WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Формування ресурсiв комерцiйних банкiв - Курсова робота

Формування ресурсiв комерцiйних банкiв - Курсова робота

Одним із способів стимулювання внесків є застосування процентної ставки, що прогресивно зростає залежно від часу фактичного перебування коштів на вкладі.

Наприклад. Вклад у сумі 500 тис. грн. прийнятий на строк 3 міс. під 12% річних. Якщо гроші не будуть зніматися з рахунка протягом 6 місяців, доход буде складати 15% річних, протягом 9 місяців — 18% річних і одного року — 21% річних. Сплата процентів відбувається щомісячно. У цьому випадку доход вкладника буде щомісячно складати: у першому випадку 15 тис. грн. (500х12х3/12х100); в другому — 18.75 тис. грн. (500х15х3/12х100), в третьому — 22.5 тис. грн. (500х18х3/12х100), в четвертому — 26.25 тис. грн. (500х21х3/12х100).

З метою компенсації інфляційних втрат комерційні банки можуть пропонувати вкладнику виплату процентів наперед. Якщо депозитна угода буде розірвана достроково, виплачені проценти банк утримає із суми внеску.

Важливе значення для стимулювання внесків має гарантування банком цілості переданих йому коштів. Цього можна досягнути шляхом страхування депозитів. В Україні поки що система страхування депозитів не створена, але діє механізм, що певною мірою регулює основні моменти цієї проблеми.

Порядок формування банківською системою України обов'язкових резервів регулюється Постановою Правління Національного Банку України "Про затвердження Положення про порядок формування обов'язкових резервів для банків України" від 27 червня 2001 року 1.

Запозичені кошти комерційного банку.

До запозиченого капіталу комерційного банку належать кошти, отримані від емісії та продажу облігацій, та кредити, отримані у інших банків, в тому числі НБУ.

На відміну від звичайних акцій облігації не дають права їх власникам на участь у керуванні комерційним банком. Якщо акції випускаються без встановлення терміну погашення, то по облігаціях встановлюється такий термін. Тому кошти, отримані комерційним банком за допомогою облігацій, не можуть вважатися власним капіталом. Вони свідчать про надання власниками облігацій зазначених коштів у розпорядження емітента у формі довгострокової позики. Власник облігації набуває права на одержання фіксованого прибутку по ній протягом терміну дії позики. З настанням терміну погашення облігації банк повертає власнику номінальну вартість цього цінного паперу.

Якщо комерційний банк і надалі хоче утримувати у своєму обороті кошти, залучені за допомогою облігацій, він вдається до рефінансування попередніх випусків. Це здійснюється шляхом викупу раніше випущених облігацій за рахунок коштів, отриманих від випуску нових незабезпечених боргових забов'язань. Облігації, якщо це передбачено умовами емісії, можуть бути конвертовані в прості акції. Тоді залучені з їх допомогою кошти переходять у власний капітал комерційного банку. Конвертованість облігацій дозволяє підвищити їх привабливість у колі покупців, оскільки дає можливість останнім придбати акції банку в найбільш вигідний момент. Власники облігацій ризикують менше ніж власники акцій, оскільки у випадку банкрутства комерційного банку кредиторам кошти повертаються раніше ніж звичайним акціонерам. Необхідно відрізняти кошти, що мобілізовані комерційним банком за допомогою облігацій, від внесків і депозитів. Якщо перші називаються в банківській практиці позиковими або запозиченими, то другі — залученими. При випуску облігацій банк відіграє активну роль, ініціатива випуску належить йому, у той час як при залученні внесків роль банку пасивна.

Комерційний банк може випускати облігації для залучення позикових коштів лише за умови повної сплати усіх випущених ним акцій. Реалізація облігацій може відбуватися або на основі їх продажу за договорами з покупцями, або шляхом обміну на раніше випущені облігації та цінні папери. Погашаються облігаційні позики комерційними банками після закінчення терміну обігу облігацій за їх номінальною вартістю. Банківські облігації в Україні не дістали розвитку. Причинами такого становища є їх незабезпеченість, нездатність нових банків довести статутні капітали до розмірів мінімальних вимог НБУ, фінансові труднощі, що виникли в більшості банків останнім часом, а також по суті відсутність вторинного ринку цінних паперів.

