WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Аналiз капiталу банку - Курсова робота

Аналiз капiталу банку - Курсова робота

3

ПЛАН

Вступ

1. Сутність та види капіталу банку

2. Аналіз капіталу банку

3. Нормативи капіталу комерційного банку

Висновок

ВСТУП.

Успішне проведення ринкових реформ в Україні неможливе без підвищення ефективності управління банківською діяльністю.

Важливу роль в реалізації цієї задачі відводиться комплексному банківському аналізу. З його допомогою розробляється стратегія і тактика розвитку банку, обґрунтовуються плани і управлінські рішення, здійснюється контроль за їх виконанням, виявляються резерви підвищення ефективності активних та пасивних операцій. В той же час успішний розвиток і надійність банківської системи України в економічних умовах що склалися, багато в чому залежить також від постановки в комерційних банках аналітичної роботи, яка дозволяє давати реальну і всебічну оцінку досягненим результатам діяльності банків, виявляти їх сильні та слабкі сторони, визначати конкретні шляхи вирішення виникаючих проблем, таким чином, комплексний аналіз банківської діяльності є базою ефективного управління банком, вихідною базою прийняття управлінських рішень на всіх рівнях банківського менеджменту.

Банки як комерційні підприємства працюють заради отримання прибутку.

Аналіз їх прибутковості дозволяє судити як про становище самих банків, так і про загальну ситуацію в Україні.

Таким чином стабільність економіки країни багато в чому залежить від фінансової стійкості банківських установ, яка в свою чергу досягається завдяки комплексному аналізу банківської діяльності.

1. Сутність та види капіталу банку.

В сучасній банківській практиці капіталом банку прийнято вважати власні кошти банку. Виділяють наступні види капіталу:

- Власний капітал банку - це сукупність за призначенням фондів, які забезпечують самостійність і стабільність банку;

- Акціонерний капітал - це сплачена частка основного капіталу, вкладеного у банк в обмін на вимогу щодо частини у будь-яких майбутніх прибутках, які розподіляються у формі дивідендів. Капітал виконує чотири функції:

1. Захист від банкрутства;

2. Підтримка довіри клієнтів банку;

3. Формування основних фондів:

4. Депозити.

Також розрізняють нормативний капітал та додатковий. Для нормального функціонування банку - додатковий капітал не може бути рівний 100% основного капіталу. Також для повноцінного функціонування банку менеджери повинні займатися управлінням капіталу. Метою управління - є створення захисту від ризику.

Розрізняють два методи (види) поповнення капіталу:

1. Метод зовнішнього поповнення, який має на меті залучення депозитних коштів від фізичних та юридичних осіб, залишки на поточних рахунках клієнтів і поповнення залишків на коррахунках.

2. Метод емісії акції - це випуск акції з метою залучення вільних коштів населення та підприємств з метою створення акціонерного капіталу.

Підсумовуючи вище сказане зазначимо, що капітал банку - це кошти, які безпосередньо належать банку. Вони мають порівняно невелику питому

вагу (біля 10%) в загальному банківському капіталі, але виконують важливі функції: захисну, регулюючу і оперативну.

Регулююча - полягає у виконанні комерційними банками визначених певних вимог до розмірів акціонерного і власного капіталу.

Оперативна - передбачає, що власний капітал може бути використаний для придбання будівель, споруд і обладнання, які необхідні для функціонування банку, а також для створення фінансових резервів на випадок непередбачених збитків.

Захисна - це здатність своєчасно відповідати по своїх зобов'язанням.

Для якісного аналізу структури власного капіталу важливо знати його складові, а при цьому розрізняють два види капіталу банку:

1. Як суму усіх його фондів

2. Розрахований по методиці НБУ, розмір якого потім використовують при розрахунку деяких обов'язкових нормативів; в даному випадку в загальний обсяг капіталу входять тільки фонди, сформовані за рахунок чистого прибутку і зменшенням на ризикові активи (цінні папери і дебіторську заборгованість по господарській діяльності).

В цілому капітал складається із статутного фонду, резервів банку і нерозподіленого прибутку.

2. Аналіз капіталу банку.

Аналіз власних коштів банку починається з якісного аналізу, який дозволяє виділити формування і склад власного капіталу банку. Потім проводиться кількісний аналіз структури власного капіталу, фіксується зміна його структури за певний період і тенденція розвитку. При цьому порівнюють структуру власного капіталу даного банку з аналогічними даними інших банків.

У ході експрес-аналізу зіставляють темпи росту проміжних підсумків та окремих статей з темпами росту підсумків балансу-нетто, змінами по окремих статтях та з індексом інфляції.

Такі порівняння деталізують тактику, масштабність, активність, зваженість дій у зміцненні фундаменту банку, тобто його власного капіталу.

