WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Банківська справа. Інвестиційні операції комерційних банків - Дипломна робота

Банківська справа. Інвестиційні операції комерційних банків - Дипломна робота

ВСТУП 2

РОЗДІЛ І. МІСЦЕ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ НА ФОНДОВОМУ РИНКУ. 4

1.1. Види фондових інструментів на ринку цінних паперів. 4

1.2. Будова фондового ринку. 16

1.3. Діяльність комерційних банків на ринку цінних паперів 21

РОЗДІЛ II ХАРАКТЕРИСТИКА ІНВЕСТИЦІЙНИХ ОПЕРАЦІЙ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ. 24

2.1. Поняття і завдання інвестиційної діяльності комерційних банків. Інвестиційна політика банку. 24

2..2. Формування інвестиційного портфеля банку 30

2.3. Інвестиційні операції комерційних банків України. 41

РОЗДІЛ III ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ОПЕРАЦІЙ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ УКРАЇНИ. 52

ВСТУП

Сьогодні більшість розсудливих політиків та економістів розуміє, що реальне відродження економіки України можливе лише тоді, коли запрацює вітчизняне виробництво. І починати слід із впровадження програм щодо його модернізації та розширення. Вже створено умови для поновлення інвестиційного процесу, підготовлено відповідний законодавчий та фінансовий грунт. Завдяки політиці фінансового оздоровлення введено національну грошову одиницю, стабілізовано обмінний курс української валюти, закладено базу для накопичення реальних не-інфляційних заощаджень.

Серед багатьох причин, які заважають піднесенню вітчизняної економіки, головна - відсутність достатніх інвестиційних коштів. За даними експертних досліджень, потреба української економіки в інвестиціях сягає 40 мільярдів доларів США [21. с.13]. Джерела цих коштів можуть бути як внутрішні, так і зовнішні Вітчизняні підприємства майже вичерпали свій інвестиційний потенціал, більшість їх неспроможна оновлювати виробництво. Тому капітал розвитку виробництва слід залучити на кредитному і фондовому ринках.

На кредитному ринку залучення капіталу відбувається у вигляді довгострокових кредитів. Але банкам на даний період невигідно надавати такі кредити через високий рівень ризиків, пов'язаних з ними, неліквідність виданих позик, а також відсутністю у них коштів, залучених на тривалі депозити.

На фондовому ринку підприємства можуть залучити кошти, розмістивши на ньому свої цінні папери - акції та облігації.

У грудні 1996 року в Україні формально закінчилася мала і середня приватизація. Понад 800 підприємств стали потенційними емітентами цінних корпоративних паперів. І власники цих паперів, починаючи з 1997 року шукають відповідних інвесторів - портфельних, корпоративних, юридичних, фізичних. Безумовно, одним із найважливіших операторів цього ринку, найсолідніших його учасників е банківська система. В операціях, які виконуються банками для задоволення потреб суб'єктів фондового ринку, представлені всі стадії обігу цінного папера - від його випуску і обслуговування до погашення.

В інвестиційних процесах на фондовому ринку банки відіграють потрійну роль. З однієї сторони, вони самі залучають капітал, здійснюючи випуск акцій, облігацій та депозитних сертифікатів, з іншої сторони, вони самі вкладають кошти, формуючи власний портфель акцій та облігацій. Третьою функцією комерційних банків е забезпечення нормального проходження інвестиційних процесів, надаючи ряд послуг. Насамперед, це розміщення емісії, яке супроводжується депозитним обслуговуванням емітентів. Банк може взяти на себе розробку на замовлення клієнта емісійного проекту, моделей фінансування його діяльності за допомогою використання різноманітних фінансових інструментів. Важливе значення в забезпеченні інвестиційного процесу мають інвестиційні та консультаційні послуги банку, які допомагають клієнтам ефективно вкладати капітали, а також трастові послуги.

