WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Сучасна система банківського кредитування в Українi - Курсова робота

Сучасна система банківського кредитування в Українi - Курсова робота

У якості спеціального випадку поручництво може розглядатися вексельне поручительство (аваль). Поручительство є договором і виникає в результаті угоди між кредиторами боржника і його поручителем. Поручитель не вправі без згоди кредитора односторонньо відмовитися від поручительства, або змінити його умови. В процесі надання поручительства виникають відносини не тільки між кредитором і поручителем, але й між останнім і боржником. У поручителя і боржника виникають по відношенню один до одного взаємні права і обов'язки.

Є ряд зобов'язань, що взагалі не можуть бути виконанні без особистої участі боржника. Тому поручитель по загальному правилу несе обов'язок відшкодувати в грошовій формі невиконане боржником зобов'язання. У випадку невиконання зобов'язань боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо інше не встановлене договором поручництва. Поручитель відповідає в тому ж обсязі, як і боржник, зокрема за сплату відсотків за відшкодування збитків, за сплату неустойки, якщо інше не встановлене договором. Особи, що спільно дали поручительство, відповідають перед кредитором теж солідарно. Солідарність не є ознакою договору поручництва. У договорі може бути встановлено, що поручитель несе субсидіарну ("запасну") відповідальність за боржника: у такому випадку до звернення з вимогою до поручителя кредитор повинен вжити заходів для одержання боргу від головного боржника.

Якщо до поручителя пред'явлений позив він зобов'язаний залучити боржника до участі в справі. У противному випадку боржник має право проти вимоги поручителя всі заперечення, що він мав проти кредитора. Поручитель вправі висувати проти вимог кредитора заперечення, що міг би подати боржник. Поручитель не втрачає права на ці заперечення навіть у тому випадку, якщо боржник він них відмовився, або визнав своє зобов'язання.

Обов'язок поручителя залучити боржника до участі в справі не процесуальним, а матеріально – правовим. Він повинен бути реалізований у форм оповіщення боржника поручителем. Поручитель повинен залучити боржника до участі в справі у всіх випадках пред'явлення позову кредитором.

До поручителя, що виконав зобов'язання, переходять усі права кредитора по цьому зобов'язанню. Кредитор зобов'язаний вручити поручителю документи, що засвідчують вимогу до боржника і передати права по забезпеченню цієї вимоги. Це означає, що поручитель став на місце кредитора по головному зобов'язанню. По суті поручителю дається право регресу і одночасно він наділяється деякими правами кредитора.

Наступною формою забезпечення повернення наданих кредитів, яка досить активно до недавнього часу використовувалася банками, в тому числі і Укрсоцбанком, були уступка вимоги та передача права власності. [2]

Уступка (цесія) передбачала уступку позичальником (цедентом) своїх вимог (дебіторської заборгованості) кредитору (банку) в ролі забезпечення повернення кредиту.

Договір цесії доповнював кредитний договір створюючи правову основу для забезпечення повернення отриманої клієнтом банку позики. Договір цесії передбачає перехід до банку права отримання грошових коштів по утупленій вимозі.

Вартість уступленої вимоги має бути достатньою для погашення позикової заборгованості. Банк має право використати надійшовши кошти лише на погашення суми основного боргу чи нарахованих відсотків. У випадку перевищення суми надійшовших коштів над сумою боргу, банк зобов'язаний повернути різницю цеденту.

На практиці розрізняють тиху та відкриту цесію, різниця між якими полягає у неповідомлені чи відповідно повідомленні покупців цеденту про здійснення уступки права вимоги на користь банку.

Загальна цесія передбачає зобов'язання цедента перед банком регулярно уступати вимоги по поставці товарів чи наданні послуг на певну суму.

Глобальна цесія передбачає уступку банку всіх існуючих вимог до конкретних клієнтів, а також виникаючі протягом певного періоду певні вимоги. [16]

При використанні глобальної чи загальної цесії максимальна сума кредиту не може перевищувати 20-40% від вартості уступлених вимог.

Додамо, що укладання договорів уступки вимог, переводу боргу, оформлення права передачі власності було обмежено введенням в дію з Указу Президента України "Про заходи щодо підвищення відповідальності за розрахунки з бюджетами та державними цільовими фондами" від 04.03.1998 року. Цей Указ діє і по цей день.

Таким чином, дивлячись на існуючі труднощі, застава як форма забезпечення повернення кредиту у порівняння з поручительством, гарантією та інших має свої переваги, але вище наведені проблеми змушують комерційний банк з обережністю ставитися до неї і використовувати у комплексі з іншими формами більшого забезпечення безпеки кредитування і розвитку банківської справи.

