WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Кредитування пiдприємств - Курсова робота

Кредитування пiдприємств - Курсова робота

В разі виникнення у підприємства тимчасових фінансових труднощів через об'єктивні причини та неможливості у зв'язку з цим погашення кредиту в строк, встановлений кредитною угодою, банк може в окремих випадах надати позичальнику відстрочку погашення боргу зі зміною кінцевого строку погашення кредиту. Пролонгація кредиту оформляється додатковою угодою до кредитного договору.

Банк здійснює контроль за виконанням позичальниками умов кредитної угоди, за цільовим використанням кредиту, своєчасним і повним його погашенням та сплатою відсотків за ним. В разі виникнення певних порушень умов кредитної угоди з боку позичальника банк має право вживати економічні й правові санкції.

В разі погіршення економічного стану позичальника, використання ним кредиту не за цільовим призначенням, ухилення від контролю банку, надання недостовірної звітності та запущеності бухгалтерського обліку, несвоєчасного погашення кредиту, а також, коли наданий кредит виявляється незабезпеченим, банк має право пред'явити вимогу про дострокове стягнення кредиту і відсотків за ним, у тому чигілі через спрямування стягнення на забезпечення в установленому законодавством порядку.

Якщо банк виявив факти використання кредиту не за цільовим призначенням, він має право достроково розірвати кредитну угоду, що є підставою ддя стягнення всіх коштів в межах зобов'язань позичальника за кредитною угодою.

У разі несвоєчасного погашення боргу за кредитами і відсотками та надання банком відстрочення погашення кредиту, він має право на застосування штрафних санкцій в розмірах, передбачених кредитною угодою.

Якщо позичальник відмовляється від сплати боргів за позичками, банк стягує їх в претензійно-позивному порядку. Якщо позичальник систематично не виконує зобов'язання щодо сплати боргу відповідно до кредитної угоди, банк може звернутися в передбаченому законодавством порядку із заявою про порушення справи про банкрутство.

З метою прискорення розрахунків за простроченими кредитами банк може використовувати такі форми, як уступка права вимоги та переказування боргу.

Згідно з Господарським кодексом України в період дії зобов'язань може здійснюватись заміна кредитора або боржника. Кредитор (банк) може переказати свої права за зобов'язаннями іншій особі, оформивши це угодою про уступку права вимоги. Уступка права вимоги оформляється письмово угодою з повідомленням про це боржника.

Переказування боргу оформляється письмовою угодою між первинним боржником і новим боржником. Укладення угоди про переказ боргу можливе тільки за згодою комерційного банку, який видав позику первинному боржнику.

Розділ 3. Шляхи вдосконалення діючої системи довгострокового кредитування підприємств

Для пожвавлення інвестиційної діяльності важливим є максимальне залучення джерел фінансування інвестицій і насамперед - довгострокових банківських кредитів. Використання кредитної форми фінансування примушує інвесторів уважніше ставитися до ефективності інвестицій, щоб забезпечити не лише погашення кредиту, а й сплату відповідних процентів.

Довгострокове кредитування - це кредитування прямих інвестиційних заходів (капітальних вкладень) - витрат на придбання засобів праці (елементів основного капіталу).

Об'єктами такого кредитування є проекти:

— будівництва нових підприємств;

— реконструкції, технічного переозброєння і розширення діючих підприємств;

— обладнання спільних підприємств;

— випуску нової продукції, придбання науково-технічної продукції, інтелектуальних цінностей та інших об'єктів власності;

— природоохоронних заходів.

Основні джерела ресурсів для довготермінового кредиту - це власні кошти банків, кошти державного інвестиційного фонду, кошти підприємств і організацій, а також бюджетні кошти на рахунках у банках, вклади громадян і позички в інших банків.

Для розгляду можливості надання довгострокового кредиту позичальник крім стандартного переліку документів (для короткострокового кредитування) за погодженням з установою банку має додатково подати такі матеріали: проектно-кошторисну документацію; основні техніко-економічні показники проекту; контракт на будівництво; документи на право землекористування; позитивне рішення екологічної експертизи; план технічного переозброєння; бізнес-план1.

На підставі наданих позичальником матеріалів установа банку проводить комплексну оцінку його кредитоспроможності та фінансового стану й попередню інженерно-економічну експертизу довгострокового кредитного проекту. Визначення кредитоспроможності підприємств і організацій є однією з важливих сторін госпрозрахункової діяльності банків. При цьому спеціалісти банків вивчають доцільність та можливість здійснення інвестицій, а також їхню економічну ефективність. Для цього вони аналізують синтетичну та аналітичну звітність про фінансово-господарську діяльність, проектно-кошторисну документацію, плани технічного переозброєння та інші матеріали.

Кредитні відносини між банком і позичальником передбачають належне забезпечення, повернення у визначений строк, оплату і цільове використання кредитів.

Обов'язковими умовами довготермінового кредитування є: надійний статус позичальника як юридичної особи, екологічна безпека об'єкта кредитування, дотримання норм тривалості будівництва.

Потреба в довготерміновому кредиті визначається або як повна вартість витрат на об'єкт (захід), якщо кредит є єдиним джерелом фінансування, або як різниця між вартістю цих витрат і власними коштами позичальника, спрямованими на цей об'єкт.

Видача довготермінових позичок може проводитись одночасно або поетапно, у міру виконання будівельно-монтажних робіт, придбання товарно-матеріальних цінностей, верстатів, обладнання та ін.

Процентна ставка за користування кредитом обумовлюється кредитною угодою з урахуванням терміну позички, забезпечення своєчасних розрахунків позичальника за раніше отримані позички та рівня ризику.

Процентна ставка має бути регульованою (плаваючий процент) їа умови щорічного перегляду в бік зростання (знижки) залежно від умов ринку, зміни процентів на депозити (вклади), офіційно оголошеного індексу інфляції та інших чинників.

Загальний термін користування кредитом складається з нормативного часу здійснення витрат і часу, протягом якого цей кредит повертатиметься банку. Термін погашення кредиту встановлюється у межах окупності витрат за проектом.

Обсяги державного кредитування, його напрями, об'єкти і порядок визначаються Державною програмою економічного й соціального розвитку України та урядовим "Положенням про фінансування та державне кредитування капітального будівництва", яке набуло чинності з 1 січня 1997 р.

Рішення про надання державного кредиту та про розмір процентної ставки за користування ним приймає Національний банк України спільно з Міністерством економіки і Міністерством фінансів України. Після цього між Національним банком України та комерційними банками укладається кредитна угода. У свою чергу, установи комерційних банків та інвестори укладають між собою кредитні угоди.

Контроль за цільовим використанням державного кредиту інвесторами здійснює Національний банк України, а за своєчасним поверненням його в державний бюджет - Міністерство фінансів, головне управління Державного казначейства.

Однією із нових форм довгострокового кредитування єандерайтинг. Ця операція означає надання коштів клієнтам для реалізації ними довгострокових широкомасштабних проектів через викуп банками промислових облігацій, які емітують ці клієнти. Установи банку мають право здійснювати операції андерайтингу тільки щодо провідних підприємств пріоритетних галузей України (літакобудування, суднобудування, хімічна промисловість тощо), продукція яких користується попитом на світовому ринку. Сума ліміту для одного клієнта не може перевищувати 10% власного капіталу банку. Крім того, андерайтинг надається, як правило, тільки тим підприємствам, які не мають заборгованості за раніше одержані кредити. За андерайтингу банки викуповують тільки іменні промислові облігації із плаваючою процентною ставкою, забезпечені заставою майна позичальника і можливістю конвертації облігацій у звичайні акції підприємства. Такі облігації вважаються у світовій практиці найбільш привабливими для інвестора і надійно захищають його права з урахуванням інфляційних процесів.

Про можливість надання андерайтингу банки ухвалюють рішення після проведеної оцінки надійності облігацій підприємства на підставі поданих клієнтом матеріалів: проект проспекту емісії облігацій: розрахунок строку дії облігацій: розрахунок процентної ставки на облігації; проект договору застави на майно та інші матеріали.

Винагорода банку за андерайтинг, крім процентних виплат на облігації, має бути в межах 20% загальної вартості облігацій, виходячи з їхньої номінальної вартості, тобто облігації викуповуються банком за ціною, обов'язково нижчою за номінальну вартість облігацій1.

Запровадження андерайтингу є диверсифікацією інвестиційних операцій комерційних банків, сприяє розвитку ринку цінних паперів в Україні та просуває цінні папери українських підприємств на світовий ринок.

Loading...

 
 

Цікаве