WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Банківське кредитування в Україні - Курсова робота

Банківське кредитування в Україні - Курсова робота

За забезпеченням виділяють такі види банківського кредиту:

  • забезпечені заставою (майном, майновими правами, цінними паперами); вартість застави звичайно перевищує суму кредиту;

  • гарантовані (банками, фінансами чи майном третьої особи);

  • з іншим забезпеченням (поручительства, свідоцтво страхової організації);

  • незабезпечені (бланкові кредити).

Банківський кредит під заставу цінних паперів називається ломбардним кредитом.

За ступенем ризику банківські позики поділяються на: стандартні крелити та кредити з підвищеним ризиком.

Кредити з підвищеним ризиком надаються банками без забезпечення, а також клієнтам з нестійким фінансовим станом, які порушують строки повернення раніше отриманих позичок і оплати процентів за ними [12, с. 216].

В умовах наявності кризової ситуації в економіці України закономірно підвищується ризик кредитних операцій комерційних банків. Кредити з підвищеним ризиком посідають у таких умовах провідне місце в кредитному портфелі банків. Проте для банків є важливим нарощування обсягів кредитних операцій, в тому числі і за рахунок позик з підвищеним ступенем ризику, оскільки вони мають більшу дохідність у порівнянні з мало ризиковими.

До стандартних кредитів належать кредити, надані позичальникам, що мають належну фінансову стійкість і забезпечують своєчасне і повне повернення раніше отриманих позик і оплату процентів за ними [14, с. 186].

Відповідно до положення НБУ "Про порядок формування і використання резерву і відшкодування можливих втрат за позиками комерційних банків" банківські позики поділяються на п'ять груп: стандартні, під контролем, субстандартні, сумнівні, безнадійні.

Стандартні позики характеризуються мінімальним ступенем ризику (2%), що відповідає умовам стабільного фінансового стану позичальника. Для позик під контролем ступінь ризику дорівнюєп'ять відсотків. Робота з цими позиками не створює проблем для фінансової діяльності комерційних банків. Субстандартні позики – це позики з підвищеним ризиком (ступінь ризику – 20%). Фінансовий стан позичальника на момент оцінки при такому виді банківського кредиту викликає серйозні побоювання. Сумнівними є кредити, повернення яких викликає сумнів у банку. Для сумнівних позик характерний ступінь ризику в 50%. До цих позик відносять пролонговані і прострочені кредити. Пролонгація означає продовження терміну погашення позики після настання договірних строків погашення через фінансову неспроможність позичальника. Простроченими є позики, не поверені банкови у встановлений строк. У разі прострочення терміну повернення позики банк може відповідно до чинного законодавства використати своє заставне право, тобто спрямуваи виручку від реалізації заставного майна безпосередньо на погашення позики.

Безнадійними (до погашення) є позики, які не можуть бути повернені і збереження яких на балансі банку як активи не має сенсу (ступінь ризику – 100%). В банківській практиці сумнівні, незабезпечені та безнадійні позики відносять до категорії роблемних кредитів.

За методом надання виділяють такі види банківських кредитів:

  • у разовому порядку;

  • відповідно до відкритої кредитної лінії (перманентні);

  • гарантійні (гарантовані) – із заздалегідь обумовленою датою надання, за потребою.

Одноразові позички – це позички, рішення про видачу яких приймається банком окремо за кожною позичкою на підставі заяви та інших документів клієнта.

Перманентні позички надаються банками у міру виникнення у клієнтів потреби в межах розміру відкритої кредитної лінії. Позички надаються, як правило, шляхом безпосередньої оплати з позичкового рахунку розрахункових документів клієнта (доручень, чеків та інш.) без погодження з банком розміру окремих позичок і документального їх оформлення.

Гарантовані позички бувають двох видів:

  • з попередньо обумовленою датою видачі;

  • з видачею у міру виникнення в ній потреби.

Сутність гарантованої позичкової операції полягає у наданні банком зобов'язання надати клієнту кредит при виникнені у нього потреби у визначеному розмірі протягом обумовленого терміну (як правило, кварталу).

За методами погашення банківські кредити поділяються на такі, що погашаються:

  • водночас;

  • у розстрочку;

  • достроково (за вимогою кредитора або за заявкою позичальника);

  • з регресією платежів;

  • після закінчення обумовленого періоду (місяця, кварталу).

Ту банківську позику, яка погашається водночас, часто називають прямою; вся основна заборгованість за цією позикою має бути погашена на одну кінцеву дату. Відсотки ж можуть оплачуватися через певні проміжки часу або по закінченні строку позики. Позички в розстрочку передбачають періодичне погашення основної суми заборгованості, як правило, рівними частинами. У цьому випадку погашення позики не є таким обтяжливим для позичальника, як погашення водночас.

Окрім визначених законодавством видів банківський кредит поділяють ще за:

– формою залучення (двосторонній, консорціум ний, "дзеркальний", багатосторонній).

Банківський консорціум – тимчасове добровільне об'єднання комерційних банків для розв'язання конкретних завдань. Різновидом консорціумного кредиту є паралельний кредит. При паралельному кредитуванні в угоді беруть два або більше банків, які самостійно ведуть переговори з позичальником, потім узгоджують між собою умови кредитуваня щоб у підсумку укласти кредитний договір із загальними для всіх учасників умовами.

– строком повернення (строкові, до запитання, прострочені, відстрочені).

Строкові позички надаються на строк, зафіксований у кредитній угоді. Позички до запитання, або безстрокові – надаються на невизначений строк. Клієнт зобов'язаний повернути таку позику за першою вимогою банку. Простроченими вважаються позички, за якими закінчилися строки повернення. Відстрочені – це позички, за якими банком перенесені строки повернення на пізніший час.

– характером визначення процента (з фіксованою процентною ставкою, з плаваючою процентною ставкою).

Фіксована процентна ставка застосовується за згодою сторін і притаманна стабільній економіці та короткостроковим кредитом. Плаваюча процентна ставка є засобом зменшення ризику банківських втрат в умовах нестабільної економіки, значних темпів інфляції і при довгостроковому кредитуванні. Процентна ставка періодично переглядається і прив'язується, як правило, до облікової ставки центрального банку.

– способом сплати процента розрізняють банківські позики з виплатою процентів у міру використання позичкових коштів (звичайний кредит) і з виплатою процента одночасно з одержанням коштів (дисконтний кредит).

Кількістю кредиторів банківські позички поділяють на такі, які надаються одним банком; є синдикованими (консорціальними); є паралельними.

3. Проблеми та перспективи розвитку форм банківського кредитування в Україні.

Нині банківська справа в Україні, в тому числі організація кредитування, перебуває на перехідному етапі. Це означає, що в практиці оформлення, видачі і погашення кредиту використовуються як старі, так і нові форми. В роботі банків є, наприклад, такі види кредиту, які були характерні для розподільної системи, і нема нових форм, властивих банківській системі ринкового типу. Через ці економічні відносини українські банки ще не можуть впровадити деяких позичкових рахунків, типових для західних банків. Інфляція, нестабільність фінансового стану клієнтів посилюють кредитні ризики, обумовлюють застосування форм кредитування , які захищають інтереси банку кредитора.

І поряд з цим, сучасна практика суттєво змінилася, як в Україні, так і в Європі. Зміни, що відбулися в останньому десятиріччі в діяльності багатьох європейських банків, пов'зані із глибокими структурними перетвореннями , які обумовили такі явища, як сек'ютеризація, інтернаціоналізація капіталів і звуження сегментаціїї активів. Так, комерційні банки провідних країнт світу дедалі частіше стикаються з тиском конкурентів, які надають нові фінансові послуги, і водночас втрачають свій монополістичний вплив на ринку кредитних послуг. Однією із загальних тенденцій, що простежуються нині, є скорочення кредитних операцій комерційних банків через те, що їх клієнти мають реалбну можливість застосування євронот. єврооблігацій, єврокомерційних векселів та інших нових фінансових інструментів.

Нині більшість українських банків аналогічно до банків Заходу розпочали активний пошук індивідуального клієнта, розглядаючи даний напрямок роботи як важливе джерело поповнення фінансових ресурсів. Банки за своєю суттю стали комерційними підприємствами . Це надає комерційного характеру їх діяльності з кредитування фізичних і юридичних осіб. Платність кредиту набула більш помітних рис. Намагання отримати дохід, в тому числі від кредитних операцій, стало основним мотивом діяльності кредитних установ.

Особливість сучасної системи кредитування полягає також в її залежності не тільки від власних і залучених ресурсів, але і від визначених нормативів , що встановлює Національний банк для комерційних банків, які здійснюють кредитування.

Суттєвою ознакю сучасної системи є її договірна основа. Між банком і клієнтом укладається кредитний договір , який зміцнює відповідальність як кредитора , так і боржника.

Loading...

 
 

Цікаве