WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Пасивні операції комерційних банків - Курсова робота

Пасивні операції комерційних банків - Курсова робота

Так як власний капітал становить незначну частину ресурсної бази банку, поряд з розвитком операцій по залученню власного капіталу слід приділяти значну увагу удосконаленню такого вагомого виду операцій, як депозитні операції.

Формування залучених банківських ресурсів шляхом проведення депозитних операцій є однією з найважливіших економічних основ для організації діяльності комерційного банку в цілому, оскільки залученому капіталу належить основна питома вага у покритті потреб банку в коштах для здійснення активних операцій, а деякою мірою і для наданя комісійно-посередницьких послуг. Щоправда, високий рівень інфляції, бюджетний дефіцит, зниження життєвого рівня населення, відсутність коштів і неплатежі господарюючих суб'єктів, що безпосередньо пов'язано з деградацією виробництва, а також ряд інших факторів перешкоджають активному розвиткові депозитних операцій як однієї з найважливіших функцій комерційних банків. Разом з тим зниження темпів інфляції в країні і одночасно доходності альтернативних можливостей зберігання активів суб'єктами ринку створюють оптимальні передумови для активізації банківської діяльності щодо залучення додаткових обсягів депозитів від юридичних і фізичних осіб, причому як на рахунки до запитання так і на різноманітні види строкових вкладів. Практична реалізація завдань щодо вдосконалення депозитних операцій комерційних банків пов'язана насамперед з проблемою нарощування обсягів різних видів депозитів усіх категорій вкладників, адже в умовах розвитку ринкових відносин значно розширюються сфери діяльності комерційних банків, що викликає необхідність залучення додаткових обсягів капіталів з метою забезпечення ресурсами потреби в зростанні банківських активів. Заходи, що можуть значною мірою сприяти вирішенню даної проблеми, можна згрупувати за такими основними напрямами: значно більшу увагу приділяти розвиткові депозитних операцій з населенням на основі впровадження нової техніки і технології банківського обслуговування фізичних осіб; розширити обсяги строкових депозитів за рахунок використання коштів спеціального призначення, що містяться на рахунках підприємств; розширити практику залучення коштів клієнтів на ощадні вклади як найбільш стійку частину мобілізованих банками ресурсів; активно використовувати процентну політику як метод стимулювання розміщення коштів на різні види депозитів; розширити коло депозитних рахунків клієнтів з різноманітним режимом функціонування; активно застосовувати комплексне обслуговування клієнтури як засіб підвищення конкурентоспроможності банку у залученні додаткових сум коштів на депозити.

Нині, враховуючи значні обсяги готівки, що перебуває на руках у населення, саме ті банки, які зможуть запропонувати індивідуальним вкладникам більший комплекс високоякісних послуг, отримають у своє розпорядження великі суми додаткових ресурсів. Розвиток таких послуг вимагає від банків нових підходів до встановлення форм депозитних рахунків, впровадження нової технології ведення банківських операцій із застосуванням різноманітних засобів (чекових книжок, кредитних карток, надання кредитів власникам поточних рахунків у формі овердрафту та ін ). Це дозволило б повніше задовольнити потреби клієнтів комерційних банків у різноманітних послугах, покращити загальну якість обслуговування, підвищити зацікавленість осіб у розміщенні своїх коштів на поточних рахунках в банку і в кінцевому підсумку залучити нових вкладників [16,c.51].

Великі потенційні можливості для нарощування обсягів залучених ресурсів містяться у збільшенні масштабів діяльності банків з акумуляції коштів на строкові депозити. Незважаючи на те, що комерційні банки останнім часом активізували даний вид операцій, питома вага строкових вкладів у структурі ресурсів комерційних банків України залишається на значно нижчому рівні, ніж аналогічний показник у банках розвинутих країн .

З метою розширення ресурсної бази комерційних банків в частині строкових депозитів банкам доцільно було б нарівні із зазначеними вкладами використовувати кошти спеціального призначення, що містяться на рахунках підприємств, розглядаючи їх як своєрідний вид строкових вкладів. І хоча за економічним змістом такі ресурси можна скоріше вважати вкладами до запитання, оскільки строк за ними не встановлюється, та на практиці вказані кошти зберігаються в банках порівняно тривалі строки, які можна приблизно розрахувати, враховуючи їх цільове призначення. Тому як джерела строкових депозитів банки можуть використовувати й такі залишки коштів: нагромаджений підприємствами нерозподілений прибуток минулих років; невикористані амортизаційні відрахування; кошти призначенні для фінансування капітальних вкладень, що зберігаються на рахунку до моменту початку фінансування; тимчасово вільні кошти фондів спеціального призначення, що утворюються на підприємствах за рахунок прибутку, а також ряд інших коштів спеціального призначення.

