WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Аналіз. Аналіз показників платоспроможності та ліквідності комерційних банків - Курсова робота

Аналіз. Аналіз показників платоспроможності та ліквідності комерційних банків - Курсова робота

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ

ТЕРНОПІЛЬСЬКА АКАДЕМІЯ НАРОДНОГО ГОСПОДАРСТВА

Кафедра економічного аналізу

Курсова робота

НА ТЕМУ:

"АНАЛІЗ ПОКАЗНИКІВ ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ ТА ЛІКВІДНОСТІ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ"

Виконала: студентка ІББ

групи БСз-42

Куций А.Р.

Науковий керівник:

ГАЛАС А.М.

Тернопіль - 2000 рік

ПЛАН.

Вступ.

1. Значення, завдання та джерела аналізу ліквідності та платоспроможності.

2. Загальна оцінка показників ліквідності та платоспроможності.

3. Шляхи поліпшення ліквідності банківської діяльності

Висновки.

ВСТУП.

Основи банківської справи мало змінилися із часів Медічі. Йдеться про залучення коштів від тих, хто має надлишкові капітали (вкладники), і надання цих коштів у позичку тим, хто хоче і може продуктивно використати додаткові фонди (позичальники). Передбачається, що позичальники вкладуть їх у виробництво продукції чи надання послуг і отримають від цього кошти, достатні, аби повернути основну частину боргу і сплатити досить високу плату за користування кредитом (процент). Адже банк повинен отримати дохід, який обчислюється як різниця між процентами за залученими вкладами і виданими позичками. Цей дохід має бути достатнім для того, щоб банк міг беззастережно:

виплачувати значну його частину клієнтам, заохочуючи їх і надалі вкладати кошти в банк;

давати акціонерам достатній прибуток на інвестиції, щоб забезпечити акції своєрідною "подушкою", яка захистить вкладників у разі економічних спадів чи пом'якшить збитки, спричинені невправністю керівництва;

покривати операційні витрати банку, в тому числі платежі постачальникам та компенсацію службовцям, стимулюючи таким чином приплив у банк компетентних спеціалістів;

реконструювати акціонерний капітал, щоб при потребі можна було компенсувати будь-яке зниження вартості банківських активів, викликане невчасним поверненням боргів позичальниками;

генерувати акціонерний капітал у розмірах, достатніх для збереження пропорційного обсягу акціонерної "подушки" в умовах інфляції;

забезпечувати зростання вартості акцій вкладників упродовж тривалого часу.

Банки на ринку діють із різною ефективністю. Але простежується така закономірність: далеко позаду залишають конкурентів ті, хто бездоганно обслуговує клієнтів і робить це з мінімальними витратами. Оцінюючи ефективність діяльності банку, надзвичайно важливо звіряти її з вимогами ринку. Кваліфіковано зроблений економічний аналіз діяльності банків є джерелом цінної інформації для самих банків, юридичних та фізичних осіб (як потенційних клієнтів банку), Національного банку України.

Для поліпшення ліквідності банківської діяльності необхідно постійно проводити аналітичну роботу з питань оцінки ризиковості окремих активів, їх доходності та можливості перетворення на засоби платежу, аналізу впливу на стан ліквідності окремих банківських операцій, прогнозування зміни обсягу залучених вкладів та виданих кредитів, оцінки можливостей використання зовнішніх джерел високоліквідних коштів.

Використавши баланс Дубенського відділення Привтбанку станом на 01.10.1999 року виконаємо розрахунки нормативів платоспроможності та ліквідності для даної установи банку.

  • ЗНАЧЕННЯ, ЗАВДАННЯ ТА ДЖЕРЕЛА АНАЛІЗУ ЛІКВІДНОСТІ ТА ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ.

    Однією з умов ефективної діяльності комерційного банку є забезпечення високого рівня надійності та мінімізації ризику здійснюваних операцій, в основі чого лежить ліквідність банківської установи, її здатність безперебійно виконувати свої зобов'язання перед клієнтами.

    Платоспроможність — це достатність власних коштів банку для захисту інтересів вкладників та інших кредиторів банку.

    Ліквідність — це здатність забезпечувати вчасне і повне виконання грошових зобов'язань.

    Інтереси вкладників та інших кредиторів банку — це інтереси щодо отримання доходу від вкладених у банк фінансових коштів та можливість вільного вилучення коштів відповідно до умов угоди між ними і банком. Таким чином, банк має перед ними "грошові зобов'язання". Отже, платоспроможність — це достатність власних коштів банку для виконання грошових зобов'язань.

