WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Формування ресурсної бази комерцiйних банкiв - Дипломна робота

Формування ресурсної бази комерцiйних банкiв - Дипломна робота

Необхідно враховувати і те, що банківська діяльність ризикова, тому не менш важливою є висока надійність банку, суть якої полягає в мобілізації стабільних елементів ресурсної бази і яка передбачає реалізацію таких цілей, як дотримання вимог регулюючих органів і забезпечення ліквідності.

Вимоги регулюючих органів можна визначити як зовнішні обмеження щодо мобілізації банківських ресурсів. Вони намагаються забезпечити платоспроможність банку, зв'язок між джерелами коштів і їх використанням.

На структуру майна банку впливають і ризики ліквідності, які можна мінімізувати через швидке залучення нових джерел коштів. При цьому ще важливішим є не дотримання рівності щоденних платіжних потоків, а сприяння тривалій рівновазі ліквідності. Тому політика мобілізації ресурсів повинна також орієнтуватися на мінімізацію ризиків ліквідності виконанням кількісних і якісних субцілей.

Під кількісними субцілями слід розуміти мінімізацію ризиків ліквідності залучених ресурсів і прагнення до того, щоб якнайбільше коштів залишилося на банківських рахунках. Суть мінімізації ризиків ліквідності, які стосуються залучення ресурсів, у тому, що останні перебувають під впливом таких часткових ризиків ліквідності, як ризик дострокового зняття депозитів і ризик відсутності грошових узгодженостей. Цей ризик виникає тоді, коли банк займається трансформацією строків своїх угод.

Перед банками постає проблема постійної підтримки платоспроможності. Тому завданням політики мобілізації банківських ресурсів є дотримання короткострокової ліквідності. Звідси випливає, що мають бути досягнуті такі якісні субцілі ліквідності, як постійне виконання претензій платежу із депозитних послуг і створення ліквідних резервів.

Подальша мета мобілізації ресурсів – це мінімізація витрат на їх формування. Щоб реалізувати цю мету, необхідно виконати такі субцілі:

1. Мінімізацію витрат на залучення банківських ресурсів.

Тобто банк повинен реалізувати мінімальні витрати. Водночас слід ураховувати розвиток процентних ставок на ринку та потреби клієнтів.

2. Мінімізацію ризику перегрупувань.

У фазі високих процентних ставок відбувається зміна поведінки вкладників, і це призводить до перегрупування структури ресурсної бази, причому відбувається перелив депозитних послуг із низькими процентними ставками у депозити з високими процентними ставками. А це спричиняє подорожчання банківських ресурсів, а отже, і збільшення витрат, А ще зумовлює перерозподіл банківських ресурсів, При цьому є очевидним зменшення депозитів до запитання, а також одночасне зростання обсягу строкових вкладів.

3. Мінімізацію зміни процентних ставок.

Ризик зміни процентних ставок залучених коштів випливає з того, що процентні ставки за ресурсами із плаваючими процентними ставками підвищуються, і банк не в змозі одночасно підвищувати свої процентні доходи за кредитами і вкладеннями у цінні папери із твердим процентом. А це призводить до зниження процентної маржі внаслідок трансформації строків.

4. Мінімізацію валютного ризику.

У даному разі сутність валютного ризику полягає у тому, що банк залучив кошти в іноземній валюті, але ці ресурси стали дорожчими в результаті девальвації національної грошової одиниці чи ревальвації цієї іноземної валюти. З огляду на те, що на ринку валюти досить часто змінюються курси, бажано, щоб банки щоденно прогнозували власні валютні ризики. При цьому можна обмежити також за допомогою негайних ф'ючерсних угод.

Наступний вид цілей мобілізації ресурсів – цілі, орієнтовані на адаптацію, Невизначеність у майбутній потребі у банківських ресурсах вимагає організації гнучкої структури ресурсної бази, яка б змогла враховувати постійну зміну потреби у ресурсах банку. Тому слід розрізняти субцілі гнучкості та підлягання чужому впливу . Гнучкість ресурсної бази залежить від змінності складу її елементів та зміни процентних ставок на залучення коштів. Якщо у банку переважають короткострокові ресурси, це свідчить про високу змінність складу. Різна чутливість ресурсів до зміни процентних ставок визначає спроможність адаптації мобілізованих коштів до зміни процентних ставок на ринку. Так, строкові депозити мають високу змінність процентних ставок, тоді як ощадні сертифікати процентно стабільні. Ці різні властивості депозитних послуг є вирішальним для адаптації банку до змін кон'юктури ринку під час здійснення активних операцій.

Особливість інструментарію ресурсної бази полягає у тому, що він не завжди може бути впровадженим відповідно до бажань банку, бо прийняття рішень про величину і час залучення ресурсів знаходиться у певних межах. Тому необхідно визначити рамкові умови, які обмежують дії щодо створення ресурсного потенціалу.

