WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Доходи комерцiйного банку, на прикладi банку "Україна " - Дипломна робота

Доходи комерцiйного банку, на прикладi банку "Україна " - Дипломна робота

Показники

Факт за 1999 рік

Факт за 2000 рік

  • ДОХОДИ

  • Реально отримані доходи:

    • процентні доходи

    в т.ч. отримано з нарахованих за попередній період;

    • комісійні доходи;

    • результат від торговельних операцій;

    • інші банківські операційні доходи;

    • інші небанківські операційні доходи;

    • повернення спис. активів;

    • непередбачені доходи.

  • Нараховані, але не отримані доходи.

  • Доходи по балансу.

  • 2303090,00

    1661605,00

    736553,00

    632467,00

    -98863,00

    42456,00

    63562,00

    0,00

    1864,00

    7579,00

    2310670,00

    2348394,00

    1200985,00

    25694,00

    923847,00

    63547,00

    89424,00

    66924,00

    36677,00

    0,00

    3823,00

    2352217,00

    Аналізуючи дані таблиці, можна прийти до висновку, що процентні доходи від кредитної діяльності в 2000 році отримано менше, ніж у 1999 році тобто кредитна діяльність понизилась. У 1999 році непередбачені доходи склали 1864,00, а у 2000 році дирекція непередбачених доходів не отримала.

    2.2. Доходи від кредитних операцій банку "Україна"

    Кредит виник на певному етапі розвитку людського суспільства. Спершу як явище випадкове зумовлене, особливостями взаємовідносин між товаровиробниками – коли продавцю потрібно було продати товар, а в покупця не було грошей, щоб його купити. Виникла потреба у передачі продавцем покупцеві товару з відстрочкою, тобто – у кредит.

    Кредит – це економічні відносини між юридичними та фізичними особами і державами з приводу перерозподілу вартості на засадах повернення і як правило з виплатою відсотка. У кредитних відносинах беруть участь дві сторони: "позичальник" і "кредитор". Ці сторони називаються суб'єктами кредитної угоди, а ті грошові чи матеріальні цінності, затрати чи проекти, стосовно яких укладено угода позики і є об'єктом кредиту. За суб'єктами кредитної угоди та її комбінацією можна виділити ряд основних типів кредитних відносин.

    Найпоширенішим є кредитні відносини між банками – з одного боку, та підприємствами , господарськими товариствами і організаціями з іншого.

    Другий тип – це кредитні відносини між банками та державою, НБУ, як і центральні банки інших країн, надає кредит уряду на покриття дефіциту державного бюджету, банки купують облігації державних позик, інші ЦП.

    Третій етап – це кредитні відносини між підприємствами, організаціями, товариствами. Він набуває розповсюдження, особливо у зв'язку з введенням комерційного кредиту і вексельних розрахунків.

    Зустрічні кредитні відносини між банками та населенням. У даному випадку банки частіше виступають, як позичальники, а не як кредитори. Зовнішньоекономічні кредитні відносини виникли тоді, коли суб'єктами кредитної угоди виступають держави, банки та окремі фірми. Регулюються вони як правовими нормами держав, що в них вступили, так і нормами міжнародного права.

    В умовах ринкової економіки об'єктом кредитних відносин переважно є гроші, як загальний ресурс за допомогою якого можна придбати всі інші ресурси матеріальні, технічні, природні. Матеріальні блага об'єктом кредиту виступають дуже рідко.

    Розрізняють три форми кредиту:

    • товарний, що виник між продавцями та покупцями, коли покупці одержували товари чи послуги з відстрочкою платежу;

    • грошовий, що найбільш характерний у банківській практиці;

    • зобов'язання банку гарантувати платіж клієнту у випадку, коли він не зможе оплатити свої рахунки (акцептний, авольний кредит).

    Залежно від суб'єктів кредитних відносин кредит поділяється на ряд видів:

  • національний,

  • міжнародний,

  • банківський,

  • державний,

  • комерційний,

  • споживчий,

  • лізинговий,

  • консорціумний.

    За сферами спрямування кредит поділяється:

    • кредит, спрямовується у сферу обігу,

    • кредит, спрямований у сферу виробництва.

    За забезпеченням кредити розрізняються:

    • забезпечені заставою (майном, майновими правами, цінними паперами),

    • іпотечні (забезпечені нерухомістю),

    • гарантовані (банками, третіми особами, свідоцтвом страхування),

    • незабезпечені (бланкові).

    За тривалістю користування кредити поділяються:

    а) короткострокові – до 1 року,

    б) довгострокові – більш 3 років,

    в) середньострокові - до 3 років.

    Кредити ще можна розподіляти за методами і погашеннями.

