WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Кредитна політика банків - Курсова робота

Кредитна політика банків - Курсова робота

Сучасна українська економіка – типова економіка з низьким рівнем монетизації. З огляду на це вона не спроможна до тривалого і сталого економічного зростання. Грошово-кредитна емісія – це основний засіб підвищення рівня монетизації національної економіки. Зважаючи на важливі фінансові та інституційні аспекти проблеми, слід підкреслити нагальну необхідність задіяння стимулюючого ефекту грошово-кредитної емісії з метою суттєвого підвищення рівня монетизації вітчизняної економіки. Важливо зауважити й інше. Тезу про те, що внаслідок малої частки грошової маси у ВВП нагромаджується значний резерв безінфляційного зростання кількості грошей в обігу, не можна вважати абсолютно правильною для умов панування тіньової економіки. На жаль, приріст грошової маси використовується здебільшого в інтересах спекулятивної фінансової діяльності, а не розвитку національного виробництва.

У розвинутих країнах світу врегульовано не лише технічні принципи грошово-кредитні емісії, а й розміри емісії. Визначено конкретні види і форми покриття емітованої грошової маси: золо- то, валюта, векселі казначейства, державні цінні папери, поручительства в міжнародних фінансових організаціях тощо.

В Україні необхідна розробка окремого законопроекту, який би юридичне закріпив становлення національного механізму регулювання грошово-кредитної емісії. Проблему емісії в такому законодавчому акті слід розглядати з двох поглядів: по-перше, з кількісного – як кількісну достатність грошей в економіці; по-друге, із структурного – як розміщення грошей між ланками, галузями і регіонами народного господарства. В українській економіці досі так і не вдалося розв'язати питання оптимального розміщення грошової маси: в одних структурах (насамперед, у тіньових) їхня кількість є достатньою, спостерігається навіть надлишок грошей, в інших (на підприємствах реального сектора) спостерігається постійний дефіцит грошей. Обсяги грошово-кредитної емісії в Україні в сучасних умовах мають визначатися передовсім потребами поповнення оборотного капіталу у сфері національного виробництва. Завдання полягає в тому, щоб на основі емісійного законодавства розробити надійний механізм реалізації фактичних переваг та обмеження негативних наслідків додаткової грошово-кредитної емісії.

З метою створення законодавчої бази здійснення кредитної емісії НБУ шляхом купівлі іноземної валюти слід ухвалити закон України про конвертованість гривні.

Як банк банків, НБУ надає позики всім іншим банкам на емісійній основі. В Україні вже робилися спроби використати механізм емісії на основі рефінансування комерційних банків з боку НБУ для стимулювання вітчизняного народного господарства. Так, у 1995 р. НБУ проводив цільові кредитні аукціони з продажу кредитних ресурсів комерційним банкам для державної кредитної підтримки тих українських підприємств, котрі здійснювали структурну перебудову та санацію виробництва, нарощували обсяги випуску та реалізації продукції. На жаль, ці заходи не дали тоді необхідного ефекту. Цей стимулюючий механізм рефінансування суперечив загальним принципам стабілізаційної фінансової політики, яка проводилася в той час. Такі дії НБУ були приречені в тих умовах на невдачу.

Гадається, що досвід, нагромаджений НБУ й урядом у ті роки, дозволить суттєво обмежувати в майбутньому інфляційний характер емісійного фінансування.

У сучасних умовах грошово-кредитна емісія не може не поєднуватися з розширенням в економіці вексельного обігу. Вексель – це не сурогат грошей, а сучасний і досить ефективний інструмент комерційного кредиту як необхідної складової цивілізованих ринкових відносин.

Здійснення грошової емісії на основі обліку НБУ векселів виробничих підприємств (фірм) є достатньо перспективною. З цією метою слід встановити: чіткий порядок визначення правочинності (достовірності) векселів, правила забезпечення їх, а також нормативи дисконтування векселів. Незважаючи на те, що нині вексельний обіг обслуговує переважно потреби тіньового капіталу, його слід зробити дійсно прозорим, чітким і дійовим.

НБУ має пред'являти до комерційних векселів чіткі вимоги щодо їхніх видів, термінів дії, наявності і характеру поручительства і т. п. Загальна сума позик НБУ, які можуть надаватися під переврахування векселів, має лімітуватися на конкретну суму.

Необхідно знайти свій, вітчизняний варіант політики .емісійного фінансування. Для цього важливе значення має забезпечення ефективності всього ланцюга трансмісійного механізму: грошова база – грошова маса – інфляція.

