WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Мiжбанкiвськi розрахунки - Курсова робота

Мiжбанкiвськi розрахунки - Курсова робота

Картка із зразками підписів та відбитком печатки подається в двох примірниках. У картці вказується номер кореспондентського (субкореспондентського) рахунку. Використання печаток, призначених для спеціальних цілей, наприклад, "для пакетів", "для перепусток", не допускається.

У разі тимчасової відсутності печатки у новоствореного комерційного банку (установи), а також у звязку з реорганізацією, зміною найменування чи підпорядкованості, зношуваністю чи втратою печатки, керівник або уповноважена ним особа регіонального управління Національного банку на підставі відповідного звернення надає власнику кореспондентського рахунку строк на виконання нової печатки.

У разі переоформлення кореспондентського (субкореспондентського) рахунку у звязку з реорганізацією (злиття, приєднання, поділ, перетворення, виділення) подаються також документи, що і при створенні банку.

У разі зміни найменування, що не викликане реорганізацією подається заява власника рахунку та зміни до установчих документів, оформленні належним чином. Зазначені документи мають бути подані протягом місяця з дня перейменування. У разі відкриття рахунку на імя ліквідаційної комісії подається рішення про ліквідацію банку і засвідчена нотаріально картка із зразками підписів уповноважених членів комісії.

Кореспондентський рахунок закривається:

  • за рішенням НБУ про ліквідацію комерційного банку;

  • за рішенням арбітражного суду чи визнання його банкрутом;

  • за рішенням загальних зборів акціонерів (засновників) комерційного банку про реорганізацію чи ліквідацію.

Субкореспондентський рахунок установи комерційного банку закривається за рішенням вищого органу управління комерційного банку, який має право створення та ліквідації установи. Сторона, яка вважає за необхідне змінити чи розірвати договір, надсилає пропозиції про це другій стороні за договором. Регіональне управління Національного банку повідомляє податковий орган про закриття рахунку у триденний термін.

Визначення та опис шести моделей обслуговування консолідованого коррахунку в СЕП наведені в "Положенні про міжбанківські розрахунки в Україні" (затвердженому постановою Правління Національного банку України №65 від 21 березня 1996 р.) та в інших документах НБУ.

Наведу проект нової сьомої моделі.

МОДЕЛЬ 7. Консолідований кореспондентський рахунок головного банку (з відкриттям установам технічних субкореспондентських рахунків і змішаним способом їх ведення).

Головним банком повинен бути комерційний банк. Його установи можуть розташовуватися у різних адміністративних регіонах і не мають окремих субкореспондентських рахунків у Національному банку.

Головний банк та його установи мають окремі незалежні програмно-технічні комплекси АРМ-3 та засоби захисту інформації СЕП, електронні адреси та номери за МФО, обмінюються електронними розрахунковими документами із СЕП незалежно один від одного, і ці розрахунки відображаються на окремих технічних кореспондентському та субкореспондентському рахунках у тій РРП, де відкритий технічний кореспондентський рахунок головного банку. Головний банк має змогу встановлювати ліміти початкових оборотів для своїх установ, а також виконувати початкові платежі від імені своїх філій. Існує механізм обмеження категорій початкових платежів, які дозволяють виконувати філіям (за сумами, за балансовими рахунками, тощо).

Подаємо порівняльний аналіз існуючих моделей обслуговування консолідованого коррахунку, а також доцільність їх застосування для обслуговування потреб різних комерційних банків.

МОДЕЛЬ 1. Консолідованого рахунку є найпростішою. Вона не вимагає від банків наявності ВПС (внутрібанківська платіжна система) і потребує лише незначного доопрацювання ОДБ програмно-технічних комплексів для головних блоків. Її найістотніший недолік – обмеження сфери дії одним банківським регіоном. Нині це наймасовіша модель. За нею працюють майже 800 банківських установ – учасників СЕП.

МОДЕЛЬ 2. Дає змогу головному банку повністю керувати платіжними трансакціями філій. Її сфера дії, як і першої, обмежується одним банківським регіоном. Однак ця модель вимагає наявності власної, досить складної ВПС. На сьогодні за 2-гою моделлю працює майже 300 банківських установ України.