    Отже, мета обох показників — виконання фінансових зобов'язань. Відмінність у тому, що платоспроможність передбачає виконання зобов'язань за рахунок власних коштів, тоді як ліквідність — повне виконання зобов'язань.

    Дане положення засвідчує той факт, що в національній банківській термінології, теорії та практиці, на відміну від міжнародної, часом змішують два поняття: ліквідність балансу банку та його платоспроможність, що призводить до ототожнення методів і засобів підтримання ліквідності та платоспроможності банків.

    Специфіка функціонування комерційного банку як інституту кредитної системи полягає у використанні залучених коштів, що належать іншим суб'єктам ринку. Основою ж організації господарювання підприємств нефінансового сектора економіки є власні ресурси. Зрозуміло, що банкрутство такого підприємства безпосередньо загрожує його власникам та обмеженому колу контрагентів. А неплатоспроможність банку може дестабілізувати всю грошово-кредитну систему країни через серію фінансових крахів кредитних установ, діяльність яких тісно пов'язана з численними операціями на міжбанківському ринку. Тому до ефективного управління ліквідністю комерційного банку слід ставитись як до фундаментальної основи фінансового менеджменту в будь-якій кредитній установі.

    Ліквідність банку - це його здатність забезпечувати вчасне та повне виконання грошових зобов'язань. Ліквідність банківських установ визначається збалансованістю активів і пасивів та відповідністю строків розміщення активів строкам залучення пасивів згідно з банківським балансом.

    Неспроможність клієнтів кредитних установ виконувати грошові зобов'язання суттєво знижує рівень ліквідності комерційних банків. Знижує його також надмірно ризикова кредитна політика останніх, спрямована на забезпечення високих норм прибутку, внаслідок чого нерідко виникають структурні диспропорції у банківських активах і пасивах за сумами та строками розміщення.

    Активи банку в залежності від легкості перетворення їх у

    грошову форму (в готівкові гроші чи кошти на рахунках банку) визначаються як ліквідні або неліквідні.

    Згідно з діючою нині нормативною базою регулювання діяльності комерційних банків в Україні з метою оцінки стану їхніх активів банки поділяють на п'ять груп. Основні критерії поділу пов'язані зі ступенем ризиковості вкладень та ймовірністю певного їх знецінення при перетворенні на ліквідні засоби платежу.

    Активні операції банку є ризиковими. За ступенем ризику вкладень та ймовірністю .втрати частини вартості їх поділяють на п'ять груп:

    1 група (процент ризику — 0) — це готівкові кошти; кошти у НБУ; боргові цінні папери, що рефінансуються НБУ, у портфелі банку на продаж та інвестиції; боргові цінні папери центральних органів державного управління у портфелі банку на продаж та інвестиції;

    2 група (процент ризику — 10) — короткострокові й довгострокові кредити, надані центральним органам державного управління;

    3 група (процент ризику — 20) — короткострокові й довгострокові кредити, надані місцевим органам державного управління, та нараховані доходи за ними; боргові цінні папери місцевих органів державного управління у портфелі банку на продаж та інвестиції;

    4 група (процент ризику — 50) — кошти до запитання в інших банках; строкові депозити в інших банках (крім простроченої заборгованості та прострочених нарахованих доходів); нараховані доходи за борговими цінними паперами у портфелі банку на продаж та інвестиції; зобов'язання з кредитування, надані банкам та клієнтам; куплені, але не отримані валюта і банківські метали; активи до отримання;

    5 група (процент ризику — 100) — всі інші активні рахунки.

    У зв'язку з тим, що на рівень ліквідності комерційного банку значний вплив справляє питома вага різних груп активів із різними коефіцієнтами ризику, регулювання банківської ліквідності може здійснюватись шляхом зміни структури вкладень банку. При цьому залежно від рівня показників ліквідності банк може змінювати частку високоризикових або низькоризикових активів у загальному портфелі вкладень, забезпечуючи потрібний стан ліквідності.

    Стан ліквідності комерційного банку обернено пропор-ційний високоризиковим активам його балансу.*

    Баланс комерційного банку вважається ліквідним, якщо його стан дозволяє за рахунок швидкої реалізації коштів за активом покривати термінові зобов'язання за пасивом.** Можливість швидкого перетворення активів банку в грошову форму для виконання власних зобов'язань обумовлена рядом факторів, серед яких головним є саме відповідність термінів та обсягів розміщення фінансових ресурсів термінам та обсягам їх залучення.

  • Loading...

     
     

    Цікаве