WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Стан європейського ринку електронних грошей - Реферат

Стан європейського ринку електронних грошей - Реферат

Реферат на тему:

Стан європейського ринку електронних грошей

Нові платіжні засоби не з'являються випадково, за бажанням розробників, їх поява - об'єктивний процес, викликаний новими потребами та підвищеними вимогами до ефективності і надійності платежів. Важливим є висвітлення поняття „електронні гроші" європейськими міжнародними установами, аналіз реального стану ринку електронних грошей, його динаміки, можливих перспектив розвитку і перешкод, які заважають розповсюдженню електронних грошей.

За висновками визнаних європейських міжнародних інституцій, широке використання електронних грошей може вплинути на роботу державних органів регулювання у таких сферах, як грошова політика, пруденційний нагляд за кредитними установами, оверсайт за платіжними установами тощо, а також на стабільність фінансової системи країни в цілому.

Електронні гроші вперше з'явилися в Японії у другій половині 1980-х років. У той час наперед оплачені чіпові картки деяких телефонних, транспортних і торговельних компаній почали приймати інші фірми. В Європі перші наперед оплачені електронні платіжні продукти було запроваджено на початку 1990-х років. Вони давали змогу користувачам зберігати електронні гроші на картках Danmont, Mondex, Proton i Primeur Card.

Європейський центральний банк і міністерства фінансів європейських країн пильно стежили за розвитком подій. Враховуючи, що новий платіжний засіб потенційно міг вплинути на монетарну політику, було висунуто пропозиції щодо регулювання емісії електронних грошей і нагляду за емітентами. Європейська Комісія, в свою чергу, прагнула, по-перше, щоб регуляторний і наглядовий підходи до електронних грошей розвивалися однаково в усіх країнах-членах ЄС, і по-друге, щоб національне законодавство не стримувало інновацій у платіжному секторі і не послаблювало внутрішній ринок. Електронні гроші розглядалися Європейською Комісією як важливий інструмент підтримки електронної комерції та сфери новітніх технологій, у якій Європа прагнула бути лідером. [1,с.30]

Загалом ринок електронних грошей у Європейському Союзі розвивається повільніше, ніж очікувалося, і сьогодні ще не використав свого повного потенціалу. Серед головних причин такого стану називають недостатню чіткість бізнес-правил та відсутність привабливих пропозицій, які б переконали більшість користувачів у перевагах електронних грошей.

До перешкод, що постають на шляху розвитку систем електронних грошей, слід також віднести психологічну непідготовленість органів регулювання, низький ступінь їх компетентності та неготовність органів контролю до запобігання можливим порушенням у цій сфері й боротьби з ними.

Порівняно з іншими безготівковими платіжними інструментами рівень приймання електронних грошей, які зберігаються на карткових носіях, у країнах ЄС невисокий. Тільки в країнах Бенілюкс локальні схеми електронних гаманців досягли критичної маси. Найбільшу кількість карток з електронними грошима емітовано в Нідерландах, Люксембурзі, Бельгії, Австрії та Німеччині. Але кількість розрахунків ними в Австрії та Німеччині значно нижча, ніж у трьох вище згаданих країнах.

За даними Європейського центрального банку, загальна кількість номінованих у євро електронних грошей на карткових носіях, що перебувають в обігу, протягом останніх трьох років щорічно збільшувалася приблизно на 20% і на початок 2006 року сягнула 480млн.євро. [1,с.32]

У країнах, де рівень використання електронних грошей відносно високий, електронні гроші на карткових носіях приймаються здебільшого автоматичними пристроями: телефонними і торговими автоматами, лічильниками на автостоянках. Вони не отримали широкого розповсюдження серед торговців і користувачів, тож сьогодні немає ознак того, що в найближчому майбутньому електронні гаманці замінять монети і банкноти як найкращий засіб платежу при щоденних операціях.

Найвідомішими проектами електронних грошей на карткових носіях у Європі є Proton, Chipknip, Geldkarte та Moneo.

Згідно з даними Європейського центрального банку в 2003 році Proton (Бельгія) була найуживанішою системою електронних грошей у Європі. Її оператором є BankSys, а учасниками - 34 банки Бельгії, які доповнили свої дебетові картки додатком Proton, і здійснюють емісію електронних грошей. Було випущено приблизно 10 млн. карток із додатком Proton, близько 20% із них сьогодні активно використовуються. Основні сфери застосування системи - їдальні й торгові автомати у великих компаніях, телефонні і торгові автомати загального використання, а також лічильники на автостоянках. [1,с.32]

Сучасна схема системи Chipknip (Нідерланди) є результатом її злиття у 2000 році із системою Chipper. Сьогодні існують два варіанти Chipknip: додаток, інтегрований на 80% нідерландських дебетових картках, який можна перезавантажити, а також одноразові картки - Prepaid Chipknip. Обидва типи у 90% випадків використовуються для розрахунку на автостоянках, із торговими автоматами та підприємствами харчування.