Одним із джерел поповнення ресурсів комерційного банку є міжбанківський кредит. Кредитними ресурсами торгують стійкі фінансове комерційні банки, у яких завжди є надлишок ресурсів. Ці банки для одержання прибутку прагнуть розмістити вільні ресурси в інших банках. Крім фінансової вигоди банки-кредитори одержують можливість встановлення ділових партнерських стосунків.

Терміни міжбанківських кредитів можуть бути різними — від 1 дня до 3-6 місяців. Процентна ставка за міжбанківськими кредитами, як правило, нижча ніж за кредитами, наданими господарникам, і пов'язана з обліковою ставкою НБУ.

Банки-позичальники залучаютьміжбанківський кредит для розширення своєї кредитної діяльності з клієнтами, а також у зв'язку з необхідністю регулювання банківської ліквідності. В Україні, в зв'язку з впровадженням електронних розрахунків, міжбанківське кредитування здійснюється шляхом прямих контактів між банком-кредитором і банком-позичальником. Кредитування здійснюється на договірних умовах на чітко визначений термін. Досить активно використовуються міжбанківські кредити терміном на 1 день, мета яких полягає у підтримці поточної ліквідності банку.

У договорі на міжбанківське кредитування, крім терміну, обумовлюється сума кредиту, рівень процентної ставки, порядок погашення. Звичайно при порушенні терміну погашення міжбанківського кредиту банк-кредитор передбачає своє право на безспірне списання боргу. Якщо банк, що запозичив кредитні ресурси, не може їх повернути в термін, то він купує гроші в іншому банку.

При укладанні договору на міжбанківський кредит банк-позичальник повинен повідомити банку-кредитору значення своїхекономічних нормативів (платоспроможності, ліквідності).

Про розвиток міжбанківського кредитування в Україні свідчать такі дані:

Купувати і продавати кредитні ресурси можуть не тільки комерційні банки, але і їх відділення та філії. Проте це право реалізується тільки в системі одного банку, що має філіальну мережу.

Комерційні банки можуть запозичити кошти в Національному банку України шляхом одержання кредитів через закритікредитні аукціони. Загальне керівництво і відповідальність за проведення кредитних аукціонів покладені на Аукціонний комітет, персональний склад якого визначається і затверджується правлінням НБУ. Єдиним продавцем кредитів на кредитному аукціоні є НБУ1.

З метою забезпечення статутної діяльності акціонерний поштово-пенсійний банк "Аваль" формує статутний капітал, який може змінюватись у процесі діяльності Банку.

Статутний капітал Банку становить 120 000 000 (сто двадцять мільйонів) гривень і сформований за рахунок випуску акцій.

Статутний капітая Банку поділений на 1 200 000 000 (один мільярд двісті мільйонів) простих іменних акцій номінальною вартістю 10 (десять) копійок кожна.

Усі акції Банку є простими та іменними і випущені в документарній формі.

Банк, за рішення Правління Банку, може випускати привілейовані акції. Привілейовані акції' не можуть бути випущені на суму, яка перевищує 10 відсотків статутного капіталу Банку. Права власників привілейованих акцій визначаються умовами випуску таких акцій.

Банк, на підставі банківської ліцензії, здійснює такі банківські операції:

  • приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб;

  • відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків-кореспондентів, у тому числі переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них;

  • розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

На умові виконання вимог чинного законодавства України та нормативно-правових актів НБУ банк може здійснювати такі операції та угоди:

  • операції з валютними цінностями;

  • емісію власних пінних паперів;

  • організацію купівлі та продажу пінних паперів за дорученням клієнтів;

  • здійснення операщй на ринку цінних паперів від свого імені (включаючи андеррайтинг);

  • надання гарантій і поручительств та інших зобов'язань від третіх осіб, яю передбачають їх виконання у грошовій формі;.

  • придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог та прийом платежів ( факторинг);

  • лізинг;

  • послуги з відповідального зберігання та надання в оренду сейфів для зберігання цінностей та документів;

  • випуск, купівлю, продаж і обслуговування чеків, векселів та інших оборотних платіжних інструментів;

  • випуск банківських платіжних карток і здійснення операцій з використанням цих карток;

  • надання консультаційних та інформаційних послуг щодо банківських операцій.

Loading...

 
 

Цікаве