WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Активні операції комерційних банків - Дипломна робота

Активні операції комерційних банків - Дипломна робота

Останнім часом кредитна система України зазнала суттєвих змін. Все більшого розвитку набуває діяльність незалежних комерційних банків та спеціалізованих кредитно-фінансових інститутів, розширюються нетрадиційні сфери застосування банківського капіталу, відбувається постійний пошук шляхів підвищення ефективності обслуговування банками клієнтів.

Разом з тим недосконалість діючої системи кредитування і мобілізації ресурсів для активних операції, недоліки у визначені оптимальних умов і методів організації кредитних відносин, недосконалість методик оцінки банківських ризиків та управління ліквідністю і прибутковістю операцій банків утруднюють процес формування повноцінних ринкових засад у функціонуванні банківської системи України.

Враховуючи значення активних операцій в діяльності банків та економіці в цілому, а також необхідність їх подальшого вдосконалення, тема дипломної роботи є досить актуальною.

Об'єктом дослідження є діюча практика виконання комерційними банками України кредитних, інвестиційних та інших активних операцій. Дослідження проводилось за матеріалами діяльності АКБ "Укрсоцбанк".

Мета дипломної роботи – на основі вивчення практики здійснення комерційними банками активних операцій розробити пропозиції щодо вдосконалення кредитних та інвестиційних банківських операцій.

У відповідності з поставленою метою дослідження в роботі визначені наступні завдання:

  • показати роль і місце комерційних банків на фінансовому ринку;

  • дати характеристику видам банківських операцій і визначити серед них місце активних операцій;

  • розкрити механізм банківських кредитних операцій;

  • визначити порядок та особливості виконання банками інвестиційних операцій;

  • оцінити ризики активних операцій та показати шляхи їх мінімізації;

  • розробити пропозиції щодо вдосконалення кредитної та інвестиційної банківської діяльності.

Теоретичною і методологічною основоюдослідження послужили закони і постанови Верховної Ради та Кабінету Міністрів України, нормативні акти НБУ та АКБ "Укрсоцбанк", праці вчених та практиків в галузі банківської справи. У процесі дослідження використовувались також дані статистичних збірників та інформація періодичної преси.

Дипломна робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків.

РОЗДІЛ 1. ПОСИЛЕННЯ РОЛІ БАНКІВ У ТРАНСФОРМАЦІЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ В СУЧАСНИХ УМОВАХ

1.1. Роль і місце комерційних банків на фінансовому ринку

Ефективність організації ринкової системи господарювання у будь-якій країні значною мірою залежить від функціонування основних складових частин ринкової інфраструктури, що можуть бути класифіковані залежно від конкретної сфери їхньої участі у забезпеченні взаємодії між суб'єктами економічних відносин. У зв'язку з цим в теорії макроекономічного аналізу, як правило, прийнято виділяти: по-перше, інфраструктуру товарного ринку, що включає підприємства оптової і роздрібної торгівлі, товарні біржі, аукціони, ярмарки, посередницькі фірми, торгові доми, системи зв'язку; по-друге, інфраструктуру ринку праці, яка охоплює біржі праці, державні системи обліку попиту на робочу силу, перепідготовки кадрів, дотацій населенню та регулювання міграції; по-третє, інфраструктуру фінансового ринку, що включає всю банківську систему, фондові біржі, валютні біржі, брокерські, страхові, інвестиційні та інші фінансові компанії.

Провідне місце у системі зазначених підприємств і організацій, що утворюють ринкову інфраструктуру, належить інститутам фінансового ринку, оскільки саме вони забезпечують практично весь рух грошових потоків в економіці, створюючи базові передумови виробництва, розподілу, обміну й споживання, тобто усіх стадій процесу суспільного відтворення. Інакшими словами, фінансові інституції є необхідним елементом взаємодії у сфері грошових відносин між господарюючими суб'єктами, що здійснюють відтворювальний процес на макро- і мікрорівнях. При цьому в самій системі установ інфраструктури фінансового ринку головна роль належить банкам як інститутам, через які проходить рух основної частини грошових ресурсів у виробничій і невиробничій сферах народногосподарського комплексу країни.

Зрозуміло, що у перехідній економіці утворення основних елементів ринкової інфраструктури е процесом нерівномірним, неоднорідним і таким, що відображає усю складність загальної економічної ситуації. Формування банківської системи й ефективне функціонування її на ринкових засадах є базовим, вихідним елементом даного процесу, оскільки банки в силу особливостей своєї діяльності є по суті несучою конструкцією ринкової економіки і рушійним механізмом економічних перетворень.

На сьогодні у вітчизняних і зарубіжних економічних дослідженнях немає єдиного підходу щодо вирішення питання про визначення суті банків та їх ролі і місця в економіці загалом і на фінансовому ринку зокрема. Відсутність однозначного розумінні поняття "банк" зумовлене, на наш погляд, значним розмаїттям як самих видів банків, так і операцій, що здійснюються ними в Процесі фінансового обслуговування суб'єктів економічних відносин. Наприклад, найбільший комерційні банки Великобританії - клірингові банки - виконують біля 100 різних видів операцій з обслуговування своїх клієнтів, комерційні банки США - понад 150 видів операцій, а банки Японії - біля 300 видів. Даються взнаки також відмінності у юридичне закріплених переліках операцій, які можуть здійснюватися банками у різних країнах, що пов'язано з особливостями історичного розвитку банківської системи у кожній з них. У нашій країні невизначеність цього чинника посилюється в світлі практичної відсутності реального розвитку банківської справи на протязі кількох останніх десятиліть. Важливо відзначити і світову тенденцію фінансової глобалізації, яка супроводжується значним розширенням традиційних сфер діяльності банків, що призводить до фактичного "розмивання" раніше чітких границь між функціонуванням банківських і небанківських інститутів фінансового ринку. Дана тенденція є по суті продовженням загального історичного процесу, який характеризується постійними змінами не лише у конкретних методах діяльності банків, але і основних напрямах їх розвитку.

Суть банку найбільш доцільно визначити через основні його функції в економіці. До складу функцій, що визначають дійсну сутність банку як категорії, слід віднести три наступні:

- посередництво в кредиті;

- посередництво у платежах;

- випуск кредитних грошей.

Функція посередництва в кредиті пов'язана з перерозподілом банками грошових коштів, які тимчасово вивільняються у процесі кругообороту капіталів підприємств, а також грошових доходів домашніх господарств (населення). При цьому банки виконують роль посередників між тими суб'єктами економічних відносин, які нагромаджують тимчасово вільні кошти у зв'язку з тим, що їхні надходження в даний момент перевищують витрати, і тими учасниками економічного обороту, які тимчасово потребують додаткового капіталу, так як їхні витрати, навпаки, перевищують надходження.

Слід підкреслити позитивний економічний ефект банківської функції посередництва в кредиті для всіх учасників господарських зв'язків. З одного боку, банки надають власникам тимчасово вільних коштів досить зручну форму їх зберігання у формі різноманітних депозитів, що приносять реальний доход у вигляді процента та забезпечують належний рівень ліквідності. З іншого - використання кредиту позичальниками сприяє прискоренню обороту капіталів, скороченню витрат виробництва, розширенню виробничих потужностей та зростанню прибутків. Крім того, банківський кредит є досить гнучкою формою задоволення тимчасових потреб суб'єктів ринку в коштах, дозволяючи найбільш зручно пристосувати умови видачі позики до потреб конкретного позичальника.

Загалом на макроекономічному рівні ефект від реалізації даної функції банків виявляється у розширенні виробництва, зростанні капіталу, досягненні більш високого рівня життя суспільства, адже за рахунок банківських позик не лише фінансується діяльність різних галузей економіки - промисловості, сільського господарства, торгівлі та ін., але й потреби кінцевих споживачів (домогосподарств) у товарах тривалого користування чи будівництві житла. Крім того, кредити можуть забезпечувати певну частку державних витрат, що також, як правило, має певний економічний чи соціальний ефект.

Функція посередництва у платежах полягає у здійсненні банками розрахунків між різними суб'єктами економічних відносин шляхом перерахування коштів по їхніх рахунках або заліку взаємних вимог. Йдеться насамперед про передачу платником одержувачу коштів в оплату за надані товари чи послуги, або ж в оплату боргів. Нині така передача здійснюється переважно у безготівковому порядку (щонайменше 2/3 усіх платежів), а це передбачає обов'язкову участь банків у здійсненні розрахункових операцій. Річ у тім, що банки, приймаючи депозити і, відповідно, відкриваючи рахунки підприємствам і приватним особам, можуть здійснювати платежі шляхом переказу депозитних залишків з одного рахунку на інший. Таким чином, банківська функція посередництва у платежах тісно пов'язана з функцією посередництва в кредиті, адже домашні господарства, фірми, державні установи, утримуючи кошти на банківських рахунках, використовують їх не лише для отримання доходу, але й як ефективний засіб взаєморозрахунків.

Loading...

 
 

Цікаве