WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Формування ресурсної бази комерцiйних банкiв - Дипломна робота

Формування ресурсної бази комерцiйних банкiв - Дипломна робота

Що ж до залучених ресурсів, то два основні методи їх формування (депозитний і недепозитний) визначають і шляхи подальшого використання акумульованих коштів. Зокрема, недепозитні форми залучених ресурсів (на міжбанківському ринку і в центробанку) застосовуються переважно для підтримання банківської ліквідності, позаяк їх вкладення скажімо у кредитні операції хоча і не виключається в разі нагальної потреби, та навряд чи може вважатися доцільним із-за короткострокового характеру цих коштів. Водночас ресурси, залучені на депозитні рахунки, є основним джерелом надання кредитів клієнтам попри те, що частина коштів до запитання має забезпечувати формування первинного резерву.

Власне обсяги і структура залучених банком депозитів є вирішальним фактором, що визначає величину і структуру кредитних вкладень в економіку – зокрема в плані строків кредитування господарюючих суб'єктів.

Важливе значення мають також строки, на які банком залучені ресурси, позаяк вимоги щодо дотримання ліквідності виражають необхідність збалансування відповідних груп активів і пасивів. Відтак порівняно невисока частка строкових депозитів у загальному обсязі залучених українськими комерційними банками коштів підприємств, організацій та населення визначає і відповідні обмеження щодо надання довгострокових позик клієнтам.

Вочевидь визначення стратегічних напрямів кредитної політики за подібних обставин вимагає розробки адекватних заходів із розвитку і вдосконалення депозитних операцій, що мають забезпечувати необхідний потенціал для реалізації цілей банку у сфері організації грошово-кредитних відносин. Практичне розв'язання цього завдання пов'язане насамперед із вирішенням проблеми нарощування різних видів депозитів усіх категорій вкладників.

Вирішення ж указаної проблеми має ґрунтуватися на пропозиції потенційним вкладникам більшого комплексу високоякісних послуг з розміщення коштів і управління ними шляхом впровадження нової техніки і технології ведення банківських операцій із застосуванням різноманітних засобів: розширення можливостей використання чекових книжок; впровадження різних видів дебетових і кредитних карток; надання кредитів власникам поточних рахунків у формі овердрафту; провадження гнучкої процентної політики за вкладами; застосування депозитних рахунків із комплексним режимом функціонування – і для здійснення платежів і для отримання прийнятного рівня доходу. Зазначені моменти можуть знайти певне відображення і при розробці кредитної політики банку, що є необхідною умовою планування позичкових операцій з урахуванням потреб щодо розширення відповідних депозитних операцій.

За умов становлення фінансового ринку в Україні, реструктуризації банківської системи, необхідності виходу з економічної кризи комерційні банки здійснюють зважену реалістичну стратегію подальшого розвитку, адаптованого до вимог ринку. Вибір оптимального шляху формування ресурсної бази, який враховує адекватну економічну стратегію і сприяє надійному розв'язанню дилеми "прибутковість – ліквідність", є одним з основних завдань комерційного банку.

На рис. 1.2. показано загальну схему розподілу фінансових ресурсів, яка є притаманною вітчизняним банкам в умовах ринкових відносин, що формуються в Україні.

Перед комерційними банками України в умовах переходу до ринку постає серйозне завдання формування оптимального складу і структурної бази, здатної стати для розв'язання головної проблеми банківської діяльності "прибутковість – ліквідність". Для вирішення цього завдання у сучасних умовах необхідно, щоб комерційні банки України здійснювали формування своєї ресурсної бази (тобто залучення й запозичення коштів у боргові зобов'язання і формування власного капіталу.), орієнтуючись на :

  • максимізацію доходів комерційного банку;

  • максимізацію витрат, пов'язаних із формуванням банківських ресурсів;

  • м

    Одержані кредитні ресурси

    Обсяги ресурсів банку й пропозиції щодо їх залучення

    аксимальну віддачу механізму захисту банківських ресурсів від втрат.

