WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Пасивні операції комерційних банків та методи управління пасивами - Дипломна робота

Пасивні операції комерційних банків та методи управління пасивами - Дипломна робота

Вступ

В сучасних умовах становлення ринкової системи в Україні дуже актуальною для теоретиків та практиків банківської справи є проблема пасивних операцій та методів управління пасивами Перехід незалежної України на рейки ринкового господарювання поставив на часі потребу в докорінних змінах у всій системі економічних відносин, в тому числі в банківській системі.

В умовах адміністративно-розподільчої системи господарювання пасивні операції, як такі, та управління пасивами практично були відсутні. Всі підприємства і організації були зобов'язані тримати свої кошти в Державному банку, а населення країни в ощадкасах, які з 1963 року також ввійшли в систему Державного банку. Для реалізації політики кредитування був заснований загальнодержавний позичковий фонд, який розподілявся від Правління Держбанку до районних відділень і конкретних підприємств.

Діюча в теперішній час дворівнева банківська система значно змінює справу. На зміну загальнодержавному позичковому фонду приходить ринок позичкових ресурсів. Банки купують ресурси на цьому ринку в умовах жорсткої конкурентної боротьби. Засобом же залучення ресурсів служать пасивні операції банків. В нових умовах змінюється і емісійна функція банків. Раніше монополією грошової емісії володів Державний банк СРСР. В теперішній час основну емісію безготівкових грошей проводять комерційні банки, виконуючи свої комерційні операції. Однак, якщо дозволити банкам безмежно надавати позички і створювати тим самим кошти на депозитних рахунках, то тоді з'явиться нестримна інфляція, що приведе до розвалу грошової системи. Звідси виникає необхідність управління пасивами.

Для банківської системи України проблема залучення ресурсів стоїть дуже гостро. З переходом до ринкової економіки та виникненням комерційних банків почався процес перерозподілу ресурсів і клієнтів колишніх спеціалізованих банків. Для новостворених комерційних банків робота по створенню банку починається з формування своєї ресурсної бази. Для пошуку ресурсів розробляються та впроваджуються різноманітні маркетингові програми залучення грошових коштів, при цьому часто використовується зарубіжний досвід, оскільки вітчизняні розробки в даній сфері практично відсутні. Проблема ускладнюється тяжкою економічною ситуацією в країні, слабким розвитком економіки і ринків грошових ресурсів.

Економіка України знаходиться на даний час у дуже складному становищі. Завдяки тому, що прибуткові та стабільні клієнти стали рідкістю, посилилась конкурентна боротьба за клієнта. Внаслідок цього, для залучення клієнтів банки почали знижувати кредитні і підвищувати депозитні ставки. Ця тенденція посилюється також внаслідок зниження темпів інфляції. Таким чином, прибуток банку стає чутливим до змін ринкової ставки, що свідчить про підвищення процентного ризику. Середовище, в якому працюють українські банки, є дуже ризиковим.

Банкам для того, щоб вижити в даних умовах, необхідно досконало володіти інформацією про стан своїх справ, мати детальну інформацію про свою діяльність, володіти та застосовувати методи оперативного реагування на зміни зовнішніх факторів. Процес розвитку комерційних банків, нарощування об'ємів активних операцій потребує збільшення банківських ресурсів. Посилення контролю Національного банку України та інших регулюючих органів за діяльністю комерційних банків примусило керівництво банків проводити роботу по розробці методів вирішення проблеми дотримання економічних нормативів.

Внаслідок специфіки банківської діяльності операції по формуванню банківських ресурсів, пасивні операції відіграють важливу роль, оскільки без мобілізації ресурсів і їх ефективного використання неможливе одержання прибутку банками.

Пасивні операції – це операції пов'язані із залученням капіталу. Вони відіграють первинну і вирішальну роль щодо активних операцій. Під управлінням же пасивами слід розуміти діяльність, пов'язану з залученням коштів вкладників та інших кредиторів, визначенням відповідної структури джерел ресурсів для банку, а також дій в сфері пасивних операцій, що спрямовані на задоволення потреб банку по дотриманню економічних вимог.

Порядок здійснення пасивних операцій цікаво простежувати на прикладі банку "Україна", а саме його Вінницької дирекції. Банк "Україна" – один із найбільших банків країни, тому аналіз пасивних операцій буде висвітлювати стан справ в банківській системі в цілому.

