WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Ресурси комерцiйного банку - Дипломна робота

Ресурси комерцiйного банку - Дипломна робота

Депозит (вклад) – це грошові кошти в національній та іноземній валюті, передані їхнім власником або іншою особою за його дорученням у готівковій або безготівковій формі на рахунок власника для зберігання на певних умовах. Операції, пов'язані з залученням грошових коштів на вклади, мають назву депозитних.

Практично усі клієнтські рахунки називають депозитними. Депозитним може бути будь-який відкритий у банку рахунок, на якому зберігаються його грошові кошти. За формою використання рахунків вони поділяються на: депозити (вклади) до запитання, термінові, або строкові депозити, умовні депозити.

Вклади (депозити) до запитання розміщуються у банку на розрахунковому або поточному рахунку клієнта. Вони використовуються для здійснення поточних розрахунків власника рахунку з його партнерами. За вимогою клієнта кошти з поточного рахунку у будь-який час можуть вилучатися шляхом видачі готівки, виконання платіжного доручення, сплати чеків, векселів. До вкладів до запитання прирівнюються внески з попереднім повідомленням банку про намір зняти гроші з рахунку (за умови, що термін повідомлення не перевищує одного місяця).

Вклади до запитання є нестабільними, щ обмежує можливість їх використання банком для позичкових та інвестиційних операцій, тому власникам поточних рахунків сплачується низький депозитний процент або не сплачується зовсім. В умовах відсутності (як правило) плати за депозити до запитання банки намагаються залучити клієнтів і стимулювати приріст поточних внесків за рахунок надання їм додаткових послуг та підвищення якості обслуговування. Це, зокрема, кредитування з поточного рахунка пільги вкладникам в одержанні кредиту, використання зручних для клієнта форм розрахунків: застосування кредитних карток, чеків, розрахунково-консультативне обслуговування тощо.

Для покриття операційних витрат, пов'язаних з веденням поточних рахунків, банк стягує з клієнта комісійну винагороду. Комісія може утримуватися з депозитного процента. Деякі банки не стягують комісії з безпроцентних рахунків за умови зберігання на них стабільного залишку не нижче встановленого рівня. До депозитів до запитання можна віднести і кредитові залишки на контокорентних рахунках.

На цьому рахунку відбиваються всі операції банку з клієнтами, тобто видача позичок і здійснення платежів за дорученням клієнта, а також надходження виторгу від реалізації продукції та інших грошових переказів на користь клієнта і на погашення позичок. Інакше кажучи, контокорентний рахунок – це активно-пасивний рахунок, що поєднує в собі ознаки поточного і позичкового. Кредитове сальдо за контокорентним рахунком означає, що клієнт має у своєму розпорядженні власні кошти, дебетове – що у клієнта виникла заборгованість перед банком за позичками.

Формою залучення банком вкладів до запитання є також поточний рахунок з овердрафтом. За режимом функціонування цей рахунок подібний до контокорентного. Проте, якщо останній відкривається надійним клієнтам, що активно кредитуються, то при овердрафті таке позичання допускається від випадку до випадку, тобто має нерегулярний характер. Для цього рахунку характерний кредитовий залишок. Особовий рахунок з овердрафтом може відкриватися юридичним і фізичним особам, а також громадянам, у той час, як контокорентний рахунок використовується тільки у відносинах банку з юридичними особами. Отже, особовий рахунок з овердрафтом має ширшу сферу застосування.

Строкові вклади – це кошти, що розміщені у банку на певний строк і можуть бути знятими після закінчення цього терміну або після попереднього повідомлення банку за встановлений період (не менше 1 місяця). Вилучення строкових вкладів відбувається шляхом переказування грошей на поточний рахунок або готівкою з каси банку. Строкові вклади є для банків кращим видом депозитів, оскільки вони стабільні і зручні в банківському плануванні. За ними сплачується високий депозитний процент, рівень якого диференціюється залежно від терміну, виду внеску, періоду повідомлення про вилучення, загальної динаміки ставок грошового ринку та інших умов.

Строкові вклади є джерелом одержання прибутків їхніми власниками. Вони оформляються угодою між вкладником і банком. Банки самостійно розробляють форму депозитної угоди. Угода укладається в дво примірниках, один з яких зберігається у клієнта, а інший – у банку. В угоді передбачається сума внеску, термін протягом якого внесок зберігатиметься у банку, розмір депозитного процента, обов'язки та права вкладника і банку, відповідальність сторін за недотримання умов депозитної угоди. Деякі банки встановлюють мінімальний розмір строкового вкладу, величина якого залежить від орієнтації банку на відповідного вкладника (дрібного, середнього, великого).

