WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Кредитно-банкiвська система України i роль ЦБ України - Курсова робота

Кредитно-банкiвська система України i роль ЦБ України - Курсова робота

Комерційному банку для підтримки поточної ліквідності, платоспроможності та недопущення платіжної кризи, може бути надана стабілізаційна позика за умов забезпечення заставою або під гарантію чи поручительство інших фінансово стійких банків. Такі позики надає Національний банк України.

До примусових заходів впливу належать:

  • зупинення дії ліцензії на здійснення окремих банківських операцій або всіх банківських операцій;

  • відсторонення керівництва від управління банком чи іншою кредитно-фінансовою установою;

  • призначення тимчасової адміністрації для управління установою, банком;

  • накладання штрафів;

  • ліквідація або реорганізація банку.

Національний банк має право приймати рішення про зупинення (обмеження) дії ліцензії на здійснення окремих операцій на строк до одного року. Таке рішення приймається в разі виявлення недостовірних даних, на підставі яких була видана ліцензія; виникнення становища, яке загрожує інтересам кредиторів та вкладників банку; порушення економічних нормативів, встановлених НБУ; подання недостовірної інформації та звітності; здійснення операцій, на які не було надано ліцензії; неподання документів на вимогу уповноважених працівників банку, приховування рахунків, активів, документів; невиконання вимог Національного банку в установлений строк; невиконання норм обов'язкових резервів; в деяких інших випадках.

Рішення про обмеження дії ліцензії приймається Комісією НБУ з питань нагляду та регулювання діяльності банків. У разі усунення банком порушень Комісія може приймати рішення про дострокове скасування обмежень на дію ліцензії.

Якщо банк не припинив здійснення банківських операцій, на які обмежено дію ліцензії, або не виправив порушення, то Правління НБУ може прийняти рішення про відкликання ліцензії на право здійснення всіх банківських операцій, — в цьому випадку одночасно приймається рішення про ліквідацію комерційного банку.

НБУ має право відстороняти керівництво (голову Правління та головного бухгалтера) від управління комерційним банком в таких випадках:

  • невиконання баком зобов'язань відповідно до його мети із зобов'язаннями або програми фінансового оздоровлення;

  • визнання процефесійної непридатності керівництва;

  • порушення банківського законодавства та нормативних актів НБУ, завдання значних збитків банку, втрата капіталу, ліквідності й платоспроможності, що є прямим наслідком особистих дій керівництва чи його бездіяльності;

  • надання недостовірної інформації та звітності, неподання або несвоєчасне їх подання; приховування рахунків, документів, активів тощо.

Якщо шляхи виходу з кризової ситуації, що склалася в банку, не будуть реалізовані з боку керівництва, то перед Правлінням НБУ порушується питання про необхідність призначення тимчасової адміністрації. Метою діяльності тимчасової адміністрації є приведення справ комерційного банку у відповідність до чинного законодавства, відновлення платоспроможності, усунення виявлених порушень та здійснення інших заходів щодо стабілізації діяльності комерційного банку. Загальна тривалість діяльності тимчасової адміністрації не може перевищувати дванадцяти місяців. В окремих випадках строк може бути продовжений на три місяці.

НБУ має право накладати на банки штрафи в разі допущення ними порушень, серед яких: порушення порядку, строків та технології виконання банківських операцій, економічних нормативів регулювання діяльності комерційних банків, нормативів обов'язкового резервування; надання недостовірної інформації та звітності; інші порушення.

Штрафи накладаються за кожен випадок порушення у розмірі не менше 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (крім штрафів за порушення економічних нормативів), але не більше одного відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду.

Штраф за порушення порядку, строків та технології виконання банківських операцій накладається в розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Штраф накладається на банки в розмірі до 500 неоподатковуваних мінімумів за такі порушення:

  • неподання документів на письмову вимогу уповноважених працівників НБУ, а також приховування рахунків, документів, активів тощо;

  • надання недостовірної інформації та звітності, а також неподання або несвоєчасне їх подання.

