WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Безготівкові розрахунки фізичних осіб - Реферат

Безготівкові розрахунки фізичних осіб - Реферат

Реферат на тему:

Безготівкові розрахунки фізичних осіб

План

1. Види та порядок відкриття рахунків населенню

2. Система електронних банківських послуг населенню

2.1. Операції з "електронним гаманцем"

2.2. Операції з "електронним чеком"

2.3. Операції з дебетною карткою

2.4. Автоматичний касир (банкомат)

3. Перспективи розвитку розрахункових послуг населенню

1. Види та порядок відкриття рахунків населенню

Фізичним особам відкриваються поточні (вклади до запитання) і вкладні (депозитні) рахунки у національній валюті.

Поточні рахунки призначені для обліку коштів за вкладами фізичних осіб до запитання і використовуються ними для зберігання коштів та проведення безготівкових розрахунків у національній валюті з іншими фізичними та юридичними особами.

Поточні рахунки відкриваються на підставі:

- заяви фізичної особи;

- документа, що засвідчує особу (паспорт або документ, що замінює його);

- договору на відкриття й обслуговування рахунку між установою банку та громадянином;

- картки із зразком підпису, який ставиться у присутності працівника банку, що відкриває рахунок, та засвідчується цим працівником. У договорі між установою банку та фізичною особою зазначається номер, дата та ким виданий документ, що засвідчує фізичну особу, адреса постійного місця проживання, а також ідентифікаційний номер фізичної особи - платника податку, що вноситься в договір на підставі документа, виданого податковим органом.

За довіреністю власника рахунку, засвідченого нотаріально або уповноваженою особою банку, операції за рахунком може здійснювати інша особа.

Виконання операцій на поточних рахунках здійснюється на підставі розрахункових документів у безготівковій та готівковій формах. У документах зазначається підстава для перерахування коштів.

При проведенні операцій у безготівковій формі фізичні особи дотримуються вимог, передбачених Інструкцією № 7 НБУ "Про безготівкові розрахунки у господарському обороті України" й іншими нормативними актами НБУ.

На поточні рахунки в національній валюті фізичних осіб зараховуються:

- оплата праці, пенсії, допомоги, авторські гонорари за літературні роботи, музичні твори, витвори образотворчого мистецтва, за артистичну діяльність, наукові роботи та винаходи;

- виплати страхових та викупних сум, позичок з особистого страхування, страхове відшкодування за майновим страхуванням;

- орендна плата за винайм житлових помешкань, рухомого і нерухомого майна;

- відшкодування шкоди, заподіяної робітникам та службовцям каліцтвом або у разі втрати годувальника;

- кошти в національній валюті за продану іноземну валюту;

- кошти за реалізоване власне майно та за здану сільськогосподарську продукцію;

- інші надходження - у випадках, що не суперечать чинному законодавству України.

З поточних рахунків у національній валюті фізичних осіб за розпорядженням власника чи за його дорученням проводяться такі операції:

- розрахунки за надані послуги юридичними і фізичними особами;

- розрахунки за придбані в підприємствах торгівлі товари;

- відрахування до державного та місцевих бюджетів обов'язкових та інших платежів;

- розрахунки за участь у створенні підприємств різної форми власності;

- розрахунки за купівлю та продаж цінних паперів на біржовому або позабіржовому ринку;

- розрахунки за куплену іноземну валюту;

- інші операції - у випадках, що не суперечать чинному законодавству України.

Поточний рахунок фізичної особи закривається на підставі її заяви або у разі смерті та в інших випадках, передбачених договором або чинним законодавством України.

У разі відкриття вкладного рахунка фізичними особами в договорі про його відкриття на підставі відповідного документа податкового органу вказується ідентифікаційний номер фізичної особи - платника податку. При цьому власникові рахунка видається вкладний документ. Таким документом може бути ощадна книжка (іменна чи на пред'явника); інший, виданий банком документ, що засвідчує укладення з банком договору.

У договорі обумовлюються:

- сума, що вноситься або перераховується на вкладний рахунок;

- строк зберігання та порядок повернення коштів після закінчення строку зберігання (виплата готівкою, перерахування на поточний рахунок вкладника та ін.);

- розмір сплати відсотків, умови перегляду їх розміру;

- відповідальність сторін;

- умови розірвання договору;

- інші умови за погодженням сторін.

Вкладні (депозитні) рахунки фізичних осіб призначені для обліку коштів, внесених на визначений у договорі строк.

Кошти на вкладні рахунки фізичних осіб можуть бути внесені готівкою, перераховані з вкладного рахунка в іншому банку чи з поточного рахунка в національній чи іноземній валюті.

Правові відносини, що виникають при відкритті рахунків у національній валюті фізичним особам, регулюються Інструкцією № 3 НБУ "Про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті", затвердженою постановою Правління НБУ від 18.12.98 р. № 527.

