WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Транснаціональні банки - Курсова робота

Транснаціональні банки - Курсова робота

ступінь захищеності практично всіх операцій ТНБ, надання високих гарантій на чинені угоди, іншими словами, гарний ступінь захисту від можливих ризиків у даній області. Це насамперед досягається за рахунок політики високонадійних клієнтів, з якими відбуваються угоди і яким ТНБ роблять послуги, а також за рахунок політики вибору "надійної" країни в процесі розміщення філій і проведення операцій на закордонних ринках. І в даному випадку дуже важливим стає оцінка ризиків, зв'язана з політичною та економічною ситуацією в тій країні, де транснаціональний банк збирається проводити які-небудь операції чи розміщати свою філію.
Саме в цих трьох напрямках і розробляються маркетингові програми ТНБ. Маркетингові дослідження, основні стратегії ТНБ спрямовані насамперед на розвиток цих трьох напрямків, їхнє удосконалення і поглиблення.
1.2. Організаційна структура транснаціонального банку в умовах глобалізації.
Транснаціоналізація господарської діяльності стала найважливішою рисою розвитку світової економіки в що іде XX столітті. У сучасних умовах вона розглядається в загальному контексті глобалізації, що представляє собою поступово наростаючий в історичному масштабі процес взаємодії різних культур і цивілізацій, що виникли в більш-менш стійких територіальних границях. Вихід капіталу за межі національних держав, внутрішньо властивій його природі, відповідає основним стратегічним установкам суб'єктів ринку, до спонукальних мотивів яких при здійсненні прямих закордонних інвестицій можна віднести наступне:
" Прагнення до технологічного лідерства, що є в сучасному світі гарантом конкурентної переваги на ринках.
" Оптимізація розмірів корпорації й економія на масштабі організації, уже не здійсненна у вузьких рамках національних ринків.
" Доступ до іноземних природних, фінансових, людських ресурсів для надійного забезпечення власного виробництва товарів і послуг.
" Боротьба за нові ринки, подолання зовнішньоекономічних бар'єрів.
" Зниження собівартості і збільшення конкурентноздатності своєї продукції за рахунок розосередження виробництва і раціоналізації окремих операцій відтворювального процесу.
" Уведення єдиної системи керування підприємствами корпорації, організація внутрішнього корпоративного ринку.
" Установлення міцного контролю за ринками іноземних держав не тільки через філії материнських компаній, але і за допомогою союзу з політичними верхами, через які вони можуть впливати на приймаючі держави.
Реалізація у всіляких сполученнях і пропорціях цих базових стратегічних елементів породила різноманітні стратегії й організаційні структури діючих транснаціональних корпорацій і транснаціональних банків.
Організаційна структура ТНБ і його відділень тісно зв'язана зі стратегічним напрямком діяльності банку в цілому, з його глобальними задачами. Стратегія багато в чому визначає як структуру самого банку, так і структуру всіх служб у банку. Потрібно відзначити, що якщо змінюється стратегія банку, то й змінюється його організаційна структура.
По типу орієнтації організації структура може будуватися по наступним принципах:
" По функціональному принципу: даний тип більш розповсюджений серед національних банків, хоча і зустрічається в ТНБ. Для нього характерно глобальне керування, що здійснюється фахівцями, що керують відділами.
" По географічному принципу: даний вид припускає зосередження діяльності банку на визначених регіонах. Його метою є географічне розширення діяльності банку. Саме цьому принципу приділяють увагу транснаціональні банки.
" По товарному чи ринковому принципу: у даному випадку банки орієнтуються на визначені банківські продукти чи галузі. Даний тип у даний час стає більш розповсюдженим і для національних, і для транснаціональних банків.
Потрібно відзначити, що найефективніша структура містить в собі всі три напрямки. Транснаціональні банки в більшості випадків поєднують географічний і товарно-ринковий принципи, і тим самим забезпечують собі більш ефективну роботу, чим національні банки.
Організаційна структура транснаціонального банку і структура його служби досить складна. Виходячи на новий закордонний ринок, ТНБ повинен спочатку вирішити, у якій організаційно-інституціональній формі він це здійснить. Дане рішення дуже важливе для подальшої діяльності ТНБ, і воно приймається у відповідності зі стратегією транснаціонального банку і по суті, і по функціональних можливостях, можна назвати наступні:
1. утворення неопераційного підрозділу за кордоном (представницького офісу чи просто представництва) для здійснення в основному управлінських і маркетингових функцій для головного банку. Дані функції носять в основному інформаційний, контактний, рекламний і іміджевий характер.
2. Утворення міжнародного департаменту (валютного чи зовнішньоекономічного керування) у вітчизняному офісі штаб-квартири ТНБ, встановлення кореспондентських відносин із ряду спеціально відібраних банків за кордоном і проведення міжнародних операцій через кореспондентські міжбанківські канали.
3. Утворення операційного відділення за рубежем у тієї чи інший доступній для ТНБ організаційній формі (закордонної філії, агентства, дочірнього чи спільного банку) для здійснення повної чи обмеженої діяльності на території перебування і для міжнародних операцій.
Необхідно дати більш докладну оцінку кожній організованій структурі підрозділу ТНБ.
Звичайно транснаціональний банк засновує закордонний представницький офіс у столиці чи ведучому фінансовому центрі закордонної держави, якщо він бажає бути присутнім там, але не має достатнього обсягу очікуваних операцій чи мало інформації про фінансовий ринок даної країни, щоб виправдати витрати, що вимагаються для утворення і функціонування філії. Представником такого банку звичайно призначається досвідчений працівник з головного офісу ТНБ, штат представницького офісу ТНБ звичайно малий. Представники не можуть здійснювати яких-небудь банківських операцій, таких, як прийняття депозитів, надання кредитів, але вони направляють відповідні пропозиції і заявки місцевих фірм і фінансових установ головному офісу банку йди його філіям в інших країнах.
Найчастіше відкриття представницького офісу передує створенню філії. Представництво виконує корисну функцію збору фінансово-економічної інформації про країну базування, а саме про податки, особливості регулювання банківської діяльності в цій країні, про ринкові умови. У деяких країнах ( типу Мексики і Колумбії) відкриття нових філій іноземних банків заборонено. Отже, багато великих банків присутні в таких країнах, використовуючи представництва.
Потрібно відзначити, що в Україні ТНБ в основному відкривають свої відділення у виді представництва, тому що український ринок досить хитливий іризикований, тому транснаціональному банку насамперед необхідний ретельний аналіз структури і тенденцій розвитку українського фінансового ринку.
ТНБ може почати свої операції в іншій країні, утворивши у вітчизняному офісі міжнародний департамент. Внутрішня
Loading...

 
 

Цікаве