Важливим напрямом вдосконалення депозитних операцій банків слід також вважати розширення практики залучення коштів клієнтів на ощадні вклади і в першу чергу вклади населення як найбільш стійку частину мобілізованих банківських ресурсів. Чим більша кількість клієнтів обслуговується банком і чим дрібніші залишки коштів на їхніх рахунках, тим більша частина ресурсів може бути використана банком для власних активних операцій. Це тим більш важливо тому, що ощадні депозити мають, як правило, більш тривалі строки зберігання порівняно з іншими видами вкладів.

Особливо ефективним засобом додаткового залучення коштів індивідуальних вкладників як на ощадні, так і на інші види рахунків слід вважати впровадження у банківську практику різних видів дебетних і кредитних карток, що можуть використовуватися для оплати різноманітних товарів та послуг, отримання готівки та надають багато інших додаткових можливостей, що стимулює їх власників до розміщення коштів у банку. Хоча даний вид послуг вимагає від банку значних матеріальних затрат, він є досить перспективним, особливо в умовах зростання конкурентної боротьби між банками.

Серед методів стимулювання залучення коштів на різні види депозитів важливе місце належить процентній політиці банку. В основному процентна ставка за вкладами визначається банком з кожним конкретним клієнтом на договірних засадах. Разом з тим розмір процента безпосередньо пов'язаний з умовами депозиту. З точки зору банку, процент, що виплачується за депозитами, є важливим інструментом управління процесами формування і використання грошових нагромаджень підприємств і населення та ефективним засобом у конкурентній боротьбі банків за вкладників. Загалом конкретні розміри процента за вкладними операціями складаються під впливом попиту і пропозиції на ринку кредитних ресурсів. Однак інфляція в країні може значно знизити ефективність даного стимулу до розміщення коштів у банках, обезцінюючи вклади юридичних та фізичних осіб. Тому банки для утримання коштів клієнтів змушені постійно підтримувати процентні ставки на позитивному рівні стосовно темпів інфляції в країні. Дані обставини зумовлюють потребу у комплексному регулюванні процентних ставок комерційного банку не лише за пасивними, а й за активними операціями, враховуючи необхідність підтримання високого рівня рентабельності. При цьому слід пам'ятати, що процес зростання процентних ставок за банківськими активами і пасивами має певні об'єктивні межі, що визначаються станом економіки країни загалом та фінансів і грошового обігу зокрема. Беручи це до уваги, корисним може бути використання в рамках гнучкої процентної політики за вкладними операціями досвіду зарубіжних комерційних банків щодо відкриття депозитних рахунків грошового ринку, поширених, зокрема, у США. Норма процента за цими рахунками корегується щотижня з урахуванням інших ринкових норм процента. По суті, зміна процентної ставки за даним видом депозиту визначається динамікою кон'юнктури на грошовому ринку в країні, а тому є досить вигідною для клієнтів банку.

У стосунках банку з різними групами клієнтів можуть бути використані депозитні рахунки, що мають різноплановий режим функціонування. Йдеться про вивчення можливостей застосування у вітчизняних умовах досвіду комерційних банків розвинутих країн щодо відкриття різного роду СМА-, АТS-, NOW-рахунків та деяких інших видів депозитів. З одного боку, кошти, що зберігаються на таких рахунках, можуть використовуватись для здійснення поточних платежів, а з іншого - вони є своєрідними фінансовими інвестиціями, що приносять своїм власникам певні доходи, а отже дозволяють усунути один із основних недоліків звичайних депозитів до запитання - низьку прибутковість (або її повну відсутність), зберігаючи при цьому належний рівень ліквідності [16,c.54].

Так, на СМА-рахунках (саsh management ассоunt) клієнтам надасться можливість зберігати певний обумовлений контрактом мінімум, а всі кошти понад нього вкладаються у різні види короткострокових ліквідних активів, здатних приносити прибуток. Коли ж на рахунку виникає нестача ресурсів, зазначені активи перетворюються на грошові кошти й зараховуються на рахунок. Подібним чином здійснюються операції і на АТS-рахунках (automatic transfer service), з яких кошти понад встановлений мінімум перераховуються на ощадні рахунки, а в разі необхідності - у зворотньому напрямі. Відкриття NOW- рахунків (negotiable order of withdrawal ) дозволяє їх власникам розраховуватися траттами, аналогічними до чеків, одночасно отримуючи при цьому доход як і за ощадними депозитами.

В Україні банкам слід активніше розвивати подібні додаткові послуги з ведення депозитів до запитання, оскільки це може мати значний позитивний вплив на стан залученого банківського капіталу загалом, сприяючи досягненню стабільності ресурсної бази комерційного банку, що, відповідно, позитивно відображається на доходності його активів та рівні ризику.

Loading...

 
 

Цікаве