Досліджуючи економічні наслідки реалізації політики емісійного фінансування в умовах сучасної української економіки, дослідник не може не задавати собі запитання: а чи спроможне вітчизняне виробництво прийняти й ефективно розпорядитися додатковою грошовою масою? Безумовно, майже десять років економічної кризи не минули безслідно для національних товаровиробників. У цій ситуації надзвичайно важливо дієво реалізувати принцип адресності в здійсненні грошово-кредитної емісії. Додаткова грошова маса має надійти в ті економічні структури, в яких склався і працює ефективний виробничий капітал, що на основі власного обороту здатний продукувати ефективний інвестиційний попит. Основним і принциповим критерієм успішності грошово-кредитної емісії стає органічне поєднання в українській економіці поточних грошових та інвестиційних потоків.

3. Ліквідація банків України та їхня кредитна політика в умовах переходу до ринкової економіки

Одним із питань поліпшення діяльності комерційних банків в умовах ринку є ліквідність банків і кредитоспроможність їхніх клієнтів. Ліквідність у банківській практиці розуміють як здатність банків вчасно й безперервно здійснювати платежі за своїми зобов'язаннями.

На сучасному етапі розвитку економіки країни спостерігається послаблення ліквідності комерційних банків. Причини цього в бюджетному дефіциті, інфляції, зростанні цін, спаді виробництва, зростанні неплатежів, що перейшло в платіжну кризу. Наведені процеси, які напряму впливають на послаблення ліквідності банків, багато в чому взаємопов'язані й потребують здійснення цілої системи заходів, у тому числі й з боку банків. Дуже важливо, щоб ці заходи здійснювалися з урахуванням завдань розвитку економіки в цілому.

Є небагато можливостей впливу на кожен із названих процесів і на сукупність їх у цілому в прагненні подолати негативні наслідки розвитку економіки, а також послабити ліквідність банків. Обмежені можливості такого впливу має в своєму розпорядженні й кредитна система. У зв'язку з цим викликає цікавість розгляд можливостей деяких способів такого впливу.

Розглянемо питання впливу бюджетного дефіциту на послаблення ліквідності банків і можливостей впливу кредиту на зменшення бюджетного дефіциту.

Наявність великого бюджетного дефіциту зумовлює збільшення обсягів кредитування на його покриття, до того ж із нечіткими перспективами й невстановленими строками погашення заборгованості за позичками. Це, у свою чергу, супроводжується послабленням ліквідності банків, обмеженням їхньої можливості задовольнити претензії власників коштів, які розміщено в банках, а також можливості додаткового надання позичок. За таких умов банки прагнуть зменшити обсяг кредитних вкладень за допомогою одного з методів зменшення маси платіжних засобів, що надходять в обіг, призначення якого полягає в послабленні інфляційних процесів. Але такі дії обмежують можливості задоволення банками попиту на кредит.

Можливості впливу кредитної системи країни на зменшення бюджетного дефіциту й відповідно на зменшення обсягів кредитування на покриття бюджетного дефіциту дуже обмежені. І все ж вони є. Так, заходи кредитної системи з прискорення розрахунків у народному господарстві суттєво впливають на збільшення дохідної частини бюджету, й, отже, зменшується його дефіцит. Це, безумовно, вплине на послаблення інфляційних процесів, кризи неплатежів і, відповідно, на підвищення ліквідності банків.

Особливу увагу привертає використання можливостей кредитної системи для подолання платіжної кризи. Слід врахувати причини, що зумовили її виникнення як у готівково-грошовому обігу, так і в сфері безготівкових розрахунків.

Криза неплатежів у готівково-грошовому обігу проявляється в затримках видачі банками готівки клієнтам для виплати заробітної плати, що погіршує матеріальне становище працюючих, послаблює зацікавленість в ефективній праці й нарешті збільшує соціальну напруженість у суспільстві.

Недостатність готівкових грошей виникає внаслідок багатьох причин, у тому числі й у зв'язку з інфляційною кон'юнктурою, незбалансованістю пропозиції товарів і платоспроможного попиту в умовах зменшення товарної маси, яка надходить в обіг у зв'язку зі спадом виробництва, а також внаслідок зменшення реалізації товарів, на котрі встановлено надмірно високі ціни. Усе це посилюється недостатніми можливостями збільшення кількості грошових знаків, надходження яких в обіг відстає від збільшення потреби в умовах інфляції. Подоланню або хоча б послабленню кризи неплатежів у сфері обігу готівкових грошей могло б сприяти здійснення цілої низки загальних заходів, спрямованих на усунення причин таких явищ, у тому числі й зменшення інфляції, зростання виробництва товарів, а також поліпшення постачання обігу масою необхідних готівкових грошей.

Разом з тим, великого значення набувають заходи кредитних установ з подальшого розвитку й поліпшення безготівкових розрахунків населення, що дає змогу зменшити потреби обігу в готівкових грошах. Відомо, що заходи, спрямовані на вдосконалення організації управління потоками готівкових коштів, також сприяють розв'язанню цієї проблеми.

Loading...

 
 

Цікаве