WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Пасивні операції комерційних банків та методи управління пасивами - Дипломна робота

Пасивні операції комерційних банків та методи управління пасивами - Дипломна робота

Створення кредитних засобів обігу полягає в тім, що банки своїми кредитно-розрахунковими операціями забезпечують потреби господарського обороту належною кількістю платіжних засобів у формі кредитних грошей. Ці операції пов'язані з депозитно-чековою емісією, суть якої полягає в тім, що банк, надаючи кредит клієнту, зараховує суму позики на його розрахунковий рахунок. У межах цієї суми клієнт може одержати готівку або виписати чек для розрахунків. Відтак банк, по суті, створює додаткові платіжні засоби, оскільки видача кредит передує збільшенню залишку на поточному рахунку і не залежить від попереднього внесення реальних коштів до банку. Ця функція сприяє сприяє підтриманню належної еластичності грошової системи країни [5,c.130].

Функція трансформації включає декілька напрямків:

- трансформація ризиків, полягає в тому, що банки, діяльність яких пов'язана з високим ризиком, завдяки певним міропріємствам зводять ці ризики для окремих своїх вкладників і акціонерів до мінімуму. До таких міропріємств відносяться: диверсифікація активних операцій, створення резервів, диверсифікація процентних ставок в залежності від ризикованості кредитів, страхування депозитів та інші. В результаті левову частину ризику непогашення позик банки беруть на себе.

- трансформація строків полягає в тому, що, збираючи великі об'єми короткострокових засобів і постійно поповнюючи їх, банки отримують можливість деяку їхню частину вкладати в довгострокові активи, які потребують більшість економічних суб'єктів. Це вигідно не лише банку (він отримує більш високий дохід по довгостроковим вкладам), а й його клієнтам. Його позичальники отримують можливість профінансувати свої довгострокові проекти, а його кредитори отримують більший дохід по своїм вкладам.

- трансформація капіталів полягає в тому, що, збираючи велику кількість мілких вкладів, банки мають можливість акумулювати крупні капітали для реалізації крупномасштабних проектів. Без банків ці засоби були б розсіяні, використовувались з низькою віддачею або ж зовсім не використовувались.

- середовищна трансформація полягає в тому, що банки можуть акумулювати ресурси з багатьох регіонів і навіть з інших країн і направляти їх на фінансування проектів одного регіону, однієї країни, одного об'єкта [25,c.13].

Усі функції тісно пов'язані між собою та забезпечують комерційним банкам статус органу, що емітує платіжні засоби для обслуговування всього кругообороту капіталу в процесі виробництва і обороту товарів.

Крім базових функцій, комерційні банки можуть виконувати ряд інших операцій, конкретне поле яких визначається особливостями різних секторів ринку і потребами тих груп клієнтів банку, на які він орієнтує свою діяльність. У цьому полягає різниця між комерційними банками та спеціалізованими фінансово-кредитними інститутами, що надають обмежене коло послуг.

Важливою особливістю комерційних банків є те, що крім своїх традиційних функцій вони, як правило, можуть виконувати практично всі функції кредитних інститутів кредитної системи (за винятком центрального банку), а тому. по суті, є фінансово-кредитними установами універсального типу, у зв'язку з чим їх ще називають "фінансовими універмагами".

Види операцій є найважливішим критерієм класифікації комерційних банків. В залежності від виду операцій банки поділяються на універсальні та спеціалізовані.

Універсальний комерційний банк здійснює всі або майже всі види банківських операцій (понад стандартний набір кредитно-розрахункових послуг). При цьому банк може організувати так зване "пакетне" обслуговування своїх клієнтів: надання як короткострокових, так і довгострокових кредитів, операцій з цінними паперами, приймання вкладів, валютні операції, консультаційні та інші послуги.

Спеціалізовані комерційні банки, не відмовляючись принципово від надання універсального набору послуг, концентрують зусилля на здійсненні кількох основних банківських операцій або на обслуговуванні обмеженого кола клієнтів. Спеціалізація впливає на характер усієї діяльності банку, визначаючи особливості формування його активів і пасивів, побудову балансу, а також специфіку організації роботи з клієнтурою [15,c.45].

В Україні по набору виконуваних операцій більшість комерційних банків можна віднести до категорії універсальних, це можна пояснити тим, що формування банківської системи України відбувається при наявності великих темпів інфляції. Щоб максимально диверсифікувати свої ризики, які в умовах інфляції набули страхітливий характер, навіть ті банки, які створювалися як спеціалізовані, вимушені були значно розширити коло своїх операцій та послуг. Статус спеціалізованого зберіг лише Ощадний банк України. Однак у перспективі, при подолання інфляції, чисельність спеціалізованих комерційних банків в порівнянні із універсальними буде зростати.