Якщо темпи росту статутного фонду більші або дорівнюють власному капіталу "нетто" більше або дорівнюють ресурсному потенціалу банку, то банк активніше нарощує власний капітал, ніж залучає кошти з грошового ринку, а у складі власного капіталу поточна діяльність концентрується на зміцненні статутного фонду.

У випадку, коли темпи росту власного капіталу "нетто" більше або дорівнює ресурсному потенціалу банку, більше або дорівнює статутному фонду, то спостерігається нарощення банком прибутку чи інших фондів темпами, що випереджають нагромадження капіталу. В цій ситуації банк переслідує мету не стільки забезпечити на постійній основі захист інтересів вкладників та розширення масштабів діяльності, скільки використовувати ці кошти більш продуктивно, шляхом інвестування в господарську діяльність інших суб'єктів чи надання позик або скерувати їх на вирішення проблем зміцнення власної матеріальної бази, в тому числі на покриття витрат з додатковим відкриттям філій.

Співвідношення темпів росту фонду страхування збитків по активах, якщо є така інформація, і власного капіталу "нетто" показує наступне: якщо темп робочих активів більше власного капіталу "нетто" , то банк проводить надто ризиковану кредитну політику і намагаються застерегти себе від вірогідних збитків, якщо робочі активи менші власного капіталу "нетто", то банк створив необхідний резерв і тільки коректує його на зміну якісного складу кредитно-інвестиційного портфелю.

При аналізі капіталу необхідно переконатися в тому, що банк має достатньо адекватний капітал для зберігання коштів своїх вкладників. Банк повинен мати рівень капіталу, необхідний для отримання відповідних ліцензій на проведення банківських операцій.

Основна задача аналізу капіталу - своєчасно визначити та збільшити до необхідного рівня капітал банку. Виділяють два рівня капіталу: основний та допоміжний.

При визначенні адекватності капіталу активи банку повинні бути зважені з врахуванням коефіцієнтів ризику.

Рейтингова оцінка встановлюється на підставі наступних критеріїв. Рейтинг 1 (сильний) - банки, у яких:

нормативи платоспроможності та достатнього капіталу набагато перевищують відповідно 5 та 8 відсотків;

показники капіталу кращі, ніж у інших;

по результатах інспекторських перевірок якість активів відмінна.

Рейтинг 2 (задовільний) - банки, в яких:

нормативи платоспроможності та достатнього капіталу перевищують відповідно 8 та 5 відсотків;

показник капіталу - один з найкращих;

по результатах інспекторських перевірок якість активів задовільна або середня.

Рейтинг 3 (посередній) - банки, в яких:

показники основного і сукупного капіталу відповідають нормативам;

середнє положення в порівнянні з іншими банками по показниках капіталу;

середня якість активів, визначена під час перевірок.

Рейтинг 4 (кінцевий) - банки:

виконуючи один з двох встановлених нормативів;

які знаходять ся в кінці своєї групи по показниках капіталу;

які демонструють явні здібності, або ті, що мають певні проблеми з якістю активів по результатах інспектування. Рейтинг 5 (незадовільний) - банки:

які порушують встановлені нормативи, або мають негативні показники капіталу (дефіцит капіталу);

показникикапіталу у яких найгірші серед інших банків груп;

які мають граничну або незадовільну якість активів по результатах інспекторських перевірок.

Як відомо - важливим джерелом росту капіталу банку є нерозподілений прибуток. Для місцевих банків з обмеженим доступом до ринку капіталів, не розподілений прибуток є єдиним джерелом зростання капіталу. Якщо включити зовнішній капітал, то при дотриманні відношення капіталу до активів, зростання активів обмежується прибутковістю і виплатою дивідендів. Коефіцієнт внутрішнього капіталоутворення дорівнює добутку частки прибутку, що не розподіляється серед акціонерів, на прибуток до власного капіталу.

3. Нормативи капіталу комерційного банку.

При проведенні пасивно-активних операцій, банк повинен дотримуватись певних економічних нормативів, що дозволить уникнути надмірних ризиків по різних напрямках банківської діяльності. Відповідно із Законом України "Про банки та банківську діяльність", контроль за дотриманням економічних нормативів, покладено НБУ.

В даний час НБУ розроблено і доведено комерційним банкам для керівництва в їх поточній діяльності "Інструкцію про порядок регулювання і аналіз діяльності комерційних банків", затверджено постановою Правління НБУ від 14 квітня 1998 року за № 141. Дана Інструкція адаптована до нових стандартів бухгалтерського обліку і міжнародним вимогам по виконанню банком різних економічних нормативів.

Перехід банків України на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку і звітності, а також прийняття даної Інструкції, яка призвана підтримувати фінансову стійкість банків через дотримання ними обов'язкових економічних нормативів, забезпечують "прозорість" банківської системи України.

Loading...

 
 

Цікаве