WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Звіт на тему "Програма екон. практики у банківських установах" - Реферат

Звіт на тему "Програма екон. практики у банківських установах" - Реферат

—статут або положення, що регламентує діяльність підприємства (якщо позичальник не обслуговується даною установою банку);

—бухгалтерський баланс на останню звітну дату зі звітом про фінансові результати роботи.

Банк перевіряє надані документи на одержання кредиту. Він здійснює оцінку кредитоспроможності позичальника на підставі бухгалтерського балансу й інших документів, що характеризують його фінансовий стан, аналізує можливість і доцільність здійснення витрат за рахунок довгострокового кредиту, реальність одержання позичальником прибутку від використання кредиту, забезпечення своєчасного його погашення, розглядає інші питання. Потім уточнюється поданий проект кредитного договору і при позитивному вирішенні питання про надання довгострокового кредиту позичальнику відкривається позичковий рахунок, з якого здійснюється використання кредиту на оплату устаткування, наукових розробок, виконаних будівельно-монтажних робіт тощо. Кошти також можуть перераховуватися відразу сповна або поетапно на поточний рахунок позичальника.

Довгостроковий кредит погашається позичальником з поточного рахунку з коштів фонду нагромадження після виконання заходу, що кредитується. Конкретні строки погашення встановлюються кредитним договором. У цьому ж договорі визначається процент за кредит, сплата якого здійснюється, як правило, при погашенні кредиту.

Більша частина ресурсів комерційного банку формується за рахунок залучених та позичених коштів, а не власних. Можливості комерційних банків у залученні коштів регулюються НБУ. Так, згідно з показником платоспроможності банку (адекватності капіталу), нормативне значення якого встановлює НБУ, залучені та позичені кошти не повинні перевищувати розмір власного капіталу більше ніж у 12 разів.

Банки залучають вільні грошові кошти юридичних та фізичних осіб через виконання депозитних операцій, з допомогою яких використовують різні види банківських рахунків.

Депозит (вклад) — це грошові кошти в національній та іноземній валюті, передані їх власником або іншою особою за його дорученням у готівковій або безготівковій формі на рахунок власника для зберігання на певних умовах. Операції, пов'язані з залученням грошових коштів на вклади, називаються депозитними.

Практично усі клієнтські рахунки є депозитними. Депозитним може бути будь-який відкритий клієнту у банку рахунок, на якому зберігаються його грошові кошти. За формою використання рахунків вони поділяються на: депозити (вклади) до запитання; термінові, або строкові, депозити; умовні депозити.

5. Ресурси комерційних банків. Пасивні операції банків.

Діяльність комерційних банків полягає в залученні грошових коштів і наданні їх в позику або інвестування в цінні папери. При цьому потрібно проаналізувати всі джерела формування банківських ресурсів, структуру і зміст банківських ресурсів, формні роль пасивних операцій банків, зокрема депозитних і ощадних операцій в формуванні ресурсів.

Для здійснення комерційної і господарської діяльності банки повинні мати у своєму розпорядженні певну суму грошових коштів, тобто ресурсів.

Ресурси комерційного банку — це сукупність грошових коштів, що перебувають у його розпорядженні і використовуються для виконання активних операцій. Операції, з допомогою яких комерційні банки формують свої ресурси, називаються пасивними.

Згідно з існуючими у банківській практиці традиціями ресурси комерційних банків поділяють на власні, залучені та позичені кошти.

Структура ресурсів комерційних банків України станом на 1.01.01 характеризується такими даними (табл. 2.1).

Таблиця 2.1

Банківські ресурси

Частка в ресурсах банку, %

Власний капітал банку .............................................................

У тому числі:

  • статутний капітал ..........................................................

  • інші власні кошти .........................................................

Залучені та позичені кошти ......................................................

У тому числі:

  • депозити до запитання; ...................................................

  • строкові депозити .........................................................

Вклади населення в загальній сумі банківських зобов'язань ...............

Позичені кошти на міжбанківському ринку в загальній сумі ресурсів ..

