WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Формування ресурсної бази комерцiйних банкiв - Дипломна робота

Формування ресурсної бази комерцiйних банкiв - Дипломна робота

Надання Національним банком України кредитів комерційним банкам безпосередньо впливає на величину їхніх пасивів. При цьому важливе значення має процентна політика, що проводиться Національним банком України при міжбанківському кредитуванні. Адже встановлена Національним банком України офіційна облікова ставка виступає фактором регулювання попиту на міжбанківський кредит. Хоча в ряді країн з розвинутою ринковою економікою значення облікової ставки в порівнянні з іншими інструментами зменшується, в Україні її дієвість обумовлена особливостями організації ринку банківських ресурсів – перепродажем ресурсів одними комерційними банками іншим комерційним банкам через Національний банк України. Варто враховувати і той факт, що частина кредитів Національного банку України зв'язана з рефінансуванням комерційним банкам їхніх активів.

Іншим інструментом, що використовує Національний банк, є операції на відкритому ринку. Операції НБУ по купівлі-продажу державних цінних паперів збільшують чи понижують величину пасивів комерційних банків. Отже, операції на відкритому ринку служать насамперед для регулювання попиту та пропозиції, але можливості НБУ порівняно невеликі.

Встановлення економічних показників регулювання діяльності комерційних банків безпосередньо позначається на величині їхніх ресурсів. Мінімальний розмір статутного фонду не тільки прямо, але і побічно впливає на величину власного капіталу комерційного банку, оскільки утворення інших його фондів взаємопов'язане зі статутним фондом. Граничне співвідношення між розміром власних коштів комерційного банку і сумою активів, зважених з урахуванням степені ризику їх втрати, встановлює відносну рису розгортання активних операцій банку, характеризує його платоспроможність.

Обов'язкові резерви – частина ресурсів комерційних банків, внесених на безпроцентний рахунок у Національному банку України по його вимозі. Це обмежує можливості кредитування і депозитної емісії, обумовленої перерахуванням коштів по рахунках комерційних банків. Обов'язкові резерви виконують так само функцію страхування депозитів і вкладів. Разом з тим вони по суті багато в чому являють собою організаційний метод регулювання ресурсів комерційних банків.

У регулюванні ресурсів важливе місце відводиться показникам ліквідності комерційного банку і максимального розміру ризику на одного позичальника. Дотримання зазначених показників вимагає підтримання відповідності між строками, на які залучаються і розміщуються кошти. При розміщенні ресурсів комерційні банки виходять зі степені кредитоспроможності клієнтів.

НБУ через економічні нормативи регулювання ліквідності банківського балансу спрямовує діяльність банків на формування ресурсної бази з урахуванням фактору надійності. Однак його вплив хоча й істотний, але залишається все-таки опосередкованим. Комерційні банки самостійно, відповідно до стратегії розвитку створюють ресурсний потенціал.

Зазначені й інші інструменти Національного банку України в сфері регулювання ресурсів комерційних банків можуть бути ефективними тільки в умовах тісної ув'язки їх з податковою політикою та діючим законодавством. Високі ставки оподатковування зменшують грошові кошти, що залишаються в розпорядженні комерційного банку, негативно впливають на формування капіталу і на залучення ресурсів.

Важлива роль у керуванні банківськими ресурсами належить самим комерційним банкам. При цьому їм необхідно виконувати вимоги Національного банку України про дотримання комерційними банками встановлених економічних нормативів, а також проводити збалансовану пасивну й активну політику.

Управління власним капіталом являє собою один з найважливіших напрямків стратегії банківського розвитку. При цьому формування основного капіталу є первинним завданням, а формування додаткового капіталу, яке залежить від результатів діяльності банку, є вторинним завданням.

Управління власним капіталом передбачає такі етапи:

1. Формування статутного фонду банку

2. Розподіл прибутку і формування фондів банку

3. Підтримання власного капіталу на рівні, достатньому для здійснення місії банку.

