WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Аналіз. Аналіз показників платоспроможності та ліквідності комерційних банків - Курсова робота

Аналіз. Аналіз показників платоспроможності та ліквідності комерційних банків - Курсова робота

Організація безготівкових розрахунків має дещо менший вплив на рівень ліквідності банку. Однак різні види розрахунків мають неоднаковий вплив на стан банківської ліквідності. Так, якщо розрахунки здійснюються між клієнтами одного банку, відбувається лише періщення коштів за їхніми рахунками, що не впливає на загальний обсяг зобов'язань банку, а отже і на рівень його ліквідності.

Інша ситуація виникає при розрахунках через кореспондентські рахунки, відкриті у центральному банку (домінуюча форма міжбанківських розрахунків в Україні). У такому випадку комерційний банк для безперебійного виконання своїх зобов'язань перед клієнтами повинен мати на кореспондентському рахунку достатній залишок коштів, що є важливим фактором регулювання ліквідності, оскільки має безпосередній вплив на структуру активів і пасивів банку.

Таким чином, для комплексної, всебічної оцінки ліквідності комерційного банку і її регулювання з метою поліпшення слід враховувати вплив окремих банківських операцій на зміну складу зобов'язань і вкладень банку. Це дає змогу оцінити не лише нинішній стан ліквідності, але й виявити ймовірні тенденції щодо його зміни, і на цій основі організувати управління фінансами банку так, щоб не допустити навіть найменшої можливості невиконання ним своїх зобов'язань перед клієнтами. *

Ліквідність комерційних банків значною мірою залежить від коливань загальної суми вкладів і попиту на кредити, тому ще одним важливим напрямом поліпшення банківської ліквідності може бути прогнозування співвідношення обсягу залучених вкладів і наданих кредитів. Його основна мета полягає у визначенні потреби банку в найбільш ліквідних активах на найближчу перспективу. Прагнення банку мінімізувати вказані активи з метою забезпечення належної прибутковості операцій може негативно позначитися на рівні ліквідності. Тож щоб не тримати значні суми коштів у найбільш ліквідних активах, які не приносять доходу, банк може забезпечити належний рівень рентабельності своєї діяльності, завчасно прогнозуючи можливі зміни обсягу вкладів та кредитів.

Усі розглянуті вище способи регулювання (поліпшення) ліквідності комерційного банку зорієнтовані в основному на внутрішні джерела банківської ліквідності. За рахунок таких джерел банки можуть добитися безперебійного виконання своїх зобов'язань перед клієнтами двома способами: або створюючи запас високоліквідних коштів (залишки на кореспондентському рахунку і готівка в касі), або формуючи пакет своїх вкладень із таких активів, які можна відносно легко і без втрат перетворити на платіжні засоби (якщо для їхньої реалізації в країні є стабільний ринок).

Суттєвим недоліком даного механізму є зниження загального рівня прибутковості банківських операцій у зв'язку з тим, що активи у безпосередньо ліквідній формі практично не приносять доходу. Тому важливим доповненням до основних напрямів регулювання ліквідності, зорієнтованих на внутрішні резерви, є всебічна оцінка можливостей використання зовнішніх джерел поповнення ліквідних коштів. Основними видами таких джерел є отримання комерційним банком кредитів від Національного банку або від інших банків на міжбанківському ринку ресурсів. Ці кредити носять здебільшого короткостроковий характер і надаються на умовах, зазначених в укладених між банками кредитних договорах, як правило, маючи на меті саме поповнення коштів для досягнення належного стану ліквідності. Загалом суттєвою перевагою підтримання ліквідності банку за рахунок зовнішніх джерел є те, що його використання надає широкі можливості для маневрування внутрішніми ресурсами банку з метою досягнення їх оптимальної дохідності.

Однак у практичній діяльності банківських установ щодо управління їхніми фінансами не повинна надаватися перевага якомусь одному із методів регулювання ліквідності. Безперебійне виконання банком своїх зобов'язань перед клієнтами може забезпечуватися шляхом раціонального поєднання різноманітних напрямів управління банківською ліквідністю, що дає змогу виявити приховані процеси і тенденції, які можуть викликати падіння рівня платоспроможності комерційного банку, а також внести своєчасні корективи у банківську діяльність з метою уникнення негативних наслідків.