23,7

57,0

43,0

76,3

61,1

38,9

24,2

8,0

Як видно з табл. 2.1, головним джерелом банківських ресурсів є залучені й позичені кошти, частка яких становить 76,3% від загальної суми ресурсів. На власний капітал припадає 23,7% усіх банківських ресурсів. Головною складовою власного капіталу є фонди банку, серед яких провідним є статутний фонд. Якщо всі фонди формують 43% власного капіталу банків, то статутний фонд дорівнює 57,0% від загальної суми капіталу.

Серед залучених і позичених ресурсів переважають депозити до запитання (61,1%). На строкові депозити припадає близько 40% зовнішніх для банків ресурсів.

У складі депозитів помітна частка вкладів населення (24,2%). Меншою є частка коштів, які комерційні банки позичають на міжбанківському ринку (8,0%).

Оскільки дані, наведені в таблиці, характеризують структуру банківських ресурсів за станом на початок року, то серед власних ресурсів немає такого показника, як прибуток поточного року. Він з'являється у банків протягом господарського року. Особливістю структури банківських ресурсів на внутрішньо річні дати є висока питома вага міжбанківських кредитів і кредитів Національного банку, які надаються для рефінансування окремих видів активних операцій комерційних банків (наприклад, операцій з цінними паперами).

Одним із ресурсів банківської системи є гроші в обігу, але цей ресурс не належить комерційним банкам. Емісія грошей здійснюється Національним банком України, і тому вона використовується як ресурс для здійснення його активних операцій. Однією з них є кредитування комерційних банків. Поки що НБУ обмежено кредитує комерційні банки. За балансом НБУ на початок 2001 р. кредит комерційним банкам та іншим позичальникам становив 679,6 млн. грн., або 5,45% від суми готівкових коштів, що випущені в обіг НБУ, тоді як кредити уряду становлять 10 651,8 млн. грн., або 85,5% від випущеної в обіг готівки.

Не набув ще свого колишнього значення такий вид банківських ресурсів, як вклади населення. У СРСР кошти населення становили понад 90% загальних ресурсів банківської системи. Таку приблизно роль вони відіграють і в інших провідних країнах світу, а в Україні становлять лише трохи більше 24%. Потенційні можливості для підвищення ролі заощаджень населення у банківських операціях існують, але їх реалізація залежить від подолання такого негативного явища, як недовіра певного прошарку громадян України до банків у зв'язку з відсутністю належного механізму гарантування вкладів і депозитів.

6. Організація кредитування в умовах переходу до ринкової економіки.

Важливою сферою банківської діяльності є розміщення грошових ресурсів з метою одержання прибутку і забезпечення ліквідності банків. Необхідно ознайомитись із організацією кредитування, формами довгострокових і короткострокових кредитів, які надають комерційні банки; порядком укладання і змістом кредитних договорів, способами захисту від кредитного ризику, методиками оцінки кредитоспроможності позичальника.

Під кредитними та іншими вкладеннями ресурсів комерційних банків розуміють напрями розміщення мобілізованих ресурсів із метою ефективного їх використання та забезпечення потреб клієнтів банків у додаткових ресурсах. Поділ вкладання ресурсів комерційних банків показано, рис. 7.7.

Планування ресурсів банків і планування кредитних та інших вкладів - це два взаємодоповнюючі, проте й відносно самостійні процеси. Планування кредитних та інших вкладів і планування ресурсів базується на визначенні потреби клієнтів у залучених коштах. Завершальним етапом планування є збалансування обсягів ресурсів і вкладів на конкретну дату або відповідний період.

Планування кредитних вкладів здійснюється за залишковим методом, тобто комерційний банк розраховує залишки заборгованості за позиками клієнтів та необхідних для створення даних залишків ресурсів на відповідну дату або період. Таке планування включає такі основні етапи:

1) збір від клієнтів кредитних заявок, де вказується обсяг запланованого користування кредитом, його термін і час використання згідно з фінансовими планами клієнтів. Дані заявки заповнюються на початку відповідного періоду (місяць, квартал, рік).

2) обробка (згрупування) даних кредитних заявок за термінами кредитів, часом використання та величиною;

3) складання прогнозу кредитних вкладів банку з відповідною розбивкою періоду прогнозування на конкретні дати (до конкретного дня);

Loading...

 
 

Цікаве