WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Банки, їх суть, види та функцiї - Курсова робота

Банки, їх суть, види та функцiї - Курсова робота

Другим найважливішим принципом, на якому базується діяльність комерційних банків, є економічна самостійність, що означає й економічну відповідальність банку за результати своєї діяльності. Економічна самостійність означає вільне розпорядження власними засобами банку і залученими ресурсами, вільний вибір клієнтів і вкладників, розпорядження доходами банку.

Чинне законодавство надає всім комерційним банкам економічну волю в розпорядженні своїми фондами і доходами. Прибуток банку, що залишається в його розпорядженні після сплати податків, розподіляється відповідно до рішення загальних зборів акціонерів. Збори встановлюють норми і розміри відрахувань у різні фонди банку, а також розміри дивідендів по акціях.

За своїми зобов'язаннями комерційний банк відповідає всіма засобами і майном, що належать йому і на які може бути накладене стягнення. Весь ризик від своїх від своїх операцій комерційний банк бере на себе.

Третій принцип полягає в тому, що відносини комерційного банку зі своїми клієнтами будуються як звичайні ринкові відносини. Надаючи позички, комерційний банк виходить насамперед з ринкових критеріїв прибутковості, ризику і ліквідності.

Четвертий принцип роботи комерційного банку полягає в тому, що регулювання його діяльності може здійснюватися тільки непрямими економічними (а не адміністративними) методами. Держава визначає лише "правила гри" для комерційних банків, але не може давати їм наказів.

Щодо організаційного устрою комерційних банків, то він відповідає загальноприйнятій схемі управління акціонерним товариством. Вищим органом комерційного банку є загальні збори акціонерів, що повинні проходити не рідше одного разу в рік. На ньому присутні представники всіх акціонерів банку. Загальні збори в праві вирішувати винесені на його розгляд питання, якщо в засіданні бере участь не менш 75% акціонерів банку.

Загальне управління діяльністю банку здійснює рада банку. На неї покладаються також спостереження і контроль за роботою правління банку. Рада визначає загальні напрямки діяльності банку, розглядає проекти кредитних і інших планів банку, затверджує плани доходів і витрат, прибутку банку, розглядає питання про відкриття і закриття філій банку й інші питання, пов'язані з діяльністю банку, його відносинами з клієнтами і перспективами розвитку.

Безпосередньо діяльністю комерційного банку керує правління. Воно несе відповідальність перед загальними зборами акціонерів і радою банку. Правління складається з голови правління (президента), його заступників (віце-президентів) і інших членів.

Засідання правління банку проводяться регулярно. Рішення приймаються більшістю голосів. При рівності голосів голос голови є вирішальним. Рішення правління проводяться в життя наказом голови правління банку. При правлінні банку звичайно створюються кредитний комітет і ревізійна комісія.

У функції кредитного комітету входять:

  • розробка кредитної політики банку, структури засобів, що залучаються і їх розміщення;

  • розробка висновків по наданню найбільш великих позичок (які перевищують встановлені ліміти);

  • розгляд питань, пов'язаних з інвестуванням, веденням трастових операцій.

Ревізійна комісія обирається загальними зборами учасників і підзвітна раді банку. До складу ревізійної комісії не можуть бути обрані члени ради і правління комерційного банку. Правління банку надає в розпорядження ревізійної комісії всі необхідні для проведення ревізії матеріали. Результати проведених перевірок комісія направляє правлінню банку.

З метою забезпечення гласності в роботі комерційних банків і доступності інформації про їх фінансове положення, їх річні баланси, затверджені загальними зборами акціонерів, а також звіт про прибутки і збитки повинні друкуватися в пресі (після підтвердження правильності представлених у них результатів аудиторською організацією).

З метою оперативного кредитно-розрахункового обслуговування підприємств і організацій — клієнтів банку, територіально відокремлених від місця розташування комерційного банку, він може організовувати філії і представництва.

3. ФУНКЦІЇ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ

Однією з важливих функцій комерційного банку є посередництво в кредиті, яке здійснюється шляхом перерозподілу коштів, що тимчасово вивільняються в процесі кругообігу фондів підприємств і грошових доходів приватних осіб. Особливість посередницької функції комерційних банків полягає в тому, що головним критерієм перерозподілу ресурсів виступає прибутковість їх використання позичальником. Перерозподіл ресурсів здійснюється по горизонталі господарських зв'язків від кредитора до позичальника, за допомогою банків без участі проміжних ланок в особі вищестоячих банківських структур, на умовах платності і поверненості. Плата за видані й отримані в борг засоби формується під впливом попиту та пропозиції на позичкові засоби. У результаті досягається вільне переміщення фінансових ресурсів у господарстві, що відповідає ринковому типу відносин.