2. Система електронних банківських послуг населенню

Одним із основних напрямків НБУ сьогодні є утворення національної системи масових електронних платежів населення за товари та послуги (СМЕП).

Національна система масових електронних платежів -це система безготівкових розрахунків, при якій розрахунки за товари та послуги здійснюються за допомогою банківських платіжних карток.

Платіжна картка - документ на носії електронної інформації у вигляді пластикової картки, що випускається кредитно-фінансовими установами. Документ дає можливість його пред'явникові одержувати без оплати у готівковій формі товари та послуги, в тому числі послуги з одержання через банківські установи готівки, та підтверджує особам, які надають ці товари та послуги, що оплата їх вартості буде здійснена з рахунків у банківських установах.

Механізм здійснення операцій із банківськими платіжними картками регулюється певною законодавчою і нормативною базою. Основними документами, що регламентують порядок використання банківських платіжних карток у вітчизняній економіці, є: "Положення про порядок здійснення бухгалтерських операцій з банківськими платіжними картками національної системи" (затверджено постановою Правління НБУ № 353 від 30.12.1996 р.), "Положення про систему захисту електронної інформації до системи масових електронних платежів населення за товари та послуги в Україні" (затверджено постановою Правління НБУ № 353 від 30.12.1996 р.).

Для здійснення операцій із платіжними картками Національної системи необхідно одержати ліцензію (дозвіл) НБУ.

Учасниками системи є:

- тримачі (власники) карток - фізичні особи;

- підприємства торгівлі та побутового обслуговування населення, в яких встановлено платіжні термінали;

- кредитно-фінансові установи (банк-емітент, банк-еквайр, розрахунковий банк).

Платіжний термінал - електронний пристрій, за допомогою якого здійснюється авторизація платіжної картки та основні операції з оформлення оплати вартості товарів та наданих послуг.

Авторизація - надання дозволу на обслуговування тримача платіжної картки.

Банк-емітент - установа банку, яка випускає в обіг платіжні картки.

Банк-еквайр - комерційний банк, який підписує угоду з торговельними підприємствами на обслуговування карток, здійснює первинну обробку трансакцій та бере на себе проведення з торговцями усього спектра операцій із картками, а саме: перерахування на поточні рахунки коштів за товари та послуги, сортування і розсилання квитанцій, розповсюдження стоп-листів.

Трансакція - інформація в електронній формі про окрему операцію, здійснену з використанням платіжної картки (завантаження та дозавантаження картки, одержання готівкових коштів, оплата товарів і наданих послуг та ін.).

Завантаження (дозавантаження) картки - внесення інформації на платіжну картку про наявність коштів.

Розрахунковий банк - банківська установа, в якій інший банк-учасник платіжної системи (переважно банк-емітент) відкриває спеціальний рахунок для здійснення розрахунків за допомогою платіжних карток.

Банк-емітент видає картку клієнтові після ретельної перевірки його фінансового стану та оцінки кредитоспроможності; відкриває власникові картки спеціальний рахунок, на якому враховуються всі операції з карткою; регулярно надсилає клієнтові виписку із зазначенням сум платежів і розміру заборгованості, сум і термінів погашення; стягує комісію і відсотки згідно із встановленим тарифом; зобов'язується сплачувати рахунки торговельного підприємства за покупки, зроблені з використанням карток, за вирахуванням платіжного збору (дисконту).

Види банківських пластикових карток: "Електронний гаманець", "Електронний чек", дебетна картка.

2.1. Операції з "електронним гаманцем"

"Електронний гаманець" - різновид платіжної картки "електронний чек". Використовується для оплати товарів, наданих послуг та одержання готівкових коштів у розмірі, що не перевищує попередньо за депонованої суми, прямим списанням коштів із спеціального рахунка "електронних гаманців" у розрахунковому банку.

Особливістю зазначеного платіжного засобу є те, що банк-емітент відкриває загальний рахунок для врахування коштів, перерахованих усіма клієнтами банку, які отримали платіжні картки "електронний гаманець", а платником виступає розрахунковий банк.

У разі одержання платіжної картки "електронний гаманець" клієнт повинен сплатити кошти за його обслуговування у банківській системі (ця сума може включати також вартість самої картки). Оплата може бути виконана в готівковій або безготівковій формі. Платіжна картка клієнта дійсна для оплати товарів та послуг з моменту її завантаження. Для завантаження чи дозавантаження платіжної картки "електронний гаманець" клієнт вносить готівкові кошти до каси банку-емітента або за його письмовою вказівкою банком перераховуються кошти з поточного рахунка. Ці кошти зараховуються на рахунок "Консолідований рахунок "електронних гаманців".

Loading...

 
 

Цікаве