WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Органiзацiя касової роботи в банку - Курсова робота

Органiзацiя касової роботи в банку - Курсова робота

Третій примірник довідки або другий примірник акта про розбіжності та в разі потреби заява пред'явника разом із сумнівними банкнотами (монетами) підлягають передаванню для дослідження.

Дослідження сумнівних банкнот (монет) національної валюти здійснюється територіальними управліннями, Центральним сховищем та Департаментом готівково-грошового обігу.

Дослідження сумнівних банкнот іноземної валюти здійснює Департамент готівково-грошового обігу (банки надсилають сумнівні банкноти безпосередньо до Операційного управління Національного банку, дозволяється, як виняток, передавати банкноти на дослідження через територіальні управління Національного банку).

Сумнівні банкноти (монети) мають бути відправлені банками для проведення досліджень до відповідного територіального управління або Операційного управління не рідше одного разу в три дні.

Перед відправленням для дослідження сумнівних банкнот (монет) банк складає їх опис у чотирьох примірниках.

Перший примірник опису залишається в касових документах дня разом з видатковим позабалансовим ордером.

Другий та третій примірники опису, довідки про вилучення банкнот (монет) або акти про розбіжності, а в разі потреби і заява пред'явника разом із банкнотами (монетами) укладаються до конверта (пакета) або мішечка, які опечатуються або пломбуються в установленому порядку. На конверті (пакеті) або ярлику мішечка зазначається "Цінності для дослідження".

Четвертий примірник опису разом з відповідним конвертом (пакетом) або мішечком, де зазначено "Цінності для дослідження", передається службі інкасації.

Доставка конвертів (пакетів) або мішечків з банкнотами для дослідження до територіальних управлінь здійснюється через службу інкасації, власними силами або спецзв'язком (після належного додаткового упакування).

Дослідження сумнівних банкнот (монет) проводиться безкоштовно протягом п'яти робочих днів з дня їх надходження до відповідної установи Національного банку, якщо немає потреби додаткового дослідження іншою установою Національного банку або банком-емітентом.

За результатами досліджень сумнівних банкнот (монет) установи Національного банку оформляють акт про дослідження банкнот (монет) 1.

Установи Національного банку, які провели дослідження сумнівних банкнот (монет), мають забезпечити таке:

  • проінформувати правоохоронні органи про виявлені підроблені банкноти (монети);

  • повернути банкам згідно з результатами досліджень другі примірники описів банкнот (монет) та надіслати разом з цими описами відповідні акти;

  • у разі визнання банкноти (монети) національної валюти неплатіжною повернути її банку разом з відповідно оформленими документами (банкноти повертаються із зазначенням з обох боків слова "НЕПЛАТІЖНА");

  • повернути банкам або зарахувати на їх відповідні рахунки суму платіжних банкнот (монет) національної валюти;

  • повернути банкам справжні банкноти іноземної валюти незалежно від ступеня їх зношеності (Операційне управління через відповідні територіальні управління Національного банку повертає банкам справжні банкноти).

Банки, які вилучили сумнівні банкноти (монети) або прийняли їх для дослідження від фізичних та юридичних осіб за заявою, зобов'язані на підставі результатів досліджень:

  • списати підроблені банкноти (монети) з відповідних позабалансових рахунків;

  • проінформувати пред'явників про результати досліджень та за їх бажанням ознайомити під розпис з відповідним актом;

  • повністю відшкодувати пред'явникам суму платіжних банкнот (монет) національної валюти;

  • повернути пред'явникам справжні банкноти іноземної валюти або за їх бажанням прийняти для здійснення операцій з готівкою;

  • повернути пред'явникам за їх вимогою неплатіжні банкноти (монети) протягом шести місяців з дня їх прийняття для дослідження. По закінченні цього терміну відповідна комісія проводить знищення неплатіжних банкнот (монет) з оформленням відповідного акта.

3. Облік касових операцій

3.1. Вимоги МСБО щодо відображенняч готівки у фінансовій звітності

Коли ми говоримо про банкноти і монети, то маємо на увазі їх фізичну наявність. Це єдиний вид активу, який не вимагає додаткових оцінок. Це платіжний засіб, який юридичне визнаний.

Проблеми обліку грошових коштів пов'язані з моментом визнання готівкових коштів у фінансовій звітності. Цією межею є випуск грошей в обіг. З цього моменту гроші відображаються у фінансовій звітності.

