WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Бізнес-етика і соціальна відповідальність у банківській системі (Реферат) - Реферат

Бізнес-етика і соціальна відповідальність у банківській системі (Реферат) - Реферат

Як показує досвід запровадження системи електронних міжбанківських платежів, здійснення такого великомасштабного проекту неминуче викликає глибокі зміни у сферах, де відбуваються перетворення, спонукає до переходу на вищий якісний рівень. При чому в даному випадку йдеться не лише про банківську сферу, а про майже всі основні галузі економічного та соціального життя супільства: банки, торгівлю (незалежно від форми власності), сферу послуг (готелі, ательє, перукарні, ремонтні майстерні, автозаправні станції тощо), пошту і підприємства звязку (телеграф, телефон), підприємства транспорту (автобусного, залізничного, річкового, морського, повітряного), підприємства громадського харчування (їдальні, кафе, ресторани), аптеки, інші субєкти, що надають послуги за готівку.

2. Основні принципи національної системи

Нові платіжні інстументи, зокрема платіжні смарт-картки, повинні стати законним платіжним інструментом, обовязковим для прийому в торгівлі, сфері послуг, на транспорті та підприємствах звязку, тому емітентами карток повинні бути лише банківські установи.

Надійний захист від зловживань та інших факторів, які можуть перешкоджати нормальному функціонуванню системи, можливий лише за умови використання смарт-карток і багаторівневої системи захисту інформації, поязаної з розрахунками.

Захист інфолрмації в системі вцілому забезпечується:

  • наявністю криптографічного захисту всіх операцій (підпису кредитування і дебитування, кодування трансакції, кодування при передачі каналами звязку тощо);

  • застосувнням розвиненої системи спеціальних ключів, які контролюються, з одного юоку, процесинговим центром, а з другого  банком-емітентом, забезпечуючи можливість взаємоперевірки;

  • процедурами ініціалізації та персоналізації;

  • заходами щодо блокування загублених та викрадених карток, а також карток, що втратили платоспрможність;

  • іншими організаційними, бухгалтерськими та контрольними заходами.

Захист на рівні картки забезпечується її процесором, який гарантує максимум захисту при завантаженні картки і під час платіжних трансакцій.

Система вже на початку свого запровадження повинна бути багатоемітентною причому кількість емітентів може перевищувати кількість банків України. Це означає, що емітентами можуть бути також банківські філіали.

Функціонування Національної системи має бути економічно вигідним для всіє її учасників (держави, комерційних банків, підприємств торгівлі та сфери послуг, пересічних споживачів). Основні елементи системи (особливо ті, що гарантують безпеку) повинні бути власністю субєктів Української депжави, а деякі інші елементи (серфісні центри, підприємства з виробництва окремих компонентів тощо) можуть належати до інших форм власності.

Фінансова модель системи повинна забезпечувати високі гарантиї її учасникам, осбливо найменше захищеній категорії громадян України (навіть у випадку банкрутств деяких банків).

Система має базуватися на основі міжнародних стандартів та рекомендацій з урахуванням світових тенденцій розвитку.

Загальну структуру Національної системи масових розрахунків за допомогою пластикових карток показано на малюнку 1.

Малюнок 1. Послідовність здійснення операцій за допомогою пластикових смарт-карток

Учасниками системи розрахунків є:

  • банк-емітент карток;

  • обслуговуючий банк (банк-еквайєр, тобто банк, що обслуговує заклади торгівлі і сфери послуг);

  • розрахунковий банк;

  • процесинговий (і) центр (и);

  • клієнт (фізичні особи, власники карток);

  • місця обслуговування карток (підприємства торгівлі, сфери послуг, банкомати тощо).

Які функції учасників системи?

Банк-емітент відкриває рахунки для клієнтів-власників (користувачів) смарт-карток, обслуговує клієнтів за картками, видає картки клієнтам (фізичним і юридичним особам), виконує завантаження карток, а аткож може виконувати функції банку-еквайєра для іншого банку-емітета або для самого себе.

