WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Активні операції комерційних банків - Дипломна робота

Активні операції комерційних банків - Дипломна робота

Збереження в 2001 році позитивної макроекономічної динаміки та належна адаптація банків до короткострокових економічних змін значно сприяли зміцненню фінансового стану і формуванню позитивних тенденцій у розвитку банківського сектору. Серед них переважали такі:

  • позитивна динаміка зростання основних показників діяльності банків;

  • поліпшення фінансового стану та розширення капітальної бази банків;

  • стабілізація зростання попиту на банківські послуги та поліпшення фінансового стану клієнтів;

  • зниження темпів кредитування усіх категорій позичальників на фоні стабілізації тенденції до зниження кредитних ризиків;

  • скорочення обсягів прострочених та сумнівних кредитів;

  • прискорене зростання обсягів вкладень у цінні папери;

  • зниження темпів зростання залучених банківських ресурсів за умови їх збереження на нормальному рівні в цілому;

  • інтенсивніше зростання обсягів строкових вкладів населення порівняно з депозитами до запитання.

Проте з точки зору сукупних ринкових потреб економіки реальні можливості банківського сектора нині ще досить обмежені, їх розширення потребує подальших дій, зокрема в напрямі нарощування капіталу, реструктуризації тощо. Про це свідчить і співвідношення капіталу до ВВП, яке в Україні становить лише близько 4%.

Протягом нинішнього — 2002 року за умови економічного зростання в країні позитивна тенденція до підвищення стабільності банківської системи, яка набула розвитку в 2001 році, має зберегтися. Це справлятиме позитивний вплив на економічне зростання.

1.2. Структура та види банківських операцій

Розглянута у цьому підрозділі роботи роль банків у забезпеченні грошово-кредитного посередництва в суспільстві як однієї з необхідних умов підтримання неперервності відтворювального процесу відображає загальну цільову спрямованість банківської діяльності в ринкових умовах господарювання. Водночас необхідно усвідомлювати, що і сам комерційний банк є складним системним утворенням, спроможним виконувати сотні потрібних господарству операцій, а його посередницька роль аж ніяк не заперечує в цілому продуктивний характер банківської діяльності.

Йдеться передусім про те, що функціонування комерційних банків слід розглядати з точки зору на них як самостійних господарюючих суб'єктів, що виробляють і продають свій власний продукт з метою отримання прибутку. І хоча результати їхньої діяльності не набувають безпосереднього матеріального втілення У традиційному розумінні (як продукція промисловості чи сільського господарства), вони мають свою вартість, в основі якої лежать суспільні затрати. Головним продуктом комерційного банку є різноманітні послуги у вигляді надання кредитів, здійснення розрахунків, управління майном та цінностями, надання гарантій, поручительств, консультацій тощо. Основою ж при цьому виступає організація грошово-кредитних відносин, що є необхідною умовою забезпечення економіки достатньою кількістю грошових засобів.

Особливістю функціонування комерційних банків як підприємств є те, що їхній специфічний продукт набуває двоякого вираження - з одного боку, це надання різного роду послуг шляхом проведення активних, пасивних та комісійно-посередницьких операцій, а з іншого - це створення безготівкових платіжних засобів, що власне є результатом тих же операцій (рис. 1).

Рис. 1. Склад банківського продукту

Перша складова частина банківського продукту являє собою різного роду послуги, що надаються комерційними банками, - депозитні, кредитні, розрахункові, касові, інвестиційні, трастові, валютні, консультаційні та ряд інших. При цьому, для з'ясування суті й специфіки банківського продукту, важливо вивести чіткі термінологічні формулювання, оскільки в економічній літературі часто-густо або взагалі не проводиться якихось відмінностей між послугами та операціями, або ж послугами вважається та діяльність банку, що безпосередньо не пов'язана з активними і пасивними операціями. Навряд чи можна погодитись і з класифікацією, згідно якої ознакою банківських послуг є отримання за них "комісійної винагороди, нарахувань і зборів, що приносять певний дохід".

Насправді, більш правомірним, з нашої точки зору, є трактування послуг саме як результату банківської діяльності. Для досягнення цього результату банки здійснюють різного роду операції. Інакшими словами, власне "послуги" - це кінцевий результат, готовий продукт банку, тоді як "операції" - це свого роду виробничий процес (табл.3).

