WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Кредитно-банкiвська система України i роль ЦБ України - Курсова робота

Кредитно-банкiвська система України i роль ЦБ України - Курсова робота

З метою забезпечення економічних умов стійкого функціонування національної банківської системи, захисту інтересів вкладників та кредиторів комерційних банків, Національний банк України встановлює для всіх комерційних банків обов'язкові економічні нормативи. Ці нормативи мають забезпечувати здійснення контролю за ризиками, пов'язаними з капіталом, ліквідністю, кредитами акціонерам та інсайдерам, наданням великих кредитів, інвестиціями капіталу, а також за відсотковим та валютним ризиками.

Дію нормативів регламентує Інструкція "Про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків", затверджена постановою Правління НБУ від 14.04.98р. №141, із змінами та доповненнями. Вона побудована на основі вимог Базельського комітету.

Контроль Національного банку за дотриманням комерційними банками встановлених економічних нормативів здійснюється щоденно (за щоденними формами звітності) та щомісячно (на підставі форм звітності за 1 число місяця).

Національним баком встановлено такі обов'язкові економічні нормативи регулювання діяльності комерційних банків:

  • нормативи капіталу;

  • нормативи ліквідності;

  • нормативи ризику;

  • нормативи відкритої валютної позиції уповноваженого банку.

Норматив капіталу (Н1) встановлюється для діючих банків, які були зареєстровані Національним банком України:

  • у сумі 5млн. гривень на день введення в дію змін і доповнень до Інструкції про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків;

  • у сумі 8млн. гривень за станом на 1 жовтня 1999 року;

  • у сумі 10млн. гривень за станом на 1 квітня 2000 року.

НБУ може переглядати значення нормативу капіталу за станом на кожне перше число нового року.

Мінімальний розмір статутного капіталу (Н2) контролюється тільки на час створення та реєстрації комерційних банків, згідно з вимогами чинного законодавства.

Норматив платоспроможності банку (Н3) — це співвідношення капіталу банку і сумарних активів, зважених щодо відповідних коефіцієнтів за ступенем ризику. Таке співвідношення визначає достатність капіталу банку для проведення активних операцій з урахуванням ризиків, що характерні для різноманітних видів банківської діяльності. Його нормативне значення не може бути нижчим 8%.

Норматив достатності капіталу (Н4) визначає достатність капіталу, виходячи із загального обсягу діяльності, незалежно від розміру різноманітних ризиків. Його значення має бути не менше ніж 4%.

Нормативи ліквідності.

Серед таких нормативів розрізняють:

  • норматив миттєвої ліквідності (Н5), що розраховується як відношення суми коштів на кореспондентському рахунку та в касі до поточних зобов'язань (його значення — не менше ніж 20%);

  • норматив загальної ліквідності (Н6), що розраховується як відношення загальних активів до загальних зобов'язань банку (нормативне значення має бути не меншим 100%);

  • норматив відношення високоліквідних активів до робочих активів банку, що характеризує частку високоліквідних активів у робочих активах і має бути не меншим ніж 20%.

Нормативи ризику.

Серед них:

  • максимальний розмір ризику на одного позичальника (Н8), значення якого не повинно перевищувати 25%. Загальна сума зобов'язань будь-якого позичальника (фізичної чи юридичної особи) перед банком у разі надання останнім одного або кількох кредитів не повинна перевищувати 25% капіталу банку;

  • норматив "великих" кредитних ризиків (Н9), що визначає співвідношення сукупного розміру "великих" кредитів та капіталу банку. Максимальне значення нормативу не повинно перевищувати 8-кратного розміру капіталу банку;

  • норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н10). Максимальне значення не має перевищувати 5%;

  • норматив максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н11) зі значенням не більше 40%;

  • норматив максимального розміру наданих міжбанківських позик (Н12), значення – не більше 200%;

  • норматив максимального розміру отриманих міжбанківських позик (Н13) – максимальне значення не повинно перевищувати 300%;

  • норматив інвестування, що характеризує використання капіталу банку для придбання часток акціонерних товариств, підприємств та недержавних боргових зобов'язань (не більше 50%).