Мінімальна сума штрафу за кожен випадок порушення економічних нормативів та значень (лімітів) відкритої валютної позиції становить 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Розрахунки штрафів за порушення нормативів проводяться згідно з Положенням про застосування Національним банком України заходів впливу до комерційних банків за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою Правління НБУ від 04.02.98 №38.

Якщо нарахована сума штрафу не буде перерахована банком-порушником у зазначений термін, то штраф стягується шляхом подання до арбітражного суду позовної заяви. Якщо стягнення штрафу спричинить суттєве погіршення фінансового стану банку, то до банку можуть не застосовуватись штрафні санкції. У цьому разі мають застосовуватися інші заходи впливу.

Рішення НБУ про ліквідацію або реорганізацію комерційного банку може бути прийняте в разі: порушення банком банківського законодавства чи інших нормативних актів Національного банку, що призвело до:

  • значної втрати активів або доходів;

  • неплатоспроможності банку;

  • істотної шкоди інтересам клієнтів банку, приховування будь-яких рахунків, інших документів чи активів.

Рішення про ліквідацію комерційного банку приймається Правлінням НБУ та оформлюється відповідною постановою. Ліквідація банку проводиться ліквідаційною комісією, яка створюється відповідним територіальним Управлінням Національного банку. До складу комісії можуть входити кредитори, які не є акціонерами банку, і представники органів Державної податкової служби за їх згодою. Ліквідатором комерційного банку може бути особа, основною діяльністю якої є надання юридичних чи аудиторських послуг. Робота ліквідатора (ліквідаційної комісії) оплачується за рахунок банку, що ліквідується, або з інших джерел.

Національний банк здійснює контроль за діяльністю ліквідаційної комісії. З дня свого призначення ліквідатор має повне та виняткове право управляти та контролювати банк, вживати будь-яких заходів для ефективної ліквідації банку та одержання максимальної виручки від продажу активів банку.

Дії ліквідатора можуть бути оскаржені кредиторами або засновниками, акціонерами банку в судовому порядку.

Продаж або реорганізація банку, що ліквідується, можуть здійснюватися за умови згоди кредиторів, майнові вимоги яких становлять не менше двох третин суми визнаних претензій до банку. У разі продажу або реорганізації банку, що ліквідується, вся сукупність майнових прав, зобов'язань переходить до юридичної особи, яка бажає викупити банк у цілому або приєднати його.

Для задоволення вимог кредиторів ліквідатор проводить роботу щодо продажу майна комерційного банку. Вимоги кредиторів не задовільняються в випадках, коли майна банку не вистачає для задоволення вимог; вимоги не надійшли протягом встановленого часу; вимоги не визнані ліквідатором, не оскаржені кредитором в установленому порядку. Вимоги кредиторів, що надійшли пізніше встановленого часу, можуть бути задоволені, якщо залишились кошти чи майно банку після задоволення вимог кредиторів, вимоги яких надійшли протягом встановленого часу.

Після закінчення роботи ліквідаційна комісія складає ліквідаційний баланс, який передається разом з матеріалами про її роботу територіальному управлінню НБУ.

Рішення про виключення комерційного банку з Реєстру банків, їх філій та представництв, валютних бірж та фінансово-кредитних установ приймає Комісія з питань нагляду і регулювання діяльності банків.

Ліквідація комерційного банку вважається завершеною, а банк таким, що припинив свою діяльність, з моменту внесення запису про це до вище згаданого Реєстру.

ВИСНОВКИ

Сучасний етап у розвитку економіки України визначається як перехідний період до становлення нової системи господарювання. Розвиваються ринкові відносини, проходить лібералізація зовнішньоекономічної діяльності та залучення іноземного капіталу до народного господарства. Банки можуть стати одним з найголовніших інструментів підтримки вітчизняного виробника, стимулювання інвестиційної діяльності. А тому питання нагляду за діяльністю комерційних банків на сучасному етапі являється дуже важливим.

В даній роботі я спробував висвітлити основні засади функціонування служби банківського нагляду НБУ, її цілі, основні завдання та методи діяльності.

Loading...

 
 

Цікаве