Розрахунковий банк відкриває рахунки кожному банку-емітенту, на яких вміщує частину кштів, залучених банками-емітентами, виступає гарантом платежів за допомогою електронного гаманця, забезпечує взаєморозрахунки та платежі між усіма банками, що беруть участь у платіжній системі (як банками-емітентами, так і обслуговуючими банками), здійснює кліринг за розрахунками за допомогою електронного гаманця.

Обслуговуючий банк обслуговує рахунки тих підприємств торгівлі, сфери послуг, громадського харчування і сервісу, які приймають картки даної платіжної системи, а також виконує операції з видачі та дозавантаження карток банку-емітента.

Підприємства торгівлі, сфери послуг, громадського харчування, транспорту, звязку тощо приймають платежі із використанням пластикових карток і забезпечують передачу трансакцій до процесингового центру або обслуговуючого банку.

Клієнти (фізичні та юридичні особи) є власниками пластикових карток, здійснюють платежі і при необхіності отримують готівку в межах балансу платіжного інструмента.

Процесинговий центр управляє системою в цілому. Основні його функції такі:

  • збір, сортування, обробка і/або авторизація трансакцій із платіжних і банківських терміналів, а також банкоматів та інших спеціалізованих пристроїв, виконаних із використанням національних і міжнародних (VISA, EUROPAY та інших систем) платіжних інструментів;

  • забезпечення інформаційного звязку між учасниками системи;

  • розрахунок комісійних для учасників системи;

  • управління безпекою функціонування системи в цілому;

  • забезпечення ефективності роботи системи та її елементів;

  • виконання ролі арбітра між учасниками системи в конфліктних ситуаціях;

  • послуги повязані з подальшим розвитком системи.

На першому етапі планується створити Єдиний процесинговий центр, що забезпечить ефективність роботи Національної системи в цілому і виконуватиме надалі (на другому етапі) роль Головного процесингового центру, підтримуючи інформаційний обмін із регіональними процесинговими центрами та іншими учасниками системи (Національним банком України, банками-емітентами, обслуговуючими банками, підприємствами торгівлі та платіжними системами). Стосунки між учасниками регулюватимуться на договірній основі.

3. Найближчі перспективи

Національна система масових електронних платежів запроваджуватиметься поетапно.

Про перші два етапи уже йшлося, третій повязаний із широкомасштабним запровадженням Національної системи.

Центр обслуговуватиме не лише міжнародні платіжні картки (в першу чергу VISA і EUROPAY), але й українські платіжні картки. Він буде розміщений у Києві, в будівлі Центральної розрахункової палати Національного банку України. Можливі два варіанти створення головного процесингового центру Національної системи: адаптація готових програмно-технічних рішень із наступним запровадженням за участю постачальника або розробка програмного забезпечення вітчизняними компаніями на замовлення "Укркарт".

Процесинговий центр передбачає бзперебійний цілодобовий режим роботи 365 днів на рік.

На базі "Укркарт" створюється телекомунікаційний центр VISA для підключення українських банків  членів цієї міжнародної організації. Аналогічна робота ведеться з Europay International. На даний час у платіжну систему VISA за сприяння НБУ прийнято шість банків України, а в Europay  чотири банки. Досягнуто ряд домовленостей із цими організаціями відносно співробітництва з питань технології, технічної політики, навчання і консультацій.

На черзі  робоче проектування Національної системи масових електронних платежів, розробка операційної системи для мікропроцесорів національних карток і прикладного програмного забезпечення торгових і банківських терміналів, практичне узгодження взаємодії з існуючою системою електронних міжбанківських платежів, міжнародними платіжними системами й системами автоматизації діяльності підприємств сфери торгівлі та послуг (системи бухгалтерського обліку товарів, штрихового кодування, касовими апаратами тощо), Створення необхідної нормативно-правової бази.

Використана література:

  • Гроші і кредит. Підручник. – К., 2002.

  • Основи банківської справи. – К., 2001.

  • Loading...

     
     

    Цікаве