WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Мiжбанкiвськi розрахунки - Курсова робота

Мiжбанкiвськi розрахунки - Курсова робота

Як допоміжний та резервний засіб криптування в СЕП використовується програма шифрування ТРЕЗОР. Ці програмні продукти виробляються для кожної банківської установи – учасника СЕП. при використанні програмних засобів шифрування необхідно дотримуватися адміністративних вимог.

Засоби шифрування банківської інформації (як АЗЕГО так і ТРЕЗОР) забезпечують автентифікацію адресата та відправника електронного розрахункового документа, його абсолютну достовірність та цілісність через неможливість його підроблення або викривлення в шифрованому вигляді. При роботі засобів шифрування банківської інформації ведеться шифрований архів оброблених електронних розрахункових документів. Наприкінці робочого дня цей шифрований архів треба обовязково переписати на гнучкі магнітні носії. Цей архів використовується для надання інформаційно-арбітражних послуг.

Послуги банківським установам у веденні арбітражних справ за електронними розрахунковими документами між банківськими установами – учасниками СЕП надає лише служба захисту електронних банківських документів Національного банку, як незацікавлена в комерційній діяльності сторона.

7. Шляхи вдосконалення міжбанківських розрахунків.

З пожвавленням економічної активності в Україні, включення до системи електронних платежів, реалізацією інтерфейсів цієї системи іншими платіжними системами, включаючи міжнародні, наявна система через кілька років не зможе задовольняти потреби банківської сфери України. Тому департамент інформації розпочав роботу над проектом платіжної системи нового покоління, що має врахувати можливі у перспективі потреби банківської сфери України та світовий досвід. Цей проект розрахований на реалізацію та впровадження системи нового покоління (що здійснюватиметься паралельно з функціонуванням існуючої СЕП) і на її експлуатацію протягом щонайменше 10-15 років (мінімум до 2010 року).

Основні риси майбутньої платіжної системи:

  • програмне забезпечення системи буде розроблено на основі мов програмування четвертого покоління та інших сучасних засобів і технологій, з орієнтації на обробку і зберігання інформації в захищених середовищах, на ведення централізованих баз даних у підрозділах НБУ;

  • система надасть можливість виконання грошових переказів у режимі реального часу з обміном платіжною інформацією з банками за технологією "клієнт-сервер";

  • система повністю відповідатиме сучасним вимогам та умовам функціонування. В одночас буде збережена технологія роботи у пакетному режимі для банків, які не мають можливості застосовувати новітні технології зі збереженням строків виконання платежів;

  • наявність гнучких та надійних засобів виходу у такі міжбанківські платіжні системи як СВІФТ, платіжні системи країн СНД тощо;

  • наявність інтерфейсу з усіма загальнодержавними електроними системами розрахунків, що працюватимуть на території України (таким чином, як фондовий ринок, національна система масових електронних платежів із використанням електронних карток тощо);

  • буде виконання резервування програмного, технічного, інформаційного і технологічного забезпечення системи з метою підтримання її безперебійного функціонування на випадок непередбачених аварійних ситуацій, як стихійного, так і зловмисного характеру;

  • постійно проводитиметься удосконалення внутрішньобанківських платіжних систем, їх інтеграція із системами електронних міжбанківських розрахунків;

  • розширюватиметься спектр послуг учасникам системи електронних розрахунків, зміцнюватиметься надійність та безпека системи.

Порівняно з платіжними системами інших країн СЕП НБУ є досить сучасною та ефективною системою. Але незважаючи на це, питання створення в Україні системи класу RTGS стає як правило актуальнішим. Розрахунки через RTGS як правило становлять найважливішу складову частину механізму перерозподілу грошово-кредитних ресурсів країни, система розрахунків на ринках грошей, капіталів іноземної валюти.

Необхідність операцій у режимі реального часу пояснюється потребою ринкової економіки в грошових ринках, що функціонують безперебійно. Розрахунок в режимі реального часу дає змогу учасникам платіжної системи країни краще та ефективніше керувати кредитним ризиком та ризиком ліквідності.

