WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Формування ресурсної бази комерцiйних банкiв - Дипломна робота

Формування ресурсної бази комерцiйних банкiв - Дипломна робота

Банки можуть зацікавити вкладників шляхом нарахування й сплати простих і складних процентів. Прості проценти є традиційним видом обчислення прибутку по вкладах. Відповідно до встановленої періодичності відбувається нарахування і виплата прибутку по внеску.

Доход за складними процентами (нарахування процента на процент) визначається наступним чином: після закінчення розрахункового періоду на суму внеску нараховується процент і отримана величина приєднується до суми внеску; у наступному розрахунковому періоді процентна ставка застосовується до нової вже збільшеної суми. Складні проценти доцільно використовувати в тому випадку, коли виплата доходу здійснюється по закінченні терміну дії внеску.

Одним із способів стимулювання внесків є застосування процентної ставки, що прогресивно зростає залежно від часу фактичного перебування коштів на вкладі. Разом з тим починаючи з 1998 року процентні ставки по депозитах у національній та іноземній валюті з року в рік знижуються. (рис. 2.5.)


*Процентні ставки наведені у річному обчислені без врахування міжбанківського ринку.

**Значення процентних ставок розраховані як середньозважені.

***При розрахунку рівня процентних ставок не враховуються суми, за якими не передбачено нарахування процентів.

Рис. 2.5. Процентні ставки банків за депозитами за 1998 - 2001 рр. [51]

З метою компенсації інфляційних втрат комерційні банки можуть пропонувати вкладнику виплату процентів наперед. Якщо депозитна угода буде розірвана достроково, виплачені проценти банк утримає із суми внеску.

Важливе значення для стимулювання внесків має гарантування банком цілості переданих йому коштів. Цього можна досягнути шляхом страхування депозитів.

При формуванні залучених коштів банк повинен дуже обережно підходити до різноманітних джерел, оскільки майже всі залучені кошти є платними для банку.

Конкуренція на ринку позичкових капіталів змушує комерційні банки шукати нові форми і методи залучення депозитів. Значне поширення в банківській практиці дістав депозит, що відкривається клієнту при оформленні ним поточного рахунку. Депозит має обов'язковий характер, а його величина і термін внеску коштів на рахунок визначаються банком. Якщо клієнт не виконує умови даного депозиту, банк може припинити його обслуговування. За своїм характером цей депозит можна віднести до умовного, оскільки вилучення коштів з нього можливе лише у випадку закриття клієнтом поточного рахунку. Він вважається безстроковим, що дозволяє банку використовувати його в якості довгострокового кредитного ресурсу. За аналогією з вкладами до запитання по даному депозиту нараховуються мінімальні проценти або вони зовсім не нараховуються, якщо банк не бере з клієнта плату за ведення операцій по поточному рахунку.

Банки часто надають цьому депозиту характер заставного, тобто передбачають право вкладника на одержання кредиту в сумі депозиту без додаткового забезпечення, отже внесок у цьому випадку є гарантією повернення позички.

Для клієнта депозит на термін обслуговування є певною мірою примусовим, тому такі депозити можуть залучати тільки ті банки, що пропонують своїм вкладникам додаткові банківські послуги або зручне і пільгове розрахунково-касове обслуговування. В іншому випадку банк не тільки втратить можливість залучати додаткову клієнтуру, але може позбутися вже існуючої.

Комерційні банки використовують і такий метод залучення внесків, як встановлення залежності між кредитуванням клієнта і накопиченням коштів на його депозитному рахунку. У цьому випадку між банком і клієнтом підписується договір, відповідно до якого банк бере на себе зобов'язання надати клієнту кредит за умовою накопичення і зберігання останнім протягом встановленого терміну визначеної суми коштів. Формування коштів на депозитному рахунку може відбуватися по-різному: або виходячи з можливості клієнта, або на основі планових регулярних внесків. Вигода клієнта при такому депозиті полягає в тому, що він має можливість безперешкодно одержати в банку кредит, причому чим меншим буде розрив між сумою кредиту, тим меншим буде встановлений процент за позичкою. У банку при такому кредитуванні значно меншим буде ризик неповернення позички, оскільки він має право спрямувати на погашення кредиту кошти, що зберігаються на депозитному рахунку.

Проте успіх такого методу залучення внесків клієнтів багато в чому залежить від гнучкої процентної політики банку по кредитах. Якщо клієнт виявить, що за свій внесок у банку він одержує набагато менше, ніж сплачує банку за кредит (з урахуванням витрат по розрахунковому обслуговуванню), він відмовиться від такої угоди, що для банку стане втратою як потенційних, так і наявних клієнтів.

