WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Кредитування населення - Реферат

Кредитування населення - Реферат

У разі порушення строків платежів за кредитом чи процентів та виникнення простроченої заборгованості установа комерційного банку застосовує до позичальника санкції, обумовлені кредитним договором: нарахування пені, припинення кредитних відносин, пред'явлення всієї заборгованості до дострокового стягнення та ін. На час виникнення простроченої заборгованості банк нараховує пеню, розмір якої обумовлюється кредитним договором, але не вищу від встановленої НБУ. Стягнення простроченого боргу за кредитом, нарахованими процентами та пені з фізичних осіб здійснюється на підставі нотаріальних написів та виконавчих документів.

У разі прострочення позичальником платежу за нарахованими процентами кредитний комітет установи комерційного банку може визнати цю заборгованість сумнівною. Рішення кредитного комітету про визнання заборгованості сумнівною оформляється протоколом.

Банк призупиняє нарахування відсотків за простроченими кредитами відповідно до чинного законодавства у разі:

- рішення суду про примусове стягнення;

- вчинення нотаріального напису про примусове стягнення всієї суми боргу.

8. Контроль за цільовим використанням споживчого кредиту та його своєчасним погашенням

У процесі кредитування банк здійснює контроль за цільовим використанням позичальниками наданих кредитів шляхом перевірки документів, представлених для оформлення кредиту, звітів про використання коштів та інших документів, передбачених кредитним договором, а також шляхом перевірок на місцях у відповідних установах, організаціях, фірмах тощо.

Відповідно до строків, встановлених довгостроковими кредитними договорами, індивідуальні позичальники надають банкові документи, що підтверджують витрати та цільове використання кредиту:

- з будівництва, а також капітального ремонту і реконструкції індивідуальних житлових будинків та садових будиночків - акти приймальних комісій або довідки БТІ про реєстрацію будівель із зазначенням оціночної (кошторисної) вартості, або звіт про використання коштів за кредитом із пред'явленням виправдних документів (рахунки, квитанції, чеки торговельних організацій тощо). Акти складаються та підписуються: щодо індивідуальних будинків - представником місцевих органів влади та позичальником; по садово-дачних будиночків - головою садівницького товариства та позичальником. Крім того, за кредитами на будівництво (купівлю) індивідуальних житлових будинків подається документ, який підтверджує постійну прописку у забудованому (придбаному) за участю банківського кредиту будинку;

- на купівлю об'єктів - договори купівлі-продажу та документи, що підтверджують право власності на придбаний об'єкт;

- за іншими кредитами - документи, що підтверджують цільове використання кредиту.

За кредитами, наданими на будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт об'єктів, проводяться перевірки цільового використання на місцях працівниками, а при необхідності - іншими спеціалістами. Перевіряються: передбачена документація, відповідність будинків, що будуються, затвердженим проектам, наявність не вкладених у справу будівельних матеріалів, комплектів деталей стандартних будинків та причин їх нагромаджування, відповідність обсягу фактично виконаних робіт обсягові, який зазначено у звітах про використання коштів позички та ін.

Кредитний працівник щоквартально складає план перевірки цільового використання наданих довгострокових кредитів. План складається з таким розрахунком, щоби кожний позичальник був охоплений перевіркою не менше одного разу на рік з дня оформлення кредитного договору.

Перевірка освоєння та цільового використання довгострокового кредиту оформляється актом, який підписується уповноваженою комісією (в разі відмови позичальника підписати акт або його частину про нецільове використання кредиту акт підписується представником місцевого органу влади або садівничого товариства чи гаражного кооперативу).

У випадку нецільового використання кредиту акт перевірки або чеки, сплачені за товари, не пов'язані з прямим призначенням кредиту, є підставою для пред'явлення до позичальника позову про дострокове утримання виданих йому коштів, навіть якщо строк освоєння кредиту, визначений кредитним договором, ще не настав. При встановленні фактів пред'явлення фіктивних документів, які стали підставою для видачі коштів за кредитом, банк передає матеріали слідчим органам для притягнення винних до відповідальності.

9. Робота з нестандартними споживчими кредитами

При виникненні простроченої заборгованості за наданими кредитами установи комерційних банків зобов'язані без затримки вжити заходів щодо повного повернення боргів, у тому числі і з майнових поручителів.

Відповідальність за своєчасне вжиття заходів із повернення боргів несуть керівник установ комерційних банків, які видали даний кредит.

