WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Розрахунок грошового коефiцiєнту та змiни в активах i пасивах балансу банку в залежностi вiд використання грошових ресурсів - Курсова робота

Розрахунок грошового коефiцiєнту та змiни в активах i пасивах балансу банку в залежностi вiд використання грошових ресурсів - Курсова робота

Припускається також в цьому першому наближенні процесу грошотворення, що ніхто не хоче володіти валютою банку, але всі з радістю зберігають свої капітали як банкові депозити. Дальше припускається, що поки раніші вклади не є чиєюсь власністю, зовнішні гроші кожним банком, будуть у володінні позичальника, коли він виписує чек депозиту і більше того, будуть ці фонди у володінні будь-якого іншого банку.

Де першорядний депозит зовнішніх грошей позначається як R, середній рівень резервних потреб, з банку необхідних фондів (D) є процентом rd, звідси видно, що описаний процес є рядом, що рівний

R + (R) (1 – rd) + (R) (1 – rd)2 + ... + R (1 – rd)n = D,

Сума яких R/rd = D. Якщо відношення резервних потреб — встановлене як частина — є малою, то процес розширення може бути повністю великий; отже велике кратне необхідних депозитів може бути створене. Якщо цінність rd є великою, тоді як Федеральний фонд встановлює високе процентне відношення потреб, тоді процес розширення більш обмежений.

Очевидно, Центральний банк здійснює істотний контроль над грошовим капіталом, тоді як він має можливість — в межах встановлених конгресом — змінити відношення. Коли деколи Федерація змінює резервні потреби, ми отримуємо з нашого простого зразку грошового коефіцієнта сильне враження, що банки можуть творити гроші у формі чекового балансу, і Федерація має владу різко обмежувати цей процес творення.

Таблиця 13 підсумовує кратне розширення банківських вкладів через банківську систему і визначає (вказує) як вирішується парадокс.

Таблиця 13

Фонди нових депозитів, $

Утримування як фонд нових депозитів, $

Створення додаткових позик й інвестицій, $

Банк 1

Банк 2

Банк 3

Банк 4

Банк 5

Банк 6

Банк 7

Банк 8

Банк 9

Банк 10

Залишення банків у системі

100 000

80 000

64 000

51 200

40 960

32 768

26 214

20 972

16 777

13 422

53687

20 000

16 000

12 800

10 240

8 192

6 554

5 242

4 195

3 355

2 685

10 737

80 000

64 000

51 200

40 960

32 768

26 214

20 972

16 777

13 422

10 737

42 950

Системна загальна сума

500 000

100 000

400 000

В більшості випадків обмеження, які були проілюстровані — коли кожен позичальник володіє фондами, що оплачуються іншими банками — будь-який єдиний банк обмежується в розширенні своїх депозитів до рахунку надлишкових фондів, якими він володіє. Також, банківська система в цілому здатна усвідомити повне розширення, обмежене тільки (в нашому зразку) резервними вимогами на необхідні депозити. Відзначимо, що коли процес збільшення депозиту майже закінчений, всі початкові фонди, вкладені як зовнішні гроші, зараз зберігаються різним банками як резервні фонди зі своїх загальних вкладів. Загальний рахунок депозитів збільшився порівняльно з початковим вкладом в 1/rd разів цього рахунку.

Зараз спробуємо прослідкувати за підтримкою цих чекових грошей. Якщо не має золота, срібла чи навіть валюти, необхідної вкладникам, то вони повинні відразу ж вирішити конвертувати свої депозити до "вищої" форми грошей. Хоча це вже є очевидним, що всі з цих вкладів не відразу звільняться і зовсім не схоже на те, що громадяни коли-небудь захочуть так зробити, бо все ж таки існують спади в економіці.

Чекові гроші досконаліші від інших форм збереження, в різних напрямках. Тут здійснюється важлива підтримка: майже на кожній стадії, коли трапляється позика, існує така економічна підтримка грошей як виробництво чи розповсюдження. Тільки тоді, коли грошам дозволяється швидше зростати чи повільніше, значить швидкість економічної активності призводить до дисбалансу. Більшість із зазначеного вище матеріалу в цьому тексті має справу з цими можливостями.

V. Втрати при розширенні вкладів. Вилучення валюти у громадян та надлишкові резерви.

До цього часу припускалось, що громадяни з радістю вилучають все більше і більше чеків без будь-якого бажання збільшити валютні (грошові чи монетні) збереження. Проте існує багато причин — деякі законні, деякі ні — чому часом надають перевагу валюті. Щоб бути реальними в нашому прикладі, ми повинні забезпечити декілька пропорційних зростань в бажаних валютних збереженнях разом із зростанням в чекових рахунках.