Особлива увага керівництва банків і контролюючих органів до управління капіталом пов'язана з функціями, які виконує капітал: забезпечення фінансової надійності банку, підтримання довіри з боку кредиторів та суспільства . Наявність певного, законодавчого встановленого розміру капіталу є умовою створення банківської установи та розширення діяльності. Сьогодні для багатьох українських банків проведення капіталізації – це питання подальшого існування. Проблеми пошуку її джерел мають як зовнішній щодо банку характер (брак потенційних інвесторів, можливості більш прибуткового альтернативного розміщення коштів), так і внутрішній (тенденція до зниження рівня прибутковості операцій, конфлікти інтересів акціонерів). Тому часто залучення акціонерів та реалізація їхніх фінансових інтересів відбувається далеко не прозорими, з огляду на економічну доцільність шляхами.

Капітал є регулятором зростання банку. Встановлені економічні нормативи – своєрідне попередження банку, який надто швидко збільшує обсяги своїх кредитів та депозитів : він або повинен знизити темпи зростання, або залучити додатковий капітал. При управлінні капіталом перед керівництвом стоять такі цілі:

  • дотримання вимог щодо капіталізації згідно з установленими нормативами;

  • визначення необхідного розміру капіталу залежно від обсягів здійснення операцій, спектра послуг, що надаються, прийнятого рівня ризику і планів майбутнього розвитку;

  • оцінка можливостей нарощування капітальної бази – як за рахунок зовнішніх джерел (залучення акціонерного капіталу, коштів на умовах субординованого боргу), так і за рахунок прибутку;

  • підтримання оптимального співвідношення між інвестиціями прибутку на розвиток банку та виплатами дивідендів акціонерам.

В управлінні ресурсами комерційних банків значна роль повинна приділятися вкладним операціям. Для того щоб мобілізувати тимчасово вільні грошові кошти і перетворити їх у реальні кредитні ресурси, комерційні банки повинні здійснювати заходи, які стимулювали б залучення вкладів і забезпечували б їхню схоронність. Тобто пропонувати вкладникам широкий спектр видів вкладів, запроваджувати гнучку політику процентних ставок, які б задовольняли їхні потреби, пропонувати потенційним вкладникам більший комплекс високоякісних послуг з розміщення коштів і управління ними шляхом впровадження нової техніки і технології ведення банківських операцій із застосуванням різноманітних засобів: розширення можливостей використання чекових книжок; впровадження різних видів дебетових і кредитних карток; надання кредитів; застосування депозитних рахунків із комплексним режимом функціонування для здійснення платежів та отримання прийнятного рівня доходу.

У розвитку операцій по залученню грошових коштів важливе значення має якість обслуговування клієнтів – наявність інформації про умови залучення коштів у вклади, швидкість обслуговування, доброзичливе відношення до всіх клієнтів і т.п. Якість обслуговування клієнтів багато в чому залежить від кваліфікацій апарата банку, який повинен враховувати не тільки свої власні інтереси, але і інтереси клієнтів.

Регулятором у залученні ресурсів комерційними банками виступає також виплачуваний вкладникам розмір доходу.

За своїм економічним призначенню відсотки повинні стимулювати концентрацію вільних грошових коштів у комерційних банках, що можливо шляхом використання ними вільних і ринкових ставок депозитних відсотків.

Стимулюючий ефект відсотків по вкладах залежить головним чином від рівня і диференціації процентних ставок в залежності від виду, терміну вкладу, періоду повідомлення про вилучення. Якщо при визначенні процентної ставки будуть враховані також темпи інфляції, то підвищиться цінність самих грошей, а збільшення вкладів допоможе зменшити ажіотажний попит на споживчому ринку. Крім того, підвищиться відповідальність держави і комерційних банків за ефективне використання грошових нагромаджень і заощаджень, що буде сприяти розвитку не тільки комерційного банку, але і народного господарства в цілому.

Залученню коштів вкладників комерційні банки сприяють зміни порядку виплати відсотків. Комерційні банки виплачують відсотки по вкладах по термінах, які залежать від видів вкладів та строку їх зберігання.

Одним з напрямків роботи комерційних банків в області залучення ресурсів є використання різних видів цінних паперів, зокрема, сертифікатів. Варто також розвивати спектр банківських послуг для вкладників, що буде стимулювати внесення коштів на рахунки в комерційних банках.

З огляду на багатоплановість і складність процесу прийняття рішень при управлінні пасивами слід використовувати системний підхід, якій складається із наступних:

  • управління ліквідністю;

  • управління ризиком процентної ставки;

  • хеджування;

  • управління валютним ризиком;

  • управління капіталом.

Loading...

 
 

Цікаве