Дані операції нові для комерційних банків України і виникає багато проблем з впровадженням їх на фондовому ринку. Тому завданням даної дипломної роботи е визначення місця комерційних банків на фондовому ринку, перш за все на основі розгляду його будови, огляду можливих операцій з цінними паперами, і власне, самих фондових інструментів, з якими вони мають здійснюватись. Також необхідно розглянути інвестиційні операції комерційних банків: розробку ними інвестиційної політики і формування на її основі фондового портфеля, методи оптимізації портфеля і проблеми, пов'язані з діяльністю на фондовому ринку України.

РОЗДІЛ І. МІСЦЕ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ НА ФОНДОВОМУ РИНКУ.

1.1. Види фондових інструментів на ринку цінних паперів.

Як відомо, капітал має три функціональні форми: грошову, виробничу і товарну. Процес кругообігу капіталу відкриває грошова форма. Для того, щоб розширити виробництво, підприємець повинен знайти додаткові грошові кошти, тобто інвестиційний капітал. Інвестиційний капітал надходить з двох джерел: власних заощаджень підприємства (нерозподілений прибуток і амортизація) і чужих заощаджень (тимчасово вільних грошових коштів інших підприємств, урядів, населення). Заощадження перетворюються в інвестиції, як тільки вони попадають в руки тих, хто витрачає їх на купівлю елементів виробництва. Таке перетворення може бути прямим і опосередкованим. Наприклад, підприємство вкладає свій нерозподілений прибуток у нові потужності - це пряме перетворення заощаджень у інвестиції. Зрозуміло, що прямо перетворюватись у інвестиції можуть лише власні заощадження. Чужі повинні -здійснити опосередкований шлях. Цей шлях лежить через фінансовий ринок.

На фінансовому ринку здійснюється розподіл грошових засобів між учасниками економічних відносин. В залежності від форм в яких грошові ресурси обертаються на цьому ринку, в його складі можна виділити ринок банківських кредитів і ринок цінних паперів. Ринок цінних паперів включає як кредитні відносини, так і відносини власності, які виражаються через випуск спеціальних документів (цінних паперів), які мають власну вартість і можуть продаватись, купуватись і погашатись.

В розвинутих економічних країнах виділяють три основних види фондових інструментів:

1) акції приватних, змішаних і державних корпорацій;

2) облігації приватних компаній і корпорацій;

3) державні облігації, які випускаються центральними урядами і місцевими органами влади.

Акція - це цінний папір, який засвідчує участь її власника у статутному фонді, дає йому право на участь в управлінні справами емітента й одержання частини прибутку у вигляді дивідендів та частини майна при ліквідації емітента. Емітент не несе зобов'язання повернути у визначений термін кошти, інвестовані в його діяльність власником акції.

Акції служать трьом основним цілям:

по-перше, їх випуск необхідний під час організації акціонерного товариства, щоб забезпечити новому підприємству стартовий капітал для розгортання господарської діяльності;

по-друге, це залучення додаткових грошових ресурсів вже в ході господарської діяльності;

по-третє, випуск акцій використовується для обміну з метою злиття з іншою компанією.

На початку відкритої підписки на акції товариства його засновники мають вказати кількість і вид акцій, які вони пропонують.

Номінальна вартість акцій встановлюється довільно при створенні акціонерного товариства і фіксується на бланку акції. Всі акції акціонерного товариства повинні мати тільки одну номінальну вартість, що фіксується при реєстрації. В деяких країнах, наприклад в США, акції можуть випускатись без номінальної вартості. В такому випадку для того, щоб відобразити цінні папери в обліку, використовують об'явлену вартість акцій, яка відображається в проспекті емісії.

Балансова вартість акції вираховується як частка від ділення чистої вартості активів акціонерного товариства на кількість випущених і розповсюджених акцій.

Ринкова вартість акцій являє собою ціну, за якою вони можуть купуватись чи продаватись на ринку. Вона е визначальною для інвестора. Між всіма видами цін, як правило, ніякого зв'язку не спостерігається.

Акції можуть бути іменними і на пред'явника, безплатними, привілейованими і звичайними (простими). В окремих країнах акції на пред'явника складають до 90% усіх акцій. ;Це пов'язано із запровадженням сучасних технологій обігу цінних паперів, зокрема, електронного, при яких набагато ефективніше здