WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Банківське кредитування в Україні - Курсова робота

Банківське кредитування в Україні - Курсова робота

30

ПЛАН

Вступ

1.Суть та значення кредитних операцій в Україні.

2.Аналіз особливостей надання та погашення окремих форм позик.

3.Проблеми та перспективи розвитку форм банківського кредитування в Україні.

Висновки

Зміст

Зміст 3

Вступ 4

1. Суть та значення кредитних операцій в Україні 6

2. Аналіз особливостей надання та погашення окремих форм позик 13

3. Проблеми та перспективи розвитку форм банківського кредитування в Україні. 23

Висновок 28

Список використаної літератури 30

Вступ

Незважаючи на те, що з розвитком банківської системи банки освоюють дедалі нові види діяльності (наприклад, надають консультаційні, трастові послуги з управління нерухомістю), проникають у страховий бізнес (що є характерним для банківських систем країн Заходу), все ж основною їх функцією є кредитування діяльності клієнтів.

Надання кредитів – не тільки важлива функція банку, що виділяє його як особливий вид капіталотворчого підприємства, а й основне джерело прибутку. Отже, кредитування було і є важливим попри всі зміни в економічному житті країни.

Загалом, прехід до ринкової економіки, розвиток комерційних відносин справляють позитивний вплив на основи функціонування банківського кредиту в господарстві нашої країни. В сучасних умовах основними макроекономічними завданнями кредитного процесу є сприяння раціональній організації виробництва і збуту, збільшенню обсягів необхідної на ринку продукції, одержанню максимального прибутку при мінімальних затратах.

Одним із найважливіших моментів на шляху до вирішення цих завдань є визначення оптимальних умов і методів кредитування, на основі яких виникають виникають і розвиваються відносини між банком і позичальником. Аналіз ситуації, що склалася сьогодні в банківській системі України показує, що нині вона дещо призупинила свій розвиток, про що свідчить мала питома вага кредитів, що були надані суб'єктам господарювання в Україні по відношенню до внутрішнього валового продукту (протягом 2000р. – трохи більше 9% [7, с.176]). Зважаючи на ці показники, стає очевидним, що забезпечення сталого розвитку економіки багато в чому залежить від вдосконалення діяльності комерційних банків.

Мета написання курсової роботи полягає в розробці організаційно – економічних та методологічних основ та практичних рекомендацій щодо надання і погашення банківських позик, що сприятиме підвищенню ефективності та прибутковості кредитних операцій. Досягнення зазначеної мети зумовило необхідність комплексу завдань:

  • розкрито суть кредитних операцій загалом та банківського кредиту зокрема;

  • охарактеризовано види банківського кредиту та принципи кредитування;

  • проаналізовано сучасний стан кредитування в Україні;

  • виявлено проблеми та обґрунтовано пріоритетні напрямки розвитку та вдосконалення кредитного механізму.

Об'єктом дослідження у курсовій роботі виступає система комерційних банків України. Інформаційною базою роботи є матеріали НБУ, законодавчі акти України, вітчизняних та західних економістів.

1. Суть та значення кредитних операцій в Україні

На сьогоднішньому етапі одну із найважливіших ролей у стимулюванні відтворювальних процесів відіграє банківський кредит як головне джерело забезпечення грошовими ресурсами поточної господарської діяльності підприємств незалежно від форми власності та сфери господарювання. Незважаючи на те, що кризові в економічній системі практично підірвали фінансову стійкість більшості вітчизняних підприємств, внаслідок чого різко скоротилася кількість надійних фірм – позичальників (на фоні падіння прибутковості банківських операцій), кредитні операції залишаються головним видом активних операцій комерційних банків, в який вкладається переважна більшість залучених банками ресурсів.

Кредит (від лат. „creditum" – позика, борг) – одна з найскладніших економічних категорій, характер об'єктивної необхідності якої обумовлений, з одного боку, становищем та розвитком товарно – грошових відносин, з іншого – такою специфікою її прояву, як поворотний рух вартості. Оскільки надання кредиту є специфічною, відокремленою формою грошових відносин, воно має власні особливості, пов'язані з обслуговуванням усього процесу розширеного відтворення та забезпеченням його безперервності. У цьому плані база функціонування кредитних відносин – тимчасове вивільнення грошових коштів та поява потреби в них.

Необхідність залучення вільних ресурсів залежить від багатьох факторів, серед яких: капіталомісткість, сезонність, коливання цін на продукцію і т. ін.

Таким чином, як економічна категорія кредит – це сукупність відповідних економічних відносин між кредитором та позичальником з приводу поворотного руху вартості. Кредит як самостійна економічна категорія виконує важливі функції в економіці. Так, на макроекономічному рівні виділяються перерозподільча функція та функція заміщення готівкових коштів кредитними засобами. При більш детальному розгляді кредитних відносин можна обґрунтувати виділення більшої кількості функцій, зокрема:

  • акумуляцію тимчасово вільних ресурсів:

  • розподілення залучених коштів ніж позичальниками;

  • емісійну;

  • контрольну та ін.

Окремо слід розглянути поняття „кредитний механізм". Кредитний механізм являє собою систему дій або організаційно – економічних прийомів, за допомогою яких реалізується роль кредиту в суспільному відтворенні, тобто вводиться в дію процес кредитування відповідно до потреб суспільства [2, с.398 ]. Кредитний механізм включає в себе не тільки процес кредитування, але й ті управлінські суб'єкти в основі держави та її органів, які впливають через організаційно – економічні прийоми на регулювання кредитних відносин. Реалізація ролі кредиту в суспільному відтворенні проходить через дію специфічних властивостей та його функцій, які надають останньому імпульс і певну направленість. Остання – не можлива без дії кредитного механізму.

Кредитний механізм не є статичним, він постійно розвивається, пройшовши ряд стадій від простої функціональної до складної управлінської системи. Від взаємодії елементів кредитного механізму, ступеня їх підпорядкованості та виконання спільної мети залежить ефективність та успіх його функціонування, який полягає в забезпеченні економічних інтересів суб'єктів кредитних відносин.

У ринковій економіці основною формою кредиту є банківський кредит. Кредитування господарських суб'єктів і громадян є однією з найважливіших функцій банків як спеціалізованих кредитних установ. Банківський кредит – необхідний інструмент стимулювання народного господарства, без якого не можуть успішно працювати товаровиробники. Саме тому в сучасних умовах необхідно навчитися ефективно його використовувати.

Банківський кредит – це форма кредиту, за якою грошові кошти надаються в позику банками. Головними ланками кредитної системи є банки що мають ліцензію Національного банку України, які виступають у ролі покупця і продавця існуючих у суспільстві тимчасово вільних коштів. Крім того, комерційні банки, що мають відповідну ліцензію Національного банку України на право проведення операцій з валютними цінностями, можуть виступати в ролі покупця і продавця тимчасово вільних коштів в іноземній валюті.

Банківська система шляхом надання кредитів організовує й обслуговує рух капіталу, забезпечує його залучення, акумуляцію та перерозподіл у ті сфери виробництва та обігу, де виникає дефіцит капіталу [1, с. 265].

Позики надаються банками суб'єктам господарювання всіх форм власності у тимчасове користування на умовах, передбачених кредитним договором. Фінансовою основою для банківського кредиту є позичковий капітал, котрий менш обмежений щодо напрямку, строків і величини кредитних угод порівняно з комерційним кредитом.

Кредитором, тобто – суб'єктом кредитних відносин, який надає кредити іншому суб'єкту господарської діяльності у тимчасове користування - в умовах банківського кредиту є банк. Іншим учасником кредитних відносин є позичальник – суб'єкт, який отримав у тимчасове користування грошові кошти на умовах поверненості, платності, строковості. Позичальниками можуть бути фізичні та юридичні особи.

Загалом слід відзначити, що при переході до ринкової екогоміки принцмпово змінюється механізм організації банківського кредитування. У колишньому СРСР центральний державний банк встановлював планову суму кредиту для певних підприємств і для конкретних об'єктів кредитування. Перевищення їх вважалося порушенням планової дисципліни [2, с. 221].

Проте в ринковій економіці має місце певна (а іноді – досить жорстка) конкуренція між банками за обслуговування клієнтів. Позичальники самостійно обирають банк, в якому вони хотіли б отримати позику , визначають її строки та розмір. Комерційні банки реалізують у своїй кредитній діяльності єдині уніфіковані підходи до всіх клієнтів, незважаючи на їх галузеву належність, форму власності івідомче підпорядкування. Весь процес кредитування можна розбити на такі етапи:

  • отримання і розгляд заяви клієнта;

  • оцінка кредитоспроможності і фінансового стану потенційного позичальника;

  • оформлення кредитного договору;

  • видача кредиту;

  • контроль за використанням умов кредитного договору;

  • погашення кредиту.[3, с. 36].

Перший етап – оформлення і розгляд заяви клієнта на видачу йому кредиту – передбачає встановлення вимог до формування відповідного пакету документіві їх попередній аналіз з метою з'ясування основних даних про можливого позичальника. До данного пакету як правило, входять:

Loading...

 
 

Цікаве