Розрахункові рахунки клієнтів

Визначення обсягівресурсів банку та сзема їх додаткового залучення

Програма кредиту-вання і залучення клієнтів банку

Депозитні вклади

Пропозиції щодо роз-міру частки ресурсів як первинного резерву

Власні кошти, що використо-вуютья в обігу

Програма форму-вання емісійного портфеля банку

Нерозподілений прибуток

Визначення частки ресурсів банку як первинного резерву

Визначення завдання оптимального роз-поділу коштів за напрямами фінансової діяльності

Готівкові

кошти

Інструменти фондового ринку

Пропозиції щодо роз-міру частки ресурсів як вторинного резерву

Програма форму-вання кредитно-інвестиційного портфеля банку

Вклади в низько-ліквідні активи

Інвестиції та кредити

Визначення частки ресурсів банку як вторинного резерву

Програма форму-вання портфеля цінних пеперів

Рис. 1.2. Загальна схема розподілу фінансових ресурсів.

Разом з тим на формування ресурсів комерційних банків України впливають такі негативні фактори:

  • тривалість трансформаційної кризи економіки;

  • бартеризація економіки;

  • неповернення державними підприємствами банківських кредитів;

  • низька інвестиційна привабливість нашої економіки для внутрішніх і зовнішніх інвесторів;

  • розбалансованість ринку державних цінних паперів, валютного і гривневого ринків.

Поліпшення ситуації щодо забезпечення ресурсами комерційних банків України необхідно, щоб почала працювати економіка, бо ніякі зовнішні й внутрішні позики, короткострокові чи тривалі, кардинально не змінять ситуації.

Крім того, комерційні банки, дбаючи про збільшення своїх ресурсів, повинні :

  • збільшувати обсяг капіталізації;

  • активізувати роботу банку із залучення вільних коштів населення – це важливий і не використаний належним чином резерв поліпшення забезпечення банку;

  • забезпечувати подальше нарощування ресурсної бази за рахунок максимального залучення стійких, ресурсномістких клієнтів;

  • запроваджувати нові види банківських продуктів для юридичних і фізичних осіб;

  • прискорювати і впроваджувати ефективні методи маневрування ресурсами комерційних банків за умови виваженої, збалансованої політики відповідності пасивних і активних операцій банку.

1.2. Економічна сутність банківських ресурсів,

їх склад і структура

З розвитком ринкових відносин структура залучених ресурсів зазнала істотних змін, що обумовлено появою нових, не традиційних для старої банківської системи способів акумуляції тимчасово вільних коштів фізичних і юридичних осіб.

Діяльність комерційних банків полягає в залученні грошових коштів і наданні їх у позичку або інвестування по більш високих процентних ставках. Вони виступають посередниками між тими, які мають у своєму розпорядженні тимчасово вільні грошові кошти, і тими, у кого є в них потреба. Метою і рушійним мотивом здійснення такого посередництва є одержання банківського прибутку.

Операції, за допомогою яких комерційні банки формують свої ресурси називаються пасивними. Суть пасивних операцій полягає в залученні різних видів вкладів у рамках депозитних і заощаджувальних операцій, отримання кредитів від інших банків, емісії різних цінних паперів, а також проведенні інших операцій, в результаті яких збільшуються грошові кошти в пасиві балансу комерційного банку.

Для зручності розгляду джерел банківських ресурсів застосовують їх класифікацію. Існує безліч різних класифікацій ресурсів комерційних банків, побудованих на основі визначених критеріїв, однак усі вони не позбавлені визначених умовностей.

Не вдаючись до аналізу всіх критеріїв класифікації банківських ресурсів, зупинимося на одному з них. Найпоширенішою є класифікація банківського капіталу за джерелом утворення. Розрізняють залучений, позичений та власний капітал. Залучений капітал – це кошти юридичних і фізичних осіб, залучені банком на вклади. Операції, пов'язані із залученням коштів на вклади, мають назву депозитних, а саме залучення – депозитним. Запозичення коштів на міжбанківському ринку, у центральному банку або шляхом продажу власних боргових зобов'язань на грошовому ринку є недепозитним, а отриманий у такий спосіб банківський капітал – позиченим. Спільним для залученого та позиченого банківського капіталу є те, що це чужі для комерційного банку кошти й зобов'язання перед вкладниками і кредиторами.

Loading...

 
 

Цікаве