Значення посередницької функції комерційних банків для успішного розвитку ринкової економіки полягає в тому, що вони своєю діяльністю зменшують ступінь ризику і невизначеності в економічній системі. Кошти можуть рухатись від кредиторів до позичальників і без посередництва банків, однак при цьому різко зростають ризики втрати коштів, що віддаються в позику, і зростають загальні витрати по їх переміщенню, оскільки кредитори і позичальники не інформовані про платоспроможність один одного, а розмір і терміни пропозиції коштів не збігається з розмірами і термінами потреби в них. Комерційні банки залучають засоби, що можуть бути віддані в позику, відповідно до потреб позичальників і на основі широкої диверсифікованості своїх активів знижують сукупні ризики власників грошей, що розміщені у банку.

У практиці банків проводиться розмежування між комерційними позиками і персональними кредитами. Цим категоріям відповідають різні види кредитних угод, що визначають умови надання позики, її погашення і т.д.

Кредити комерційним підприємствам можна розділити на дві групи:

- позички для фінансування оборотного капіталу;

- позички для фінансування основного капіталу.

Перша група зв'язана з недостачею в підприємства коштів для купівлі елементів оборотного капіталу, необхідних для повсякденних операцій. Це в основному короткострокові кредити терміном до одного року. Друга група представлена середньо- і довгостроковими кредитами для купівлі нерухомості, землі, устаткування і т.д.

До першої групи відносяться:

  • кредитна лінія - угода між банком і позичальником про максимальну суму кредиту, яку останній зможе використовувати протягом обумовленого терміну і з визначеними умовами. Ця форма використовується для покриття приросту дебіторської заборгованості. Часто забезпеченням кредитної лінії служать кредитовані банком запаси чи неоплачені рахунки.

  • Поновлювана кредитна лінія надається банком, якщо в позичальника є тривала недостача оборотних коштів для підтримки визначеного обсягу виробництва. Погасивши частину кредиту позичальник може одержати нову позичку в межах встановленого ліміту і терміну дії договору.

  • Позички на надзвичайні потреби. Видаються банком для фінансування разового екстраординарного збільшення потреби клієнта в оборотних коштах, пов'язаного з одержанням великого замовлення, укладенням вигідного контракту й інших надзвичайних обставин.

  • Перманентна позичка на поповнення оборотного капіталу. Кредити такого роду видаються на кілька років і мають на меті покрити тривалий дефіцит фінансових ресурсів позичальника. Ці позички часто видають під початковий розвиток справи.

До другої групи відносять:

  • Термінові позички видаються на термін більше одного року у формі одиничного кредиту чи серії послідовних позик і використовуються для придбання машин, устаткування, ремонту будинків, рефінансування боргів і т.д. Типовий термін - 5 років.

  • Позички під заставу застосовуються для фінансування покупки будинків, землі. Вони розраховані на тривалий термін (більше 15 років).

  • Будівельні позички видаються на період будівельного циклу (до двох років). Позичальник регулярно виплачує відсоток. Потім позичка переоформляється в заставу і починається виплата основного боргу.

Що стосується позичок індивідуальним позичальникам, то вони пов'язані з придбанням нерухомості.

  • Позички під заставу. Основна форма кредиту під нерухомість - застава з фіксованим відсотком. Забезпеченням кредиту служить нерухомість, що купується; борг погашається рівними сумами протягом усього терміну дії позички.

  • Позички з погашенням у розстрочку застосовуються для купівлі товарів тривалого користування. Часто позичка не є цілком амортизованою: вона допускає великий платіж наприкінці терміну і містить умову зворотного викупу. Тобто, позичальник на свій вибір може або погасити позичку цілком, або передати товар банку за залишковою вартістю в оплату неоплаченого боргу.

  • Поновлювані позички. Позичальнику відкривається кредитна лінія з правом одержання кредиту протягом визначеного терміну. Умови погашення визначаються позичальником. Відсоток нараховується на реально отриману суму.

  • Існує також така розповсюджена форма кредиту, як ломбардний кредит. Під ним розуміють заставу майна чи прав. При наданні ломбардного кредиту застава оцінюється не по повній вартості, а враховується, у залежності від виду рухомого майна, тільки частина його вартості. Така оцінка зв'язана з ризиками, що виникають при реалізації застави. Ломбардний кредит дається під заставу:

    • цінних паперів;

    • товарів;

    • дорогоцінних металів;

    • фінансових вимог.

Loading...

 
 

Цікаве