WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Деякі особливості овердрафтного кредитування - Реферат

Деякі особливості овердрафтного кредитування - Реферат

Реферат на тему:

Деякі особливості овердрафтного кредитування

Овердрафт є особливою формою короткострокового кредиту, що надається надійному клієнту понад його залишок на поточному рахунку в цьому банку в межах заздалегідь обумовленої суми шляхом дебатування його рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.

У науковій літературі поняття „овердрафт" отримало досить багатогранне визначення.

Здійснюючи овердрафтне кредитування, банк проводить платежі за клієнта на суму, що перевищує залишок коштів на його поточному рахунку. Таким чином, клієнту фактично надається кредит в межах певного ліміту.

Фактично овердрафт є короткостроковим й у більшості випадків незабезпеченим кредитом.

На думку фахівців контокорентна угода демонструє такі відносини між банком та клієнтом, які виходять за межі суто офіційних. Категорія „довіра", яку неможливо виміряти лише правовим інструментарієм, у цьому разі є визначальним аргументом. А тому овердрафт (контокорент), зрозуміло, не може застосовуватися для фінансування інвестицій. [6, 130].

Зважаючи на наявні ризики, вартість овердрафта зазвичай є вищою за вартість звичайного кредиту.

Спеціалісти із порівняльного права по-різному оцінюють відмінність між овердрафтом і кредитом. Одні вважають, що „в сучасній банківській практиці реальна відмінність між овердрафтом і кредитом розмивається" [5, 206]. А.Ковальчук не погоджується із такою думкою, він зазначає, що овердрафт як різновид кредитної угоди і власне кредит отримують відносно різне фінансове забезпечення, а отже, і правове регулювання [6, 131].

Можливість існування операцій овердрафту в Україні законодавчо передбачена Законом України „Про внесення до деяких законів України змін щодо відкриття банківських рахунків" (1997 р.), де зазначено, що юридичні та фізичні особи мають право „... здійснення всіх видів банківських операцій у будь-яких банках України та інших держав за своїм вибором і за згодою цих банків у порядку, що встановлено Національним банком України" [2, 367]. Це рішення підтверджене також іншим Законом ст. 22.9 [3, 586]: „Банки виконують розрахункові документи відповідно до черговості їх надходження та виключно в межах залишку грошей на рахунках платежів, крім випадків надання платнику обслуговуючим його банком кредиту", а також „Банки здійснюють переказ з кореспондентських рахунків інших банків своїх клієнтів у межах залишку грошей на цих рахунках, крім випадків надання обслуговуючим банком кредиту банку клієнту" [3, 586].

Цим же Законом визначено, що платником є особа, з рахунку якої ініціюється переказ грошей або яка ініціює переказ шляхом внесення до банку або іншої установи - члена платіжної системи документа на переказ готівки разом з відповідною сумою грошей. Під переказом грошей слід розуміти рух певної суми грошей з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у грошовій формі [3, 580].

Відповідно до ст. 55 Закону України „Про банк та банківську діяльність" [1] відносини банку з клієнтами регулюються законодавством України нормативно-правовими актами НБУ та угодами (договорами) між клієнтами та банком. На думку автора, необхідне існування відповідної угоди між банком та клієнтами з приводу надання останньому (клієнту) послуг користування овердрафтом. Положення НБУ „Про кредитування" [4, 3-4] передбачає, що банківський кредит надається суб'єктам кредитування усіх форм власності у тимчасове користування на умовах, передбачених кредитним договором.

Кредитування за овердрафтом надає переваги як клієнтам, так і банкам. Для клієнта він стає корисним у міру виникнення потреби в обігових коштах. Банк отримує додаткове високодохідне джерело розміщення коштів. Але кредитування за овердрафтом висуває й особливі вимоги до банку щодо формування ресурсів.

Перед банком стоїть завдання щодо визначення необхідного рівня пасивних ресурсів, що банк повинен акумулювати з метою забезпечення використання клієнтами встановлених лімітів овердрафтного кредитування. Недостатній обсяг ресурсів призведе до неможливості виконувати свої зобов'язання перед клієнтами та поставить під загрозу ліквідність банку, завеликий обсяг ресурсів призводить до невиправданих процентних витрат банку по залученим коштам.

Банк повинен чітко уявляти, в яких обсягах необхідно підтримувати рівень ресурсів для кредитування за овердрафтною системою, в якій ситуації вони можуть бути перекриті поточними рахунками, а коли необхідно використати довгострокові пасиви.

Література

  1. Про банки і банківську діяльність: Закон України // Відомості Верховної Ради. - 2001. - № 5 - 6.

  2. Про внесення до деяких законів України змін щодо відкриття банківських рахунків: Закон України // Закони України. - Т. 13. - К., 1998.

  3. Про платіжні системи та переказ грошей в Україні: Закон України // Відомості Верховної Ради. - 2001. - № 29.

  4. Положення про кредитування, затверджене постановою Правління НБУ №246 від 28.09.1995 р.; Постанова Правління НБУ № 79 від 05.03.2003 р. „Про внесення змін до Положення про кредитування // Законодавчі інформативні акти з банківської діяльності. - 2003. - Вип. 4. - С. 3 - 4.

  5. Вишневський А.А. Банковское право Англии. - М.: Статут, 2000. - С. 206.

  6. Ковальчук А.Т. Банки. Кредит. Фінанси: законодавчо-правовий вимір. - К.: Парламентське видавництво, 2004. - 259 с.

Loading...

 
 

Цікаве