МОДЕЛЬ 3. Є територіальним розширенням 2-ї, тобто сфера її дії – вся Україна. До основних її переваг слід віднести наявність лише одного коррахунку банку в СЕП та повний прозорий контроль головного банку над усіма трансакціями філій. Але ця модель потребує повнофункціональної ВПС, до якої НБУ висуває досить жорстокі вимоги. Нині за 3-ю моделлю працюють майже 300 банківських установ України.

МОДЕЛЬ 4. Є територіальним розширенням 1-ї, тобто переносом сфери її дії на всю територію функціонування СЕП в цілому, в рамках віртуального банківського регіону. До основних переваг 1-ї моделі – простоти та зручності в експлуатації – додається злиття кореспондентських рахунків філій та можливість для головного банку керувати обмеженнями на початкові платежі філій у масштабах всієї України. До недоліків цієї моделі слід віднести рівень керування головним банком початковими трансакціями філій, що здійснюється лише методом обмеження сум платежів, а не конкретного санкціонування кожної трансакції, зі зростанням кількості філій ускладнюється централізоване керування їх кредитними ресурсами, збільшується час який витрачає головний банк на ознайомлення зі звітною інформацією, що йому надається. Тому четверту модель доцільно застосовувати малим та середнім банкам із кількістю філій не більше 30-40. У даний час НБУ дозволив лише одному комерційному банку (з двома філіями) працювати за четвертою моделлю в експериментальному режимі.

МОДЕЛЬ 5. – це поєднання 2-ї та 4-ї у рамках віртуального банківського регіону. Структура підпорядкованості філій дворівнева. При цьому головний банк і філії 1-го рівня (так звані регіональні управління комерційного банку) використовують у роботі механізм 1-ї моделі. На другому рівні кожне регіональне управління є для філій свого регіону (філій 2-го рівня) головним банком із власною ВПС, що діє в масштабах регіону за 2-ю моделлю зі всіма правилами та механізмами її роботи. Подана модель найбільше відповідає потребам банків, які мають у регіонах розгалужену мережу філій зі своїми ВПС у середині регіонів, але не мають технічних можливостей для забезпечення повноцінного функціонування своєї ВПС у масштабах всієї України.

МОДЕЛЬ 6. Можна класифікувати як удосконалену 4, в основному щодо організації підпорядкованості філій у вигляді дворівневого дерева. Така модель призначена для комерційних банків, які не можуть або не хочуть розробляти ВПС як у масштабах всієї України, так і в рамках окремих регіонів, але при цьому мають достатньо розгалужену систему філій в декількох регіонах України для того, щоб надавати своїм регіональним управлінням право організовувати роботу філій за першою моделлю. Дана модель найбільше відповідає потребам банків, кількість філій яких у межах України – від 50 до 200.

МОДЕЛЬ 7. Є поєднанням 4-ї та 3-ї. Крім того, що кожна філія має технічний коррахунок (як у 4-ї моделі), головному банку дозволено проводити початкові трансакції від імені всіх своїх філій (як у 3-ї моделі). У поєднанні з механізмом обмеження дозволених початкових трансакцій від імені філій (за сумами та за дозволеними балансовими рахунками) головний банк може контролювати значні фінансові операції філії, яка користується відносною незалежністю щодо розпорядження дрібними сумами.

Комерційним банкам, що є самостійними учасниками СЕП і не працюють за вказаними моделями відкриваються рахунки (кор/суб) в регіональних управліннях та відповідні технічні рахунки в РРП.

3. Здійснення міжбанківських розрахунків через прямі кореспондентські відносини.

Прямі кореспондентські відносини – договірні відносини між комерційними банками, метою яких є здійснення платежів і розрахунків за дорученням один одного.

Кореспондентські відносини можуть бути як односторонні, так і взаємні.

Комерційні банки, що встановили між собою кореспондентські відносини, називаються банками-кореспондентами.

Рахунок "Лоро" – рахунок відкритий комерційним банком банку-кореспонденту.

Loading...

 
 

Цікаве