WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Банкiвське кредитування пiдприємств - Курсова робота

Банкiвське кредитування пiдприємств - Курсова робота

Широке застосування авансу та передоплати у розрахунках за зовнішньоекономічними експортними угодами між резидентами та нерезидентами призвело до встановлення у законодавстві імперативних обмежень щодо строків сплати авансу (попередньої оплати) на користь іноземних контрагентів (ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті")1.

Іншим розповсюдженим прикладом комерційного кредиту є продаж товару в кредит, коли він здійснюється на підставі договору купівлі-продажу з відстроченням або розстроченням платежу та може передбачати сплату відсотків на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем (ст. 694 ЦК України).

Широке поширення в Україні ще з часів колишнього СРСР торгівлі товарами у розстрочку викликало потребу врегулювання законом особливостей оплати товарів з розстроченням платежу (ст. 695 ЦК України) та прийняття нормативних актів, які регулювали б надання такого виду комерційного кредиту фізичним особам. Прикладом такого нормативного акта є Правила торгівлі у розстрочку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 1 липня 1998 р. № 9972, що, регулюючи цей різновид комерційного кредитування, обмежує розмір відсотків розміром діючих на момент продажу товарів річних ставок на фінансові кредити банку, що обслуговує особу, яка здійснює продаж товарів у розстрочку.

Комерційне кредитування відрізняється від надання кредитів за кредитним договором і суб'єктним складом. Оскільки надання комерційного кредиту згідно із законом не належить до фінансових послуг, надання комерційного кредиту може здійснюватися між особами, цивільна правосуб'єктність яких дозволяє останнім укладення відповідних цивільних договорів (купівлі-продажу, підряду та ін.). Останнє є притаманним у сфері зовнішньоекономічних відносин, оскільки суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності України мають право безпосередньо брати і надавати комерційні кредити за рахунок власних коштів як у діючій на території України валюті та в іноземній валюті, як у межах, так і за межами України (ст. 17 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність").

ВИСНОВКИ

Ринкові умови господарювання породжують об'єктивну необхідність використання суб'єктами підприємницької діяльності позикових фінансових ресурсів поряд із власними коштами, які є у їх розпорядженні, тобто поряд зі статутним капіталом та іншими складовими власного капіталу. За питомою вагою перше місце серед позикових ресурсів у більшості підприємств посідаєбанківський кредит.

Довготермінові і середньотермінові кредити можуть надаватися комерційними банками підприємствам на капітальні вкладення, пов'язані з реконструкцією підприємства, його технічним переозброєнням, упровадженням нової техніки, вдосконаленням технології виробництва та на інші витрати, що призводять до збільшення вартості основних засобів. До таких кредитів підприємства вдаються, якщо вони відчувають брак власних коштів, призначених на такі цілі, а саме: прибутку та амортизаційних відрахувань на повне відновлення (реновацію) основних засобів.

Кредити в основні засоби комерційні банки видають за умови економічної доцільності та окупності витрат за рахунок збільшення обсягів виробництва, зниження собівартості продукції тощо. Для одержання такого кредиту до кредитного договору додаються кошторисно-технічна документація, в разі необхідності — бізнес-план, який містить розрахунок окупності, договір підряду, якщо роботи планується виконувати підрядним способом, а також календарний графік проведення робіт.

Банки видають кредити, якщо, перш за все, розрахунки економічної ефективності свідчать, що за той чи інший термін після введення в дію об'єкта підприємство матиме додаткові фінансові джерела у вигляді прибутку, який може бути спрямований на погашення кредиту і процентів за користування ним.

Кредитний договір — це цивільний договір, за яким банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити відсотки (ст. 1054 ЦК України). До останнього часу в юридичній літературі ведеться дискусія з приводу правової природи кредитного договору. Більшість авторів розглядає його як різновид договору позики, хоч і визначає його своєрідність, інші вважають, що він є самостійним договором. З прийняттям ЦК України це спірне питання в юридичній літературі України слід вважати вирішеним на користь авторів, які вважають кредитний договір різновидом договору позики, оскільки закон прямо визначає, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення, які регулюють відносини позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1058 ЦК України).

Список використаної літератури

Нормативно-правові акти

  • Конституція України, прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 30. — Ст. 141.

  • Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року за №435-IV // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2003. - №№ 40-44. - ст.356.

  • Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року за № 436-IV // Відомості Верховної Ради (ВВР) – 2003. - №18, №19-20, №21-22. - ст.144.

  • Бюджетний кодекс України вiд 21.06.2001 № 2542-III // Відомості Верховної Ради України Р. — 2001. — № 37-38. — Ст. 189.

  • Закон України "Про кредитні спілки" вiд 20.12.2001 № 2908-III // Відомості Верховної Ради України. — 2002. — № 15. — Ст. 101.

  • Закон України "Про страхування" вiд 07.03.1996 № 85/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 18. — Ст. 78.

  • Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" вiд 28.12.1994 № 334/94-ВР // Урядовий кур'єр. — 1997. — № 105-106.

  • Закон України "Про Національний банк України" вiд 20.05.1999 № 679-XIV // Відомості Верховної Ради України. — 1999. — № 29. — Ст. 238.

  • Закон України "Про благодійництво та благодійні організації" вiд 16.09.1997 № 531/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. — 1997. — № 46. — Ст. 292.

  • Закон України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" вiд 23.09.1994 № 185/94-ВР // Відомості Верховної Ради України. — 1994. — № 40. — Ст. 364.

  • Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" вiд 16.04.1991 № 959-XII // Відомості Верховної Ради УРСР. — 1991. — № 29. — Ст. 377.

  • Указ Президента України "Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства" // Офіційний вісник України. - 1999. — № 27. — Ст. 1310.

  • Положення про кредитування, затверджене постановою Правління Національного банку України від 28 вересня 1995 р. № 246 // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2001. — № 5.

  • Положення про порядок реєстрації договорів, які передбачають виконання резидентами боргових зобов'язань перед нерезидентами за залученими від нерезидентів кредитами, позиками в іноземній валюті, затверджене постановою Правління Національного банку України від 22 грудня 1999 р. № 602 // Офіційний вісник України. - 2000. — № 2. — Ст. 47.

  • Положення про порядок реєстрації договорів, які передбачають виконання резидентами боргових зобов'язань перед нерезидентами за залученими від нерезидентів кредитами, позиками в іноземній валюті, затверджене постановою Правління Національного банку України від 22 грудня 1999 р. № 602 // Офіційний вісник України. — 2000. — № 2. — Ст. 47.Закон України "Про банки і банківську діяльність" від 7 грудня 2000 p. // Відомості Верховної Ради України. — 2001. — № 5-6. — Ст. 30.

  • Положення про порядок здійснення консорціумного кредитування, затверджене постановою Правління Національного банку України від 26 лютого 1996 р. № 37 // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. 2001. — № 5.

  • Положення Національного банку України "Про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій", затверджене постановою Правління Національного банку України від 17 липня 2001 р. № 275 // Офщійний вісник України. — 2001. — № 34. — Ст. 1601.

  • Положення про порядок видачі ліцензії на здійснення окремих банківських операцій небанківським установам, затверджене постановою Правління Національного банку України від 16 серпня 2001 р. № 344 // Офіційний вісник України. — 2001. — № 36. — Ст. 1668.

  • Положення про порядок надання небанківським фінансовим установам генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій, затверджене постановою Правління Національного банку України від 9 серпня 2002 р. № 297 // Офіційний вісник України, — 2002. — № 36. — Ст. 1711.

  • Loading...

     
     

    Цікаве