За територіальною ознакою комерційні банки поділяються на:

- міжнародні, що обслуговують клієнтів у різних країнах;

- національні, функціонують в межах однієї держави;

- міжрегіональні, що обслуговують кілька регіонів;

- регіональні, що задовільняють потреби в банківському продукті певного регіону.

Одним із важливих критеріїв класифікації комерційних банків є форма власності, за якими банки поділяються на:

- державні, капітал повністю належить державі;

- приватні банки, що можуть бути створені як акціонерні товариства відкритого чи закритого типу, як товариства з обмеженою відповідальністю або повні товариства, що створюються за рахунок пайових внесків юридичних та фізичних осіб;

- змішані, що передбачають можливість поєднання державної і приватної форми власності на капітал.

Основною формою організації банківського бізнесу є акціонерна, оскільки вона дає змогу якнайліпше організувати управління банком та має широкі можливості для залучення додаткового капіталу.

Специфіка функціонування комерційних банків полягає в тім, що продуктом їхньої діяльності є, з одного боку, надання різного роду послуг, завдяки проведенню ними пасивних, активних і комісійно-посередницьких операцій, а з іншого – створення безготівкових платіжних засобів, що значною мірою є результатом тих самих операцій.

Залежно від особливостей формування та розподілу ресурсів комерційного банку його послуги можуть бути реалізовані проведенням трьох основних груп операцій: пасивних, активних та комісійно-посередницьких.

Пасивні операції забезпечують формування ресурсів банку, необхідних йому зверх власного капіталу для забезпечення нормальної діяльності і отримання запланованого доходу. В результаті пасивних операцій в банку формуються залучені засоби, які складають левову частину всіх ресурсів. До пасивних операцій відносять: поточні (до запитання), строкові, заощаджувальні і інші (депозитні засоби); недепозитне залучення коштів: отримання позик на міжбанківському ринку, отримання позик в центрального банку, випуск банківських векселів та інших зобов'язань. За рахунок залучених депозитних засобів формується основна частина банківських активів, а за рахунок недепозитних засобів підтримується ліквідність банку.

Активні операції зводяться до розміщення банками залучених і власних ресурсів з ціллю отримання доходу і забезпечення ліквідності. Вони тісно пов'язані з пасивними операціями. Розміщуючи засоби в активи, банки постійно слідкують за тим, щоб в них були вільні ресурси (пасиви), щоб строковість вкладів в активи відповідала строкам запитання засобів в пасивах. Крім того кредитні операції в активах неминуче приводить до утворення додаткових засобів в пасивах. Все це вимагає від банків управління активними та пасивними операціями в їх взаємодії. До активних же операцій відносять: кредитні операції, вкладення в цінні папери, формування касових залишків і резервів, інші активи (будови, споруди і т.п.).

Комісійно-посередницькі операції проводяться банками з доручення і на користь клієнта. У цьому разі матиме місце не формування й розміщення ресурсів, а переміщення вже наявних у банку коштів клієнта з його розпорядження або здійснення операцій, які не пов'язані з рухом грошей.

Іншою складовою банківського продукту є різноманітні послуги, що їх надає комерційний банк. Їх можна поділити на традиційні: розрахунково-касові, кредитні, валютні, депозитні операції банків; нетрадиційні послуги: гарантійні, посередницькі (брокерські), трастові (довірчі), консультаційні тощо [18,c.24].

Зростання конкуренції в банківській справі, винайдення нових банківських продуктів зумовлює постійне розширення складу операцій комерційних банків та зростання їх загального обсягу на фінансових ринках.

Спеціалізовані кредитно-фінансові інститути зосереджують свою діяльність на окремих, як правило невеликих, сегментах ринку фінансових послуг, функціонуючи для певного типу клієнтури пропонуючи відносно вузький спектр можливих операцій. До них відносять інвестиційні та лізингові компанії, пенсійні фонди та ломбарди, факторингові, страхові та фінансові компанії, кредитні товариства та спілки. Діяльність спеціалізованих кредитно-фінансових інститутів дає змогу заповнити ті ніші на ринку банківських послуг, які з тих чи інших причин залишаються поза увагою.

Loading...

 
 

Цікаве