Спори між банком і боржником-фізичною особою вирішуються шляхом учинення виконавчих написів та в судовому порядку.

Отримавши повідомлення від відповідального працівника бухгалтерії про ненадходження в строк чергових платежів від позичальника, кредитний працівник разом із працівниками служби безпеки та юридичного відділу мають вживати заходів впливу до боржника:

1) направити на наступний день рекомендованими листами претензії до позичальника та майнового поручителя про необхідність внесення ними відповідних платежів;

2) звернутися за сприянням до адміністрації за місцем одержання заробітку (пенсії) позичальника.

Одночасно установа банку повинна негайно звернутися до нотаріуса для учинення виконавчого напису, або до суду з позовом про примусове стягнення боргу.

За прострочення сплати позичальником платежів за кредитом понад місяць установа банку має звернутися з позовом до суду про повернення всієї заборгованості за кредитом, що обліковується за цим позичальником і звернення стягнення на заставлене майно. До позовної заяви додаються завірені копії кредитного договору, виписки з особового рахунку позичальника та інші документи, що підтверджують позовну вимогу банку.

Якщо у зв'язку з припиненням надходження коштів від позичальника для погашення кредиту буде встановлено, що позичальник вибув і нове місце його проживання невідоме, то при наявності рішення суду про стягнення заборгованості установі комерційного банку необхідно негайно звернутися до суду за винесенням ухвали про розшук боржника через органи внутрішніх справ.

У разі смерті позичальника, незалежно від настання права вимоги, банк повинен протягом шести місяців з дня відкриття спадщини пред'явити свої претензії спадкоємцям, які прийняли спадщину, або виконавцю заповіту за місцем відкриття спадщини. При відсутності зазначених осіб претензія повинна бути пред'явлена в той же строк до державної нотаріальної контори відповідно до ст. 557 ЦК України. Після смерті позичальника заборгованість за позичкою може бути переоформлена на працездатного члена сім'ї за згодою останнього, а також на іншу працездатну особу за її особистою згодою.

За порушення строків для вчинення позову чи виконавчого напису для стягнення боргу за кредитом та неналежне оформлення документів, якщо це призвело до неможливості відшкодування збитку з боржника, винні в цьому працівники установи комерційного банку несуть матеріальну відповідальність за завданий збиток у встановленому законом порядку.

За ходом справ, переданих судовим органам, органам арбітражу, прокуратури та внутрішніх справ, установи комерційних банків повинні здійснювати постійний нагляд, добиватися розшуку винних осіб, які переховуються, а також накладанням арешту на їх майно і забезпечення позову банку.

При розгляді справ у судах установи комерційних банків як позивачі зобов'язані брати участь у засіданнях через своїх представників. Одержані установами комерційних банків виконавчі документи по стягненнях з фізичних осіб повинні невідкладно направлятися судовим виконавцям.

Відповідальність за своєчасність вжиття заходів щодо стягнення боргів (подання позовів, оскарження неправильних рішень судів, одержання виконавчих листів, направлення виконавчих листів судовим виконавцям або в банк та ін.) несуть керівники установ комерційних банків, юристконсульти й кредитні працівники.

При забезпеченні повернення кредиту заставою (закладом) банк звертається до суду з позовом про звернення стягнення на заставлене майно, або нотаріального органу згідно із Законом України "Про заставу". На підставі рішення суду чи виконавчого напису нотаріальної контори провадиться реалізація майна (цінностей), що прийняте в заставу (заклад).

Реалізація майна (цінностей), прийнятого під заставу (заклад) проводиться відповідно до чинного законодавства.

Із суми виручених коштів погашається борг за процентами та кредитом, а також відшкодовуються витрати на стягнення заборгованості та пеня. Якщо при реалізації предмета застави виручена грошова сума перевищує розмір забезпечених цією заставою вимог заставотримача, різниця повертається заставодавцю.

Якщо вирученої від реалізації застави (закладу) суми коштів недостатньо для погашення нарахованих процентів, пені та основного боргу, банк має право пред'явити позов до суду про одержання недостатньої суми з іншого майна боржника (або майнового поручителя), що необхідно зазначити в кредитному договорі та договорі застави (закладу).

Безнадійна до повернення заборгованість списується згідно з положенням про порядок визнання і списання безнадійної до повернення заборгованості юридичних та фізичних осіб в установах комерційних банків.

Loading...

 
 

Цікаве