Крім того, слід врахувати перспективи подальшого взаємопроникнення державної системи міжбанківських розрахунків і міжнародних систем. Із поліпшенням економічної ситуації в країні нагальною потребою стане участь у системі переказів великих сум у реальному часі, що обєднуватиме центральні банки провідних країн.

ВИСНОВОК.

Стосовно аналізу тенденцій у розвитку СЕП слід зазначити, що система електронних міжбанківських платежів постійно удосконалюється: підвищується надійність її функціонування, більше послуг надається банкам, розвивається бухгалтерська модель.

Основні напрямки удосконалення СЕП:

  • Подальший розвиток моделей обслуговування консолідованого кореспонденського рахунку і створення віртуальних банківських регіонів.

  • Впровадження нового покоління додаткових засобів захисту інформації типу "електронний підпис" за технологією ланцюгового перехресного закриття інформації.

    В останні два роки було розроблено і впроваджено нові, досконаліші моделі обслуговування консолідованого коррахунку в СЕП. При їх розробці враховувалося що своїми філіями банки повинні керувати:

    • у масштабах всієї України (а не лише в межах одного регіону);

    • якомога досконаліше і докладніше ( тобто не лише обмежувати загальні суми трансакцій, а забороняти або дозволяти здійснення конкретних платежів за іншими ознаками);

    • засобами СЕП (побудова власних внутрібенківських систем є досить складним завданням, яке потребує від банку великих капіталовкладень і часу, а тому нерентабельні для невеликих і середніх банків);

    • за дворівневою структурою (тобто головний банк керує усіма філіями не безпосередньо, а надаючи повноваження керувати їх роботою в СЕП своїм регіональним управлінням).

    Існує тенденція переходу банків від простих моделей обслуговування консолідованого коррахунку до складніших, які надають головному банку додаткові зручності в керуванні філіями. Водночас 1994-1995 роки характеризуються неухильним зростанням коефіцієнту обігу коштів у СЕП (тоді як сума коштів, що перебувають на коррахунках банків, лишалася відносно стабільною величиною). Це свідчить про те, що дана система – досить зручна для користувачів і банки-учасники навчилися працювати в СЕП раціонально, відповідно до своїх потреб, сповна використовуючи їх можливості.

    Поки що система електронних платежів, започаткована в Україні, передбачає обслуговування лише юридичних осіб, але закладені в ній ідеї дають можливість подальшого розвитку та розширення кола послуг. Зокрема вона може охопити також сферу взаємовідносин між банками та їх клієнтами, включаючи фізичних осіб, забезпечити обслуговування масових платежів за допомогою таких сучасних платіжних документів, як чеки та електроні гроші (кредитні та дебетні картки).

    Нова платіжна система почала діяти, це не лише крок до фінансової стабільності в Україні, а й до виведення її банківської сфери на загальносвітовий рівень.

    ЛІТЕРАТУРА.

  • Андрійчук О., Лисюк С. Концепція функціонування міжбанківського науково-дослідного інформаційного фінансового центру/ Банківська справа – 1997. - №1 – с. 26-30.

  • Березина М.П., Крупнов Ю.С. Межбанковские расчеты. – М.: "Статинформ", 1993.

  • Водимов О. Банківські технології мають шанс на лідерство/ Фінансова Україна. – 1997. – 8 квітня – с. 19

  • Захист інформації у банківській системі./ Офіційний вісник України – 1997. - №4.

  • І.А. Безбородько. Захист інформації у банківській системі/ Вісник НБУ – 1996. - №6.

  • Н. Новак. Час змін у СЕП. / Вісник НБУ - №10. – 1997.

  • Наумов Б.В, Банковские системи самообслуживания. Апаратные средства./ Банковские технологии – 1996. - №1. – с. 74-76.

  • Новак І.Н., Ивченко И.С. Модели обслуживания консолидированого корреспондентского счета в СЕП НБУ./ Банковские технологии – 1996. - №2. – с. 55-60.

  • Loading...

     
     

    Цікаве