Ощадні вклади займають проміжне положення між терміновими і вкладами до запитання і призначені для забезпечення довгострокового нагромадження клієнтом необхідної суми засобів.

В Україні робота з вкладами, які можна віднести до ощадних практикують далеко не всі, навіть великі банки. Можна згадати "Приватбанк", "Прем'єрбанк", "Укрсоцбанк". У Приватбанку вкладникам пропонуються накопичувальні депозитні вклади, які по суті відносяться до ощадних.

Ощадний вклад створюється не одноразовим внеском, а може зростати в результаті регулярного чи нерегулярного внесення рівних чи різних сум протягом усього терміну. Клієнт не завжди може вільно зажадати виплати ощадного вкладу.

Мотиви збереження вкладником коштів на ощадних рахунках – резерви на непередбачені витрати, нагромадження грошей і створення капіталу. У принципі розрізняють цільове збереження грошей і збереження без визначеної мети. Ощадний вклад виникає в результаті укладення договору і внесення відповідної суми. При внесенні першого внеску виписується ощадна книжка або інший відповідний документ.

Особливістю ощадних вкладів є те, що, у принципі, вони можуть бути повернуті тільки після повідомлення чи після закінчення погодженого терміну. Звичайно термін повідомлення, наприклад у Німеччині, складає від 3 до 1 – 4 років. Без повідомлення можна зняти деяку оговорену суму протягом календарного місяця. Банки зацікавлені в тому, щоб ощадні вклади як можна довше знаходилися в їхньому розпорядженні. Тому на ощадні вклади з тривалим терміном попереднього повідомлення вони пропонують більш високі процентні ставки, ніж на короткотермінові ощадні вклади. У такий спосіб розмір процентної ставки в основному залежить від тривалості узгодженого терміну попереднього повідомлення. Процентна ставка по ощадних вкладах є "плаваючою" і може бути змінена банком на підставі одностороннього оголошення про зміну ставки. Дійсна процентна ставка вивішується в касовому вузлі.

Українські банки мають серйозні юридичні проблеми в реалізації такої процентної політики, але змінити дії об'єктивних економічних законів не можуть. Тому ощадних вкладів з фіксованою процентною ставкою немає і не буде.

Ощадні вклади максимально пристосовані до здатності і готовності клієнта робити заощадження. На ощадний рахунок можна в будь-який момент вносити кошти практично в необмеженому розмірі. Тому збереження грошей на ощадних рахунках для "маленької" людини є самою доцільною формою розміщення заощаджень. Крім того, ця форма особливо підходить для нагромадження засобів на велику покупку в майбутньому.

Особлива ліквідність ощадних вкладів виражається також і в тому, що вилучення вкладу у виняткових випадках можливо і без дотримання терміну попереднього повідомлення. На практиці існують наступні можливості вилучення вкладу:

  • без попереднього повідомлення;

  • після попереднього повідомлення, але до закінчення його терміну;

  • після закінчення терміну попереднього повідомлення.

Якщо банк дозволяє вкладнику достроково зняти його вклад, то як правило, передбачається компенсація банку у вигляді виплати знижених відсотків по вкладу. Українські банки теж застосовують в аналогічних випадках знижений відсоток по вкладах, а також виплату вкладу без відсотків при розірванні договору до закінчення мінімального терміну дії угоди (найчастіше 3-6 місяців). В якості терміну попереднього повідомлення найчастіше всього використовують невеликі строки – від 5 до 30 днів.

Прикладом ощадних вкладів, адаптованих до специфічних умов українського ринку, є накопичувальний депозитний вклад. Він укладається на термін один рік з наступною автоматичною пролонгацією і надає можливість населенню поповнювати свої вклади додатковими внесками. Відсотки нараховуються щомісячно. Вкладник має право зняти в будь-який момент раніше нараховані відсотки. Вилучення внеску до закінчення мінімального терміну 6 місяців здійснюється з утриманням нарахованих чи виплачених відсотків. При розірванні договору по закінченні мінімального терміну вкладнику виплачується сума внеску і нараховані за термін збереження відсотки. При цьому клієнт повинен враховувати, що відсотки нараховуються за складною схемою, тому дострокове розірвання договору в будь-якому варіанті приведе до зниження прибутковості по вкладу. Як термін попереднього повідомлення про розірвання угоди використовується незначний інтервал – 5 банківських днів. При цьому взяти частину вкладу без закриття рахунку не можна.

Loading...

 
 

Цікаве