шляхів їхнього досягнення. Довгострокове планування передбачає складання стратегічного плану розвитку суб'єкта, в якому формулюються фундаментальні орієнтири діяльності, модель існування банку.

Планування починається з формулювання мети, якій має підпорядковуватися діяльність установи. Ця перша складова стратегії розкриває бачення керівництвом того, яким банк повинен стати в ідеалі. Мета розробляється керівництвом банку на підставі їхнього знання сильних і слабких аспектів установи, а також знання навколишнього середовища. Виходячи з цього формулюються стратегічні цілі, які розкриваються у політиці і бізнес плані.

Під стратегією управління мається на увазі напрям і спосіб використання коштів для досягнення поставленої мети. К цьому способу відповідає набір правил і обмежень для прийняття рішень. Наявність стратегії дає змогу сконцентрувати зусилля на варіантах рішень, які не суперечать прийнятій стратегії, і відкинуті всі інші варіанти. Після досягнення поставленої мети стратегія як напрям припиняє своє існування. Нові цілі ставлять завдання розробки нової стратегії.

Основний принцип фінансового менеджменту полягає в тому, що максимізація вартості акціонерного капіталу є ключовим пріоритетним завданням. Усі банки – це корпорації, акціонери яких зацікавлені в зростанні вартості акціонерного капіталу і доходу за ним. Якщо цього не відбувається інвестори можуть забажати позбутися акцій і тоді банк відчуватиме труднощі при залученні нового капіталу для забезпечення свого зростання в майбутньому. Тому очевидно, що банківські менеджери мають прагнути максимізувати вартість акціонерного капіталу при збереженні прийнятного рівня ризику за своїми операціями.

Для країн з перехідною економікою типовими є проблеми, пов'язані з поширенням інсайдерських відносин. При цьому банки іноді виконують функцію фінансової ланки у ланцюгу споріднених структур. Завданням банку є максимальне задоволення інтересів групи у межах якої він функціонує. Питання полягає у тому, чи не існує фінансової загрози коштам сторонніх інвесторів і як довго інтереси групи не збігатимуться з інтересами клієнтів ? Небезпека таких банків – у практичній неможливості реальної оцінки їх діяльності у наслідок відсутності достовірної інформації про ступінь прийнятого ризику за операціями.

Нині для багатьох українських банків основною метою є виживання. Наповнення стратегії залежить від конкретних проблем, спричинених недостатньою капіталізацією, незадовільною якістю кредитного портфеля, марнотратною поведінкою.

Отже, найважливішими показниками будь-якого банку є прибутковість і ризик. Завдання комерційного банку, як і інших підприємницьких структур, - максимізація вартості коштів, вкладених акціонерами, при збереженні прийнятного рівня ризику. Це завдання складне, і поступово його розв'язання передбачає, що банківська установа має перебувати у постійному пошуку нових можливостей подальшого зростання, підвищення прибутковості й ефективнішого планування і контролю.

Особливості реорганізації структури банку

Структура банку становить не щось стале, раз і назавжди прийняте банком, а постійно змінюється відповідно до мети організації. Проте це зовсім не означає, що організаційна структура може часто модифікуватися. Внесення змін до структури банку – досить складний процес, що потребує врахування низки специфічних особливостей.

Внутрішня культура банку багато в чому зумовлює побудову його структури. Це пов'язано з тим, що в кожному банку складаються свої традиції, звички, які визначають поведінку працівників, стосунки між керівниками і підлеглими, а також організацію банківської діяльності. Наявність особливостей внутрішньої культури в кожного банку робить неможливим механічне перенесення структур з однієї організації на іншу. У вирішенні цих питань потрібні індивідуальний підхід і врахування всіх відмінних рис конкретного банку.

Проведення організаційних змін не можливе без відповідних зобов'язань з боку вищого керівництва. Будь-які зміни в організації стосуються процесів керівництва та прийняття управлінських рішень. а отже, вищий банківський менеджмент має відповідним чином схвалити і підтримати їх, щоб забезпечити реальне втілення.

Структурна реорганізація потребує відповідної перепідготовки персоналу, оскільки практично всі організаційні зміни пов'язані з необхідністю підвищення якості обслуговування клієнтури, розширення ринку, збільшення обсягів здійснюваних операцій і впровадження нових, досконаліших методів роботи.