ІІІ. Проблеми та перспективи розвитку системи кредитування, як однієї з найпоширеніших банківських операцій в Україні.

Однiєю з найважливiших функцiй комерцiйних банкiв є функцiя фiнансового посередника, коли, з одного боку, банки залучають заощадження вкладникiв, а з iншого – здiйснюють iнвестицiї (вкладання коштiв). Створення сприятливого середовища для цього i повинно стати серцевиною банкiвських реформ.

Різноманітні види кредитів, що надаються комерціними банками, призначені задовольнити потреби суспільства в тимчасових коштах і вирішити його виробничі, споживчі проблеми, сприяти розвиткові окремих чи всіх галузей народного господарства, зробити процес кредитування простішим і менш ризиковим.

Але на сучасному етапі розвитку української економіки існує обмаль проблем, які перешкоджають банкам надавати окремі види кредитів, сприяють зростанню частки небажаних видів кредитів (прострочених, пролонгованих, безнадійних і т.і.), що погіршує ліквідність та платоспроможність банків.

Як було вже сказано вище, одне з основних обмежень діяльності українських комерційних банків на сучасному етапі - неможливість і небажання комерційних банків проводити довгострокове кредитування. Це пов'язано з відсутністю довгих кредитних ресурсів, відсутністю серйозних позичальників, які б мали стійке фінансове становище, інфляцією, великим ризиком неповернення кредитів.

Але останнім часом в економіці України відбулися зміни, які примусять комерційні банки переглянути свою кредитну діяльність і збільшити частку довгострокового кредитування.

Економiчна полiтика уряду України та НБУ в 1995-1996 роках створила умови для фiнансової стабiлiзацiї. Це зумовило нову ситуацiю для дiяльностi банкiвських установ, особливiсть якої в тому, що багато банкiв, включаючи середнi i великi, взагалi не надавали середньострокових i особливо довгострокових кредитiв. Сфера їх дiяльностi обмежувалась переважно короткостроковим кредитуванням, розрахунково-касовим обслуговуванням клiєнтiв, операцiями з купiвлi-продажу валюти, роботою з державними цiнними паперами. При цьому слiд визначити iстотне зниження номiнальних процентних ставок по кредитах, а також поступову активiзацiю iнвестицiйної дiяльностi пiдприємств та пiдвищення їх попиту на середньостроковi та довгостроковi кредити, що вимагає вiдповiдної змiни в депозитнiй i кредитнiй тактицi i стратегiї, спрямованих на забезпечення фiнансової стiйкостi банку в умовах фiнансової стабiлiзацiї.

Зростання строкiв надання кредитiв змушуватиме банки збiльшувати питому вагу строкових зобов'язань, насамперед строкових депозитiв, що в будь-якому разi зумовить пiдвищення банкiвських витрат.

Коли процентнi ставки мають тенденцiю до зниження, оптимальною фiнансовою стратегiєю для банкiв є орiєнтацiя на залучення переважно короткострокових зобов'язань, в тому числi депозитiв "до запитання". Проте в цьому випадку банк вiдчує труднощi. По сутi, йому доведеться вибирати один iз двох непривабливих для змiцнення їхнього фiнансового стану варiантiв:

1) йому необхiдно приймати додатковi ризики, пов'язанi iз спiввiдношенням зобов'язань "до запитання" i середньострокових працюючих активiв, що збiльшує загрозу втрати лiквiдностi;

2) вести далi переважно короткострокове кредитування i задовольнятися нижчими процентними доходами внаслiдок перевищення пропозицiї над попитом по короткострокових позиках.

Таким чином, успiшна адаптацiя до рiзких змiн у порiвняльнiй дохiдностi рiзних комбiнацiй активiв i пасивiв у зв'язку iз стiйким зниженням iнфляцiї до рiвня менш нiж 3% на мiсяць вимагатиме вiд українських банкiв серйозної змiни своїх балансiв. Основнi змiни полягатимуть у зменшеннi питомої ваги зобов'язань "до запитання", в тому числi валютних, при одночасному пiдвищеннi частки строкових зобов'язань, насамперед строкових депозитiв, у пiдвищеннi питомої ваги працюючих активiв при одночасному скороченнi частки непрацюючих активiв, зокрема, зростаннi питомої ваги кредитiв реально дiючим пiдприємницьким структурам.

Loading...

 
 

Цікаве