Нормативи відкритої валютної позиції уповноваженого банку:

Сюди входять:

  • норматив загальної відкритої валютної позиції банку (Н15) із значенням не більше 35%;

  • норматив довгої відкритої валютної позиції у вільно конвертованій валюті (Н16); його значення має бути не більше 30%;

  • норматив короткої відкритої валютної позиції у вільно конвертованій валюті (Н17); значення – не більше 5%;

  • норматив довгої (короткої) відкритої валютної позиції в неконвертованій валюті (н18). Норма – не більше 3%;

  • норматив довгої (короткої) відкритої валютної позиції у всіх банківських металах (Н19). Значення нормативу має бути не більше 2%.

Контроль за дотриманням комерційними банками економічних нормативів здійснюється відповідними територіальними управліннями НБУ та Управлінням нагляду за великими банками Національного банку України щоденно та щомісячно.

Розрахунок економічних нормативів банками (юридичними особами) проводиться на підставі щоденних балансів. При цьому звітними вважаються економічні нормативи, розраховані:

  • на конкретно встановлену дату: для діючих банків нормативи капіталу (Н1) – на 01.04 кожного року; для новостворених банків – Н1, Н2 на час реєстрації;

  • за щоденними розрахунками: нормативи максимального розміру ризику на одного позичальника (Н8), максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н10), максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н11);

  • за формулою середньозваженої величини (за місяць) – всі інші нормативи.

Заходи впливу за порушення комерційними банками економічних нормативів застосовуються відповідно до статті 62 Закону України "Про Національний банк України" та Положення "Про застосування Національним банком України заходів впливу до комерційних банків за порушення банківського законодавства", затвердженого постановою Правління НБУ від 04.02.98 №38, із змінами і доповненнями.

Згідно даних Департаменту пруденційного нагляду НБУ за станом на 01.01.2000р. (у грудні порівняно з січнем 1999 року) 54 банки (33% від загальної кількості) допустили порушення економічних нормативів регулювання діяльності комерційних банків. Протягом І півріччя 1999 року порушення економічних нормативів виявлено в середньому у 100 банках. Загальна кількість порушень скоротилась із 367 у січні 1999 року до 174 у червні, а на 01.01.2000 ця цифра становила 121, тобто майже втричі зменшилась порівняно з початком 1999 року [17;22].

Із введенням у дію змін і доповнень до Інструкції про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків, майже у 6 разів зменшилася кількість порушень нормативу капіталу. Нормативи платоспроможності та достатності капіталу порушували лише проблемні банки. У червні 1999 року намітилася тенденція до зменшення кількості випадків порушення нормативів миттєвої та загальної ліквідності. Кількість банків-порушників нормативу співвідношення високоліквідних активів і робочих активів банку порівняно з початком року зменшилася (із 45 до 34), але протягом останніх місяців залишилась практично на тому ж рівні.

Що стосується нормативів ризику, то найчастіше порушувалися нормативи ризику на одного позичальника (Н8) – 22 банки та максимального розміру кредитів одному інсайдеру (Н10) – 10 банків. Решту нормативів ризику порушували лише поодинокі банки.

Кількість банків-порушників нормативів валютної позиції майже не змінюється — в середньому 55 банків [17;22].

Зменшення кількості порушень обумовлене низкою факторів. Серед них:

  • комерційні банки активно нарощували капітал (здебільшого статутний фонд), до того ж рівень граничного значення нормативу капіталу (Н1) було знижено;

  • посилення вимог щодо виконання банками обов'язкових резервів підвищили рівень високоліквідних активів (Н7) та поліпшило норматив поточної ліквідності (Н5);

  • деяке поліпшення якості активів сприяло зменшенню кількості порушень банками нормативу загальної ліквідності (Н6);

  • інші фактори.

3.3. Визначення рейтингової оцінки діяльності

комерційних банків за системою "СAMEL"

Основним завданням аналізу діяльності банків є підготовка обґрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських рішень, спрямованих на підвищення ефективності діяльності банку і виконання економічних нормативів, встановлених центральним банком.

Loading...

 
 

Цікаве