Як рамкову умови інструментарію слід розглядати фактори, що впливають на використання банківських ресурсів і так визначають обсяг і структуру мобілізованих коштів. Фактори слід поділити на три групи, причому кожна із них характеризується однаковою якістю впливовості на мобілізацію ресурсів.

Перша група факторів – неконтрольовані фактори. Їхнього впливу банк не може попередити чи змінити і враховує їх задані величини. Серед таких позасистемних факторів доцільно виділити макроекономічні, стан фінансового ринку, нормативи регулюючих органів. Основними макроекономічними факторами є загальоекономічна ситуація в країні, грошово-кредитна політика ценрального банку та податкова політика.

До другої групи факторів(частково контрольованих), вплив яких на мобілізацію ресурсів банк може частково змінити, належать поведінка клієнтів, конкурентів і власників.

Третя група факторів – внутрішньосистемні фактори. До них належать ендогенні величини впливу, які є контрольваними, тобто їхній вплив банк може змінити так, щоб узгодити обсяг мобілізованих банківських ресурсів згідно з наміченими цілями. Серед цієї групи факторів слід виділити потенційні фактори і параметри діяльності. До потенційних факторів належать місцезнаходження банку, його розмір, а також мережа філій. До параметрів діяльності належать такі маркетингові інструменти, як досягнення результатів, реклама і цінова політика.

Завданням політики банку щодо мобілізації ресурсів є формування необхідних коштів для подальшого їх розміщення шляхом найкращої реалізації цілей. Це потребує порівняння ресурсів через вибір найкращих елементів шляхом якісної їх оцінки. Із вищезазначених цілей мобілізації банківських ресурсів одним із способів визначення якості є розвиток таких критеріїв прийняття рішень, як:

1. Ступінь врахування у банківських нормативах.

Банківські ресурси мають по-різному враховуватися у нормативах ліквідності, оскільки з ускладненням масштабів діяльності, посиленням рівня менеджменту виникла додаткова потреба у своєчасності виконання зобов'язань. Тому корисним є зарубіжний досвід, де банківські ресурси враховуються у нормативних документах про ліквідність із різними коефіцієнтами. При цьому якщо ресурси у нормативах про ліквідність ураховуються з коефіцієнтом понад 70 % у пасивних компонентах ліквідності, то якість цих елементів висока, а інструменти з менш ніж 70 % коефіцієнтом мають низьку якість.

2. Витрати на мінімальні резерви.

Банки ставлять перед собою мету мінімізувати обов'язкові резерви. Це можна здійснювати за рахунок зміни структури зобов'язань, тобто вибирати такі елементи, за якими обов'язкові резерви є мінімальними.

3. Результат прибутковості.

Під цим критерієм слід розуміти мінімізацію витрат під час мобілізації ресурсів. При цьому розрізняють дорогі (наприклад, строкові вклади) і дешеві (вклади до запитання) ресурси. Відповідно якість ощадних вкладів за критерієм прибутковості нижча, а ніж вкладів до запитання.

4. Критерій стабільності.

Стабільність указує на ліквідність певного виду ресурсу щодо негативних коливань складу ресурсної бази. Порівняно з іншими критеріями стабільність має найважливіше значення, оскільки строковість ресурсів ураховується при їх розміщенні. Стабільність по-різному виявляється стосовно інших критеріїв. Так, ощадні сертифікати мають високу стабільність і високий ступінь урахування у банківських нормативах, що є причиною високих витрат. Депозити до запитання, навпаки, мають низьку стабільність і низький ступінь урахування у банківських нормативах, їхні низькі процентні витрати сприятливо впливають на ситуацію прибутковості.

5. Критерій зміни процентних ставок.

Цей критерій указує на чутливість окремих складових ресурсної бази при зміні процентних ставок. Так, при нарахуванні процентів за ощадними сертифікатами не враховуються ринкові зміни, тому даний вид ресурсів не чутливий до змін процентних ставок. Встановлення процентів за строковими вкладами (із незначним строком) перебуває постійно під впливом кон'юнктури ринку, тому процентні ставки цього ресурсу можуть змінюватися у будь-який момент. Отже, короткострокові ресурси вказують на високу змінність процентних ставок.

Проблема оптимального рівня дивідендної ставки є також актуальною в умовах економічної нестабільності. Високий рівень дивідендів може свідчити як про успішну фінансову діяльність банку, так і про вірогідність його банкрутства, оскільки під час інтенсивного відпливу коштів із банку встановлюються (із рекламною метою) високі дивіденди. Тому необхідно, щоб банки економічно обґрунтовували рівень дивідендної ставки.

Loading...

 
 

Цікаве