    За методами надання:

    • у разовому порядку,

    • відповідно до відкритої кредитної лінії,

    • гарантійні (із заздалегідь обумовленою датою надання).

    За строками погашення:

    • водночас,

    • у розстрочку,

    • довгостроково (за вимогою кредитора або за заявою позичальника),

    • з реєстрацією платежів,

    • після закінчення обумовленого терміну (місяця, кварталу).

    Потрібно відзначити певну особливість державного кредиту. Кредиторами у цьому випадку найчастіше є фізичні та юридичні особи, позичальниками – міністерства, фінансові, державні та місцеві органи влади. Державне кредитування виступає у вигляді зовнішньої і внутрішньої облігаційної позики, або безоблігаційної позики – випуск зобов'язань державної скарбниці.

    Принципи кредитування – це головні правила, яких необхідно дотримуватись при наданні кредиту.

    Принципи кредитування такі:

    • терміновість. Позика повинна бути повернена в термін, що визначений кредитною угодою;

    • поверненість. Виникає із суми кредиту, цим кредит якраз і відрізняється від фінансових відносин;

    • платність. Сплата процентів об'єктивний супутник кредиту, тому що кредит це комерційна операція;

    • забезпеченість. Мета цього принципу захистити інтереси банку, зменшення ризику операції;

    • цільове використання. Це вкладення коштів у сферу обігу, виробництво, тощо.

    Кредитні операції є одним із джерел доходів комерційного банку. Доходи від операцій надходять у вигляді процентів за користування позиками.

    Фактори, що впливають на рівень позичкового процента є: середній рівень оплати за залучені ресурси; витратами банку; об'єкт кредитування, платоспроможність клієнта; характер клієнта; ступень ризику; рівень ставки податку на прибуток банку; стан попиту на кредит і термін його надання; можливість додаткового залучення кредитних ресурсів; рівень інфляції.

    При проведенні кредитної політики комерційний банк виходить із необхідності забезпечення поєднання інтересів банку, його акціонерів, вкладників та з урахуванням загальнодержавних інтересів.

    Комерційний банк самостійно визначає порядок залучення та використання кредитного потенціалу, встановлення відсоткових ставок та комерційних винагород. Рішення щодо надання кредитів позичальником незалежно від їх розмірів приймається колегіально – Правлінням банку, кредитним комітетом – більшістю голосів і оформляється протоколом. При наданні позичкового кредиту в розмірі, що перевищує 15% власного капіталу, комерційний банк повідомляє про кожен такий випадок НБУ.

    Жоден із виданих величин кредитів не може перевищувати 25% власних коштів банків, а загальний обсяг наданих кредитів не може перевищувати восьмикратного розміру їх власних коштів.

    Кредитування позичальників здійснюється згідно з чинним законодавством України і з Положенням про кредитування НБУ.

    Основна умова надання кредиту це висока ймовірність його погашення із відповідною процентною ставкою, що досягається забезпеченістю кредиту. Згідно із законом України "Про заставу", застава це спосіб забезпечення будь-якого зобов'язання. Кредитор, який приймає заставу, має право при невиконанні боржником зобов'язань забезпечених заставою, одержати компенсацію з вартості заставленого майна шляхом його реалізації. Предметом застави можуть бути товарно-матеріальні цінності, цінні папери, готова продукція, сировина. Предмет застави повинен відповідати двом вимогам – приналежності та достатності.

    Кредитна політика акціонерного банку "Україна" у 2000 році будувалась на підтримці господарств та підприємств АПК – 904,5 млн. гривень або 76% від усіх наданих банком кредитів. Порівняно з 1996 роком обсяг кредитів в агропромисловому комплексі (з урахуванням гарантій) зріс на 412,6 млн. гривень, або на 84%.

    Таблиця №4. Доходи від кредитної діяльності за 2000 рік.

    Відділення

    Загальна сума доходу

    Доходи від кредитної діяльності

    Питома вага дохідності від кредитної діяльності

    1

    2

    3

    4

    Кіцмань

    202,30

    100,14

    49,5

    Сторожинець

    644,53

    403,36

    62,5

    Хотин

    47,07

    24,57

    52,2

    Вижниця

    235,23

    125,20

    53,3

    Заставна

    218,76

    121,41

    55,5

    Новоселиця

    185,83

    113,91

    61,3

    Сокиряни

    202,30

    107,62

    53,2

    Путила

    23,52

    10,65

    45,3

    Глибока

    167,01

    86,51

    51,8

    Кельменці

    188,18

    98,79

    52,5

    Герца

    28,23

    12,70

    45,0

    ОПЕРв

    211,71

    104,58

    49,4

    Разом

    2352,3

    1039,3

    44,2

  • Loading...

     
     

    Цікаве