Процеси, які відбуваються в економіці України та в банківській системі зокрема, вимагають нових узагальнень і розробки рекомендацій, які враховували б сучасні умови діяльності банків та їх клієнтів. Тому необхідне подальше вивчення теорії та практики здійснення пасивних операцій та методів управління пасивами, що і є метою написання дипломної роботи.

В першій частині цієї роботи висвітлено роль комерційних банків у формуванні кредитної системи, охарактеризовано банківські пасиви, їх окремі види та порядок проведення.

В другій частині проаналізовано сучасний стан проведення пасивних операцій, на основі матеріалів Вінницької дирекції банку "Україна" висвітлено порядок здійснення пасивних операцій, проведено аналіз власного капіталу, депозитних операцій та запозичених коштів банку. Для наглядності в додатках і по тексту подано таблиці, що характеризують діяльність банку.

В третій частині виявлено проблеми розвитку пасивних операцій та методів управління пасивами в Україні та за кордоном, та перспективи їх вдосконалення.

При написанні дипломної роботи використані монографії і підручники, статті з періодичних видань, постанови Верховної Ради, інструктивні матеріали НБУ та АК АПБ "Україна", баланси, статистична і бухгалтерська звітність Вінницької дирекції банку "Україна". В розробці цієї теми використані праці, подані в списку літератури.

1.Роль і місце комерційних банків в кредитній системі України.

1.1 Роль комерційних банків у формуванні кредитної системи

України.

Функціонування кредитної системи є необхідною умовою ефективної організації кредиту як форми економічних відносин і невід'ємного елементу процесу розширеного відтворення.

Суть кредитної системи може бути виражено двояко:

1) як сукупність кредитних відносин, форм кредиту, методів кредитування і кредитних установ;

2) як сукупність кредитних установ країни, які здійснюють мобілізацію грошових ресурсів і надають їх у позики [24, c.14].

Процес формування й розвитку кредитної системи визначається двома об'єктивними економічними передумовами:

- на певному етапі суспільного розвитку з'являється потреба у специфічній формі підприємницької діяльності, пов'язаній із нагромадженням та розподілом тимчасово вільних коштів суб'єктів ринку;

- розвиток товарного виробництва і розширення торгівлі обумовили зростання обсягів грошових потоків, що спричинило необхідність їх організації і технічного обслуговування.

Перша передумова пов'язана із виникненням власне кредитних відносин саме через нерівномірність та асинхронність індивідуальних процесів відтворення. Незбіг у часі між здійснюваними витратами та надходженням необхідних для цього доходів, породжений об'єктивними економічними причинами, є характерним для переважної більшості суб'єктів ринку. У результаті, з одного боку, нагромаджуються значні суми тимчасово вільних від обороту коштів, а з іншого – відчувається потреба в додаткових грошових ресурсах. Розв'язується ця суперечність за допомогою інститутів кредитної системи, що акумулюють тимчасово вільні кошти підприємств, держави, населення, використовуючи їх (на засадах повернення) з метою задоволення економічних та соціальних потреб суспільства.

Друга передумова формування кредитної системи залежить від особливостей взаємодії суб'єктів ринку між собою через кругооборот матеріальних цінностей і коштів в економіці. Потоки товарів і послуг в господарстві мають бути врівноважені відповідними грошовими потоками, які, крім того, обслуговують фінансову систему, маючи односторонній характер, а також забезпечують рух капіталів на грошовому і фондовому ринках. Безпосереднє спрямування грошових потоків від одних суб'єктів ринку до інших є економічно недоцільним, а масштаби товарного виробництва й обороту роблять таку практику неможливу через значні витрати. Саме це зумовило об'єктивну потребу в упорядкуванні та технічній організації руху грошових потоків в економіці, що і здійснюють інститути кредитної системи, виконуючи роль основних посередників у забезпеченні руху коштів між різними суб'єктами ринку.

Формування кредитної системи як сукупності кредитних установ визначається характером чинних у країні кредитних відносин та відповідних їм форм кредиту. Склад кредитних установ зазнавав змін відповідно до еволюції кредитних відносин. Етапи цього розвитку можна визначити так:

1. Найпростіші форми кредитних відносин, що реалізуються між кредитором та позичальником без участі посередників. За цих умов кредитна система відсутня, а кредитних відносинах домінує елемент випадковості щодо кожної конкретної кредитної угоди; існують також суперечності між розмірами і строками вивільнення коштів у кредитора та відповідними потребами в позичальника, що суттєво гальмує розвиток як кредитних відносин, так і всієї економіки.

Loading...

 
 

Цікаве