WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Банківське кредитування в Україні - Курсова робота

Банківське кредитування в Україні - Курсова робота

Специфічною ознакою сучасної української практики кредитування є і те, що банки поступово відходять від принципу галузевого підходу при виборі схеми кредитування підприємств і організацій. Переважним стає принцип уніфікованого порядку кредитування, при якому галузеві особливості організації видачі і погашення позик часто нівелюються .

Проблемним в Україні є і Положення Національного банку України "Про кредитування", затведженого Постановою Правління Національного банку України №246 від 28 вересня 1995 року . Даний документ стверджує, що суб'єкти господарської діяльності можуть використовувати такі форми кредиту [3, с. 25]:

  • банківський;

  • комерційний;

  • лізинговий;

  • іпотечний;

  • бланковий;

  • консорціумний.

З цього випливає, що скажімо кредит, який надається банком під заставу нерухомомсті (іпотечний) чи бланковий кредит (без застави) вже не є банківським. Те ж саме стосується і консорціумного кредитування позичальників банками. Такий підхід навряд чи можна вважати правильним. Отже , актуальною проблемою є вдосконалення законодавчої бази.

Сучасні проблеми економічного розвитку розвитку країни зумовлюють значні порушення кінцевих строків погашення банківського кредиту і зростання обсягів заборгованості. Так, зокрема, за даними НБУ на 1.10.2002р. у загальній структурі кредитного порфеля банківської системи нашої країни прострочена заборгованість за кредитними ставками 4,9% , а заборгованість сумнівна щодо погашення – 2%[4, с. 38]. Стає очевидно, що за подібних обставин, окрім реалізації необхідних заходів макроекономічного характеру які б сприяли нормалізації фінансового стану позичальників, завданням банківських установ при організації кредитування є більш ретельний підхід як до оцінки кредитоспроможності клієнтів, атк і до конторлю за використанням наданих позичок.

Як показує практика, робота з оцінювання кредитоспроможності позичальника вітчизняними комерційними банками приділяється недостатньо уваги. Незважаючи на те, що в сучасних умовах банки посилили розрахунки з визначення фінансової стійкості клієнтів, поки що ці операції носять значною мірою формально – епізодичний характер. Тому можна зробити висновки про необхідність урахування таких чиннииків при оцінюванні кредитоспроможності клієнта:

  • аналіз кредитоспроможності має носити характер експрес – аналізу;

  • доцільним є створення незалежних від банків структур , які зайнялися б експрес – аналізом кредитоспроможності підприємств та організацій;

  • "Класність" клієнта повністю залежить від "класності" працівника банку;

  • при аналізі кредитоспроможності банк має розв'язати такі питання: чи здатний позичальник виконати своє зобов'язання вчасно, чи готовий він його виконати?

  • для одержання комплексної оцінки необхідно визначити поточну та перспективну кредитспроможність;

Таким чином, доцільним є включення до Положення про кредитування системи необхідних показників , що дають можливість визначити кредитоспроможність позичальника.

Слід також зазначити розбалансованість кредитів, наданих комерційними банками суб'єктам господарювання за строками погашення (станом на 1.07.2002р. короткострокові кредити складаоли 81%, довгострокові – 19%). Доцільним є з метою активізації участі комерційних банків у процесах структурної перебудови вітчизняної економіки запровадження механізму передачі в управління банкам на тривалий період конторльних пакетів акцій підприємств, яким вони надають довгострокові кредити [12, с. 118].

Надання позик під процент є справою вигідною, але тільки у тому випадку, коли вони не переходять у розряд прострочених, сумнівних, і в кінцевому підсумку не покриваються самим банком. Банку потрібна гарантія , шо у випадку неповернення кредиту, він може стягнути позиченну суму, реалізувавши заставу. оголосивши клієнта банкрутом , або одержати страхове відшкодуваня. Таким чином, необхідно розробити заставний механізм і механізм банкрутства підприємств, організацій, які б реально діяли у результаті проведення яких банки одержували б свої гроші з процентами .

Перспективною формою організації кредитних відносин банку з позичальниками , що мають хороший фінансовий стан і високу репутацію, може стати відкриття їм кредитних ліній. Кредитна лінія являє собою угоду між банком і позичальником про надання останньому кредитів протягом певного часу в межах встановленого ліміту. Позичальник має можливість більш точно оцінювати перспективи своєї діяльності в рамках отриманого кредиту, скоротити грошові витрати та час, які необхідні були б для оформлення кожної кредитної угоди зокрема.