Зміни в структурі банку, пов'язані з розширенням сфер діяльності та пропозицією нових продуктів супроводжуються, як правило, необхідністю введення до штату спеціалістів з певних галузей банківської, і не тільки банківської, діяльності. Проте будь-яку зміну слід старанно обміркувати, щоб не пошкодити усталений процес комунікацій і не порушити координацію діяльності окремих служб.

Ще один важливий чинник, який слід враховувати при внесенні змін до наявної структури, пов'язаний з тим, що структурна перебудова у більшості випадків (особливо в умовах ринку) призводить до скорочення штату, тому керівництво, приймаючи подібні рішення, має добре проаналізувати ситуацію, аби уникнути небажаних соціальних наслідків. Одним з основних принципів тут має стати аналіз персоналу банку з погляду можливості виконання кожним своїх функціональних обов'язків за мінімальної кількості виконавців і максимальної їхньої кваліфікації.

Такий підхід до кадрової політики має застосовуватися при проведенні організаційних змін. Проте не слід допускати становища, коли будь-яка структурна перебудова асоціюватиметься у банківських службовців з автоматичним скороченням штату, інакше організаційна структура внаслідок відсутності зацікавленості працівників у структурних змінах може втратити найважливішу властивість - гнучкість.

Таким чином, проведенню структурних модифікацій мають передувати кропітка робота з вивчення всіх аспектів майбутніх перетворень, а також аналіз імовірних наслідків.

3. Шляхи вирішення банківського менеджменту та вдосконалення банківського менеджменту

Вдосконалення банківського менеджменту в умовах ринкової економіки.

3.1.Система управління в банку.

Для створення умов стабільності роботи всіх конкуруючих між собою банківських установ та разом з ними всіх господарюючих суб'єктів необхідне функціонування ефективної системи управління.

Управління — специфічна діяльність людини. Під управлінням банком ми розуміємо управління людьми та їх виробничими відносинами. Головним предметом праці (сировиною) управляючого є інформація. В цьому особливість управлінської праці. Керівництву Ощадного банку України Путильського відділення № 6799 для прийняття управлінських рішень необхідно мати інформацію. Забезпеченням необхідної інформації займаються різноманітні підрозділи та служби. Так, наприклад, інформацію про наявність кредитних ресурсів та кредитоспроможність позичальників надають: відділи короткострокового та довгострокового кредитування; інформацію про процентні ставки грошово-кредитного ринку, про темпи інфляційного росту цін надає відділ маркетингу та грошового обігу. Треба відмітити, що цей відділ був створений в результаті реорганізації організаційної структури в 1998 році. Необхідність цього відділу очевидна. В умовах розвитку ринкових відносин банк повинен мати інформацію про стан та зміни грошово-кредитного ринку, виявляти потреби клієнтів, продавати комплекс маркетингових заходів для задоволення цих потреб. Тільки при такому підході банк може забезпечувати отримання прибутку за рахунок створення максимальної споживчої задоволеності.

Однак, дуже важливо, щоб концепція маркетингу, одного з основних елементів менеджменту, здійснювалася на практиці, а не просто проголошувалась. Часто банки заявляють про застосування в своїй діяльності маркетингового підходу, а насправді все зводиться до призначення управляючого по маркетингу та створення маркетингової служби. А це саме по собі ще не вирішує проблеми реального використання концепції маркетингу в діяльності банку. Так, наприклад, в 1998 році у відділі маркетингу працював один працівник, що було недостатньо для такого обсягу робіт. На протязі І997-І998 років штат збільшився до 4 - х спеціалістів, що сприяло більш ефективній роботі банку, отриманню більш повної зовнішньої інформації. Інформація, що поступає, проходить обробку за допомогою автоматизованих систем у відділі комп'ютеризації банківських справ. Відповідальність за це несе начальник відділу. Збір та обробка інформації є допоміжними елементами для прийняття вірного рішення. Завдяки різноманітній та своєчасній інформації, умілій її обробці керівництво може прийняти науково-обгрунтоване рішення. Наприклад, на основі інформації про позитивні результати фінансово-господарської діяльності клієнтів, заступник директора по кредитах, узгоджуючи з директором банку, приймає рішення про надання позики.

Loading...

 
 

Цікаве