У свою чергу, банк бере на себе зобов'язання своєчасно виконати всі умови угоди і відповідати за їх порушення, що виявляється у встановленні пені або штрафів за невчасну видачу коштів власникові депозитного рахунку або виплату процентів.

Спори, що виникають між банком і вкладником, вирішуються у судовому порядку. Строкові вклади не використовуються для здійснення поточних платежів. Якщо вкладник бажає змінити суму внеску (зменшити або збільшити), то він може розірвати депозитну угоду і переоформити свій строковий вклад на нових умовах. При довгостроковому вилученні коштів з термінового депозиту власник, як правило, позбавляється передбачених угодою процентів. У цьому разі проценти знижуються до рівня, передбаченого за вкладами до запитання.

Структуру вкладів підприємств, організацій та населення в комерційних банках України на 01.01.2001 року можна дослідити за допомогою рисунка 2.2.

Рисунок 2.2. Структура коштів на рахунках підприємств, організацій та населення в комерційних банках України на 01.01.2001 р. за видами валют та строками.

Розвитку ринку вкладів і депозитів у 2000 році сприяли відносна стабілізація валютного ринку та помірні темпи інфляції. За дванадцять місяців 2000 року вклади та депозити на рахунках у комерційних банках зросли в номінальному виразі на 52,9%, у тому числі в національній валюті – на 67,4%, в іноземній – на 34,3% і за станом на 01.01.2001 загальний обсяг коштів на рахунках підприємств, організацій та населення дорівнював 18,6 млрд. грн.

Найбільш з початку 2000 року зросли кошти на поточних (до запитання) рахунках у національній валюті – на 75,3% і строкові вклади в іноземній валюті – на 65,3%. Частка цих вкладів у загальному обсязі порівняно з 1999 роком зросла відповідно з 37,5% до 43% та з 18,9% до 20,4%.

У грудні порівняно з листопадом питома вага коштів до запитання в загальному обсязі вкладів та депозитів у національній валюті збільшилася з 68,3% до 69,9% за відповідного зменшення строкових вкладів. У структурі вкладів у іноземній валюті частка строкових вкладів зросла з 49,6% до 53%.

Протягом року збереглася тенденція до зростання депозитів фізичних осіб, які в цілому за 2000 рік зросли на 53,8%, у тому числі в національній валюті – на 62,5% та в іноземній – на 50,1%.

У структурі вкладів за формами власності питома вага коштів на рахунках підприємств, організацій і населення з колективною формою власності за рік зросла з 38,9% до 39,7% від загального обсягу, з приватною формою власності, включаючи фізичних осіб – з 39,6% до 39,7%, а з державною – зменшилася з 20% до 19%. Незважаючи на те, що частка коштів міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав зросла на 0,1 відсоткового пункту, вона залишилася досить незначною – 1,6% від загального обсягу.

У 2000 році найвищий приріст коштів на рахунок спостерігається на строкових вкладах в іноземній валюті підприємств з колективною формою власності й становив 115,1%.

За галузями найвищими були темпи зростання коштів на строкових вкладах у іноземній валюті (удвічі), зокрема в галузі чорної металургії та матеріально-технічного постачання і збуту у 18 разів.

Саме за допомогою рисунка 2.3. ми можемо прослідкувати склад коштів на рахунках підприємств, організацій та населення в комерційних банках України за галузями [34,c.29].

Рисунок 2.3. Структура коштів на рахунках підприємств, організацій та населення в комерційних банках України на 01.01.2001 року за галузями.

Проаналізувати вклади населення в комерційних банках України, а також їх розподіл за регіонами можна за допомогою додатку 1 і додатку 2.

Банки намагаються привернути увагу своїх клієнтів новими видами вкладів, які більше відповідають фінансовому сьогоденню. Серед таких фінансових інструментів можна назвати депозитні сертифікати.

Випуск депозитних і ощадних сертифікатів вирішує не лише завдання залучення коштів, а й завдання одержання прибутку за умови виконання узятих на себе зобов'язань.

Loading...

 
 

Цікаве