Одним із методів кредитуваня, широко вмкористовуваних комерційними банками розвинутих країн світу, преспективних і в нашій країні, є овердрафт, суть якого полягає в тому, що банк може оплачувати розрахункоові документи клієнта на суми, що перевищують кредитовий залишок на його рахунку. В угоді між банком і клієнтом встановлюється максимальна сума овердрафт – ліміт, який визначається банком на основі ретельного аналізу майбутніх грошових надходжень і платежів.

Висновок

Система комерційних банків безпосердньо охоплює усі сфери ринкової економіки – виробництво, розподіл, обмін і споживання. Немає практично жодної організації чи підприємства, яке б не було клієнтом кредитної установи. Проникнення банківської системи у всі клітини єдиного господарського організму здійснюються через грошово – кредитні відносини, які опосередковуються банками. Саме кредит є тим фактором , який значною мірою забезпечує безперервність розширеного відтворення в економіці.

Організація кредитних відносин, у яких посередниками є комерційні банки , дозволяє вирішити протиріччя, пов'язані з тим, що утворені в економіці в наслідок різних причини тимчасово вільних грошових коштів та потреба в них і за суб'єктами, і за часом далеко не завжди співпадають. Іншими словами, за допомогою банківського кредиту вирішуються протиріччя між розміром коштів, що вивільняються у кредитора, і розміром потреби у позичальника, а також між тривалістю вивільнення коштів у та тривалістю існування потреби в них у позичальника. На цьому базується величезна роль кредиту та комерційних банків як основних носіїв кредитних відносин для ефективного функціонування і розвитку економіки в цілому.

Отже, на сьогоднішньому етапі одну з найважливіших ролей у стимулюванні розвитку економіки відіграє банківський кредит як головне джерело забезпечення грошовими ресурсами поточної господарської діяльності підприємств незалежно від форми власності та сфери господарювання .Незважаючи на кризові явища в економічній системі , щзо сильно підірвали фінансову стійкість більшості вітчизняних підприємств, кредитні операції залишаються головним видом активних операцій комерційниїх банків, в який вкладається переважна більшість залучених банками ресурсів.

Банки в Україні за своєю суттю стали остаточно комерційними підприємствами, що надає відповідного характеру їх діяльності з кредитування клієнтів – платність кредиту набула більш першочергового значення, а намагання отримати дохід стало основним мотивом діяльності кредитних установ. За подібних обставин, окрім реалізації необхідних заходів макроекономічного характеру які б сприяли нормалізації фінансового стану позичальників, завданням банківських установ при організації кредитування є більш ретельний підхід як до оцінки кредитоспроможності клієнтів, атк і до конторлю за використанням наданих позичок.

Доцільним є з метою активізації участі комерційних банків у процесах структурної перебудови вітчизняної економіки запровадження механізму передачі в управління банкам на тривалий період конторльних пакетів акцій підприємств, яким вони надають довгострокові кредити.

Список використаної літератури

  • Положення НБУ "Про кредитування"// Податки та бухгалтерський облік.-2000.-№59.-с.715

  • Васюренко О.В. Банківські операції.-К.-2002.-255с

  • Гладких Д. Основні тенденції розвитку кредитного ринку в Україні// Вісник НБУ,-2001.-№9.-с.49

  • Гуцал І. Принципи та умови реалізації кредитног механізму в економічній системі України// Наукові записи.-2001.-№8.-с.88

  • Гуцал І.С. Функціонування кредитного механізму в Україні в перехідний до ринку період.-Т.-1999.-311с.

  • Давиденко Н. Особливості овердрафту як форми короткострокового кредитування// Обрій .-2001.-№9.-с.49

  • Дзюблюк О.В. Організація грошово – кредитних відносин в умовах ринкового реформування економіки.Київ.-2000.

  • Дзюблюк О.В. Оцінка ефективності кредитних вкладень комерційних банків// Фінанси України .-2000.-№9.-с.149

  • Лагутін В.Д. Кредитуваня: теорія і практика.К.-2001.-254с.

  • Мороз А.М. Банківські операції.- К.-2000.-384с.

  • Рябко Л. Розмежування понять позички і кредиту.// Право України .-2001.-№1.-с.45

  • Савченко Г. Кредитуваня у формі овердрафт//Банківська справа//.-2000.- №2.-с.56

  • Тиркало Р.І. Банківська справа –Т.-2000.-219с.

  • Шевченко Р.І. Банківські операції: навч. посібник.-К.-2000.-160с.

  • Loading...

     
     

    Цікаве