Аналіз основних аспектів регулювання ліквідності комерційних банків був би неповним без відзначення ще одного важливого моменту. Стан ліквідності банку не завжди залежить від механізму організації його аналітичної роботи та рівня фінансового менеджменту, а відсутність у банку можливості задовольняти вимоги клієнтів не завжди є наслідком недоліків у його діяльності. На загальний рівень ліквідності банківської системи значний вплив справляє стан в економіці вцілому. Тому необхідні заходи з метою поліпшення ситуації насамперед мають охоплювати регулювання економічних процесів на макрорівні, що є прерогативою держави а не окремих комерційних банків.

ВИСНОВКИ.

Ліквідність лежить в основі високого рівня надійності та мінімізації ризику банківських операцій. Вона визначається збалансованістю активів і пасивів та відповідністю строків розміщення активів строкам залучення пасивів.

На банківську ліквідність значний вплив справляє питома вага різних груп активів з різними коефіцієнтами ризику.Стан ліквідності комерційного банку обернено пропорційний високо-ризиковим активам його балансу.

Збільшення питомої ваги високоліквідних активів у портфелі банківських вкладень призводить до зниження доходності здійснюваних операцій.

Ліквідність банку оцінюється шляхом розрахунку спеціаль-них показників (коефіцієнтів, нормативів).

Проблематика економічного регулювання надійності та економічних параметрів діяльності комерційних банків України, в тому числі їх ліквідності, є прерогативою НБУ.

Інструкцією про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків встановлено наступні нормативи ліквідності: миттєва ліквідність, загальна ліквідність, співвідношення високоліквідних активів до робочих активів банку.

Лише комплексна оцінка вищенаведених показників може характеризувати реальний рівень ліквідності банківської установи.

Показники ліквідності розраховуються з метою оптималь-ного регулювання активних і пасивних операцій.

Для поліпшення ліквідності банківської діяльності необхідно постійно проводити аналітичну роботу з питань оцінки ризиковості окремих активів, їх доходності та можливості перетворення на засоби платежу, аналізу впливу на стан ліквідності окремих банківських операцій, прогнозування зміни обсягу залучених вкладів та виданих кредитів, оцінки можливостей використання зовнішніх джерел високоліквідних коштів.

На загальний рівень ліквідності банківської системи значний вплив справляє стан в економіці вцілому. Тому необхідно вживати заходи для поліпшення ситуації на макроекономічному рівні.

Ліквідність є чи ненайважливішим покаником, здатним характеризувати надійність діяльності банку, оскільки є запорукою платоспроможності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.

1. Інструкція про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків від 14 квітня 1998р. №141 // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності.- додаток до журналу Вісник НБУ.-1998.-№7.

2. Постанова Правління НБУ від 14 квітня 1998р. № 141 "Про затвердження Інструкції про порядок регулювання і аналіз діяльності комерційних банків.

3. Белых Л. Устойчивость коммерческих банков. - М: Банки и биржи, 1996.

4. Бухвальд Б. Техника банковского дела. - М: АО "ДИС" , 1993

5. Гриджук Д. Специфіка управління комерційним банком в умовах реформування економіки // Вісник НБУ.- 1998.- №10.

6. Дзюблюк О. Управління ліквідністю комерційного банку // Вісник НБУ.- 1997.- №9.

7. Ковальчук Т., Коваль М. Ліквідність комерційних банків:Навчальний посібник- К: Знання, 1996.

8. Мороз А. Основы банковского дела.- К: Либра.- 1994.

9. Позичальник К. Обережно - падають банки // Галицькі контракти.- 1998. - Вересень.- №39.

10. Сосненко Л. Финансовый анализ: Учебное пособие.- Челябинск: Изд-во ЧГТУ, 1996.

11. Терещенко В. Підсистема "Банківський нагляд": аспекти побудови, пошук оптимального рішення // Вісник НБУ.- 1998.- №10

12. Тиркало Р.І., Щибиволок З.І. Фінансовий аналіз комкрційного банку: основи теорії, експрес-діагностика, рейтинг. Навчальний посібник, - К.: "Слобожанщина" 1999 р.

* Дзюблюк О. Управлінняя ліквідністю комерційного банку // Вісник НБУ. - 1997.-№9.-с.39

** Ковальчук Т., Коваль М. Ліквідність комерційних банків.-К: Знання, 1996.-с.7

* Ковальчук Т., Коваль М. Ліквідність комерційних банків. - К: Знання, 1996.- с.24

Loading...

 
 

Цікаве