Згідно з МСБО, у балансі банку буде показано загальну суму банкнот і монет, незалежно від того, в якій валюті фізично вони є в його розпорядженні на даний момент. Система обліку має бути організована таким чином, щоб у будь-який момент можна було перевірити наявність грошової готівки.

Проблема оцінки - ще одне важливе питання. Землі, споруди, цінні папери, інвентар - усе існує в матеріальному виразі, а потім оцінюється. Гривня - єдиний вид активу, який не оцінюється1.

Щодо інвалюти, то проблема полягає в контролі за її схоронністю, а потім конвертації в гривню для відображення в балансі банку. Прибутки або збитки при зміні курсу відносяться 'банками на рахунок переоцінки в класі "Доходи банку". За видами валюта обліковується в аналітичному обліку, а за місцезнаходженням - у синтетичному.

Для фінансової звітності не є важливим місцезнаходження грошей, але дуже важливо при проведенні аналізу, визначенні ліквідності мати дані про наявність грошових коштів окремо:

• у національній валюті;

• у вільно конвертованій валюті;

• у неконвертованій валюті.

Підходи до обліку грошової готівки можна зобразити схематично (рис. 3):

Рис. 3. Вимоги до обліку грошової готівки

3.2. Структура рахунків для обліку готівкових коштів

Грошові кошти - це найліквідніші активи, які постійно перебувають в обігу. Правильне відображення грошових коштів у фінансовій звітності має велике значення для осіб, які приймають рішення на підставі інформації, що в ній наводиться.

Готівкові кошти в Плані рахунків інших банків обліковуються на рахунках 10-го розділу (Табл. 1).

Рахунки групи № 100 "Банкноти і монети" призначені для обліку готівки в національній та іноземній валютах. Дорожні чеки обліковуються за рахунками" групи № 101 „Дорожні чеки". Усі інші цінності, які є на зберіганні в касі банку (акцизні марки, розрахункові чеки тощо), обліковуються на позабалансових рахунках1.

При надходженні готівкових коштів у касу банку Збільшується актив балансу, тому всі прихідні касові операції записуються в дебет рахунків 10-го розділу "Готівкові кошти". І навпаки, при видачі готівки актив балансу зменшується, тому видаткові касові операції записуються за кредитом рахунків даного розділу.

Таблиця 1

Структура обліку готівкових коштів у Плані рахунків бухгалтерського обліку інших банків

Наприклад, за дебетом рахунку № 1001 "Банкноти і монети в касі банку* проводяться суми готівки, що вносяться в операційну касу для зарахування на рахунки банку та його клієнтів; суми обмінених пошкоджених банкнот, дефектних монет, отриманих від клієтів банку; суми готівки, яка отримана з установ Національного банку України та з-підвідомчих установ банку, суми готівки, які надходять з обмінних пунктів; залишок готівки з банко-мата і т. п. Типове проведення на прихідні касові операції буде таким:

За кредитом рахунку № 1001 "Банкноти і монети в касі банку" проводиться сума готівки, що видається клієнтам банку, сума готівки, що відсилається в установи НБУ та до підвідомчих установ банку; сума готівки, що видається обмінному пункту, до банкомата, під звіт і т. п.

Типове проведення на видаткові касові операції буде таким:

Ці правила обліку можна використати і для відображення касових операцій на інших рахунках 10-го розділу "Готівкові гроші".

Неможливо розглянути організацію і облік усіх касових операцій банку. З ними ми будемо стикатися і в наступних розділах цієї книги. Зараз спинимося тільки на деяких, які є найбільш типовими для банків.

3.3. Організація та облік операцій з інкасування грошового виторгу

Збирання грошового виторгу на підприємствах і в організаціях організується апаратом інкасації Національного банку на підставі тристоронніх угод між суб'єктом господарської діяльності, апаратом інкасації Національного банку та установою комерційного банку. У разі потреби установи комерційних банків можуть здійснювати інкасацію грошового виторгу власними силами з дозволу Національного банку України на підставі двосторонніх угод.

Список підприємств, організацій і установ, грошовий виторг яких збирають інкасатори, ведеться у відділі інкасації. На кожне підприємство щомісяця складається явочна картка із присвоєнням їй номера. Кожному підприємству видається необхідна кількість інкасаторських сумок.

Начальник відділу інкасації складає схему маршрутів і графіки збирання грошового виторгу. На кожний маршрут призначається бригада. Один із членів бригади призначається старшим бригади, другий — збирачем.

Loading...

 
 

Цікаве