Будемо вважати наприклад, що щоразу позичальники збільшуючи свої грошові збереження для протоколів, чи інших цілей, вони бажають зберегти декілька процентів обігу на кожен долар в своєму чековому балансі. Кратне число поширення угод налічує обмеження вилученої валюти, так як резервні потреби діють, щоб обмежити ріст вкладів.

Повертаючись до листу балансів #8 (табл. № 8), ми можемо допустити вилучення валюти на суму $ 20 000 одним чи більше вкладниками і побачити, що готівкові запаси очевидно зменшуються з переведенням валюти до громадян з депозитних рахунків.

(Пам'ятайте, що степінчаста ("мертва") готівка є вирахувана як легальні фонди, що балансуються з федерації). Отже, якби кожен зберігач грошей хотів валюту замість балансів чекового рахунку, то банки оплачували б усі їхні запаси в готівці і не могли б пускати в обіг будь-яке збільшення необхідних депозитів. Саме цей випадок мав би той самий ефект обмеження позичок, що й 100% резервні вимоги.

Є більш реальне припущення, що банк виплачує готівку деякою пропорцією, наприклад скажемо 20 центів, з кожного долара, що громадяни бажають зберігати в рахунок. Зараз це процентне відношення (k) громадсько-збережених банківських необхідних депозитів (D) у формі громадсько-збереженої валюти просто визначаючи відносини (rd) між доларами в банківських фондах (R) і доларами в необхідних депозитах(D) як R = rd D. Тепер ми повинні взяти до уваги ту частину фондів, якою володіють громадяни і тримають як готівку. Даючи цей витік ресурсів до громадських валютних зберігань, до якого часу може банк розширювати необхідні вклади? В термінології символів, які відносини між D і R+C ?

Поєднуючи двоє різних відносин, R+C=rdD+kD і розв'язуючи алгебраїчно D, ми отримуємо D=(R+C) [1/(rd+k)]. Замість грошового коефіцієнта 5, ми маємо коефіцієнт 1/(rd+k) чи 1/(.20+.20), який 2. 5. Давайте подивимось як це обмеження процесу грошового розширення трапляється з вилученням валюти від громадян.

Будемо вважати, що Банк А одержує $100 000 зовнішнього фонду, що розміщений на вкладах покупців. Банк повинен зберігати 20% як резерви з цього депозитного рахунку. Зараз, припустимо, що роблячи позики і створюючи більше вкладів, банківські вкладники хочуть володіти $20 000 валюти. Враховуючи $20 000 первинних вкладів, що відкладаються як необхідні резерви плюс $20 000 вилучення валюти, які здійснюються громадянами, Банк А має тільки $60 000 надлишкових ресурсів.

Слідуючи нашій попередній консервативній оцінці, що новостворені депозити скоро будуть вести за собою більш чи менш рівні резервні втрати, позички для Банку А будуть обмежені до $60 000. Так як позики Банку А стають зовнішніми фондами Банку В (фонди сплачують від банку до банку як показано), максимальне розширення послаблюється.

Коефіцієнт 2,5 і початкові зовнішні гроші $100 000 означає, що необхідні депозити, по максимуму, можуть збільшуватися до $250 000 і необхідні резерви можуть бути $50 000.

Поки банкові резерви є 1/5 ($50 000) загальних депозитів, зараз рівні $250 000, валюта в руках громади є також 1/5 депозитів ($50 000). Початкове отримання $100 000 зовнішніх грошей банком А випливло в половину цього рахунку, залишаючись в банківській системі як необхідні резерви і половина сплачена населенню як валюта.

Поки громадяни можуть обмежувати депозитне розширення, зберігаючи більше готівкового балансу, громадяни мають також потенціал збільшувати депозитний ріст надалі. Валюта в руках населення може бути повернена до банківської системи і, отже, стати джерелом банківських ресурсів. Ось так валюта в банківських склепіннях є частиною банківських резервів, коли валюта зовнішніх банків має потенціал стати частиною резерві. І загальні банківські фонди, і валюта в руках громадян включена в грошову основу, бо вони двоє мають можливість збільшувати грошову поставку. Схему № 1 показує відношення між грошима і грошовою основою, як повернута піраміда.

Loading...

 
 

Цікаве