За кількістю випущених карток найбільшою в Європі є Geldkarte (Німеччина): у 2005 році в обігу перебувало 63 млн. карток цієї системи. Чіпи, які можуть зберігати електронні гроші, вміщено на банківських дебетових картках ("EC-Karten"), проте, на практиці, використовують електронні гроші менше 5 % держателів. Сьогодні налічується понад 300 тис. пунктів приймання таких електронних грошей. Як правило, це торгові автомати і лічильники на автостоянках.

Французьку систему Moneo очолює кредитна установа SFPMEI, яка здійснює емісію електронних грошей від імені банків-учасників. На сьогодні випущено 30 млн. банківських карток із відповідним додатком, проте тільки 300 тис. із них дійсно використовується держателями. Кількість торговців, які приймають електронні гроші Moneo, становить - 100 тис. Серед перешкод, що заважають подальшому поширенню системи, - трансакційні витрати, які розподіляються між користувачами і торговцями, а також висока вартість терміналів.

Нещодавня поява безконтактних карток може надати новий імпульс розвитку електронних грошей на карткових носіях. Сьогодні подібні картки в Європі випускаються майже виключно провайдерами громадського транспорту.

Зауважимо, що технології, котрі забезпечують безконтактні платежі, розвиваються дедалі інтенсивніше, вони надійні та економічно вигідні. Тому цими технологіями прагнуть оволодіти не тільки провайдери транспортних послуг, а й компанії з інших секторів ринку: постачальники фінансових, телекомунікаційних і комунальних послуг, торговці, каси спортивних стадіонів тощо. [1,с.33]

Те, що операція платежу електронними грошима не відображається на рахунку в банку, принципово відрізняє електронні гроші від засобів доступу до банківського рахунку, зокрема дебетових і кредитних карток. Завдяки цій характеристиці обігу електронних грошей вартість трансакції є низькою, а отже електронні гроші здатні ефективно обслуговувати мікроплатежі, з якими не можуть впоратися традиційні банківські інструменти, засновані на технологіях, пов'язаних з ідентифікацією клієнта.

Крім ефективності, вагомими перевагами електронних грошей є можливість миттєвого здійснення віддаленого платежу, високій рівень приватності та безпечності платежу. Ці характеристики вигідно відрізняють електронні гроші від інших платіжних засобів і свідчать про те, що електронні гроші можуть мати широке застосування. [2,с.5]

Електронні гроші забезпечують можливості для ефективного прибутку в сфері роздрібних платежів, проте їх розвиток не повинен наражати на небезпеку ні безперервне функціонування платіжних систем, ні стабільність фінансової системи країни. Більше того, ефективний прибуток може бути реалізований тільки за умови запровадження достатнього захисту електронних грошей для підтримки довіри до них суспільства. Необхідно чітко визначити можливі ризики та вжити заходів для їх запобігання; з них найбільшим є ризик неплатоспроможності емітентів, нерозуміння цього може призвести до негативних наслідків, що вплине на довіру користувачів до різних видів електронних платежів і, можливо, навіть на довіру до грошей взагалі.[2,с.17]

Вважаємо, що основним принципом регуляторного підходу до питань пов'язаних з електронними грошима, має стати поєднання законодавчого регулювання із саморегулюванням, що здійснюється представниками приватного капіталу, які вкладають кошти у забезпечення функціонування систем електронних грошей.

Важливим аспектом є узгодженість національного та міжнародного законодавства. У сфері платіжних систем і розрахунків питання стандартизації є вкрай важливими не тільки в технічній сфері, але й у галузі методології та регулювання. Серйозні відмінності у підходах до регулювання роблять привабливими використання електронних грошей у кримінальних цілях: шахрайські операції, відмивання грошей, уникнення сплати податків. Сучасний рівень розвитку технологічних і фінансових інновацій дозволяє емітентам і провайдерам електронних грошей досить легко переходити з однієї юрисдикції в іншу. В цих умовах регуляторам різних країн важливо знайти компроміс шляхом узгодження та спільних дій у сфері створення подібних правил регулювання електронних грошей.[2,c.18]

Література:

  1. Махаєва О. Електронні гроші: стан європейського ринку та його регулювання // Вісник НБУ, 2006. №8(126)

  2. Міщенко В., Махаєва О. Електронні гроші: поняття, стан українського ринку та перспективи розвитку. // Банківська справа, 2007. №3(75).

Loading...

 
 

Цікаве