Таблиця 3

Класифікація результатів діяльності комерційного банку

Види операцій комерційного банку

Результати банківської діяльності

Пасивні операції

Депозитні послуги

Активні операції

Кредитні послуги

Комісійно-посередницькі операції

Розрахункові, касові, валютні, трастові, консультаційні та інші послуги

Класифікацію зазначеного виробничого процесу найбільш доцільно проводити з огляду на особливості формування й розміщення ресурсів комерційного банку, що зводиться до здійснення трьох основних груп операцій: пасивних, активних та комісійно-посередницьких. При цьому пасивні операції полягають в залученні банками тимчасово вільних грошових коштів для формування своїх ресурсів. При здійсненні активних операцій банки розміщують сформовані ними ресурси з метою отримання прибутку. Що ж до комісійно-посередницьких операцій, то вони проводяться банком за дорученням і на користь клієнта за певну плату. У цьому разі має місце вже не власне формування й розміщення ресурсів, а переміщення вже наявних у банку коштів клієнта за розпорядженням останнього або здійснення інших операцій, які не пов'язані безпосередньо з рухом грошей - так звані забалансові послуги.

Таким чином, у результаті здійснення трьох вказаних груп операцій комерційні банки надають різноманітні послуги клієнтам, що і являють у своїй сукупності банківський продукт. Водночас необхідно відзначити і певні виключення із цього порядку. Зокрема, пасивні операції комерційного банку, що проводяться з метою формування його власного капіталу, а також активні операції в частині здійснення інвестицій, за визначеною вище термінологією не є власне банківським продуктом. Це більшою мірою операції, які відображають надання послуг комерційного банку самому собі - у першому випадку йдеться про залучення капіталу з метою формування статутного фонду, а в другому - про його пропозицію для досягнення класичних цілей інвестиційної діяльності - отримання доходу, збільшення капіталу чи підтримання ліквідності. Природно, що саме депозитні й кредитні послуги нарівні з комісійно-посередницькими операціями виступають

основою банківського продукту у класичному розумінні - як результат, спрямований на кінцевого споживача — клієнта банку.

Слід відзначити, що комісійно-посередницька діяльність комерційних банків на сьогоднішній день є визначальним напрямом у світовій тенденції універсалізації банківської справи, зумовленій розвитком новітніх технологій та зростанням рівня конкуренції на фінансових ринках. Це призводить до постійного пошуку та винайдення нових видів банківського продукту, а також, відповідно, до розширення складу банківських операцій та зростання їх загального обсягу, що виявляється у все більшому вторгненні банків у нетрадиційні для них сфери діяльності (наприклад, страхування, туризм, угоди з нерухомістю тощо). Цілком зрозуміло, що за подібних обставин загальний рахунок можливих видів банківських послуг в розвинутих країнах ведеться вже не на десятки, а на сотні.

Протягом 2001 року тенденція до зростання зобов'язань банків та до поліпшення їх якості була стійкою. Причому темпи зростання зобов'язань випереджали темпи зростання пасивів, капіталу та активів банків. Проте вони виявилися нижчими, ніж у 2000 році.

Із початку 2001 року обсяги зобов'язань банків України збільшилися на 8969,7 млн. грн., або на 29,6% [37,c.4].

Обсяг зобов'язань у 2001 році збільшився за рахунок зростання вкладів фізичних осіб. коштів суб'єктів господарювання. бюджету і позабюджетних фондів тощо.

Основну частину зобов'язань банків становлять кошти суб'єктів господарювання. Протягом 2001 року динаміка їх зростання залишалася позитивною, що свідчить про підвищення ефективності роботи суб'єктів господарювання, а також про зростання ресурсної бази банків. Обсяги коштів суб'єктів господарювання за 2001 рік збільшилися на 2567.9 млн. грн. або на 21.0%. і за станом на 01.01.2002 р. дорівнювали 14803.2 млн. грн.

Високими темпами зростали обсяги строкових коштів суб'єктів господарювання, які за 2001 рік збільшилися на 55.8% (за 2000 рік — на 67.8%) і на 01.01.2002 р. становили 4382.3 млн. грн. Обсяги коштів до запитання зросли на 10.6% (за 2000 рік — на 46.9%). Строкові кошти становили 29.6% від загальної суми коштів суб'єктів господарювання. В останні роки намітилася тенденція до їх збільшення: так, на 01.01.2000 р. частка зазначених коштів становила 20.7 на 01.01.2001р. – 23.0, на 01.01.2002р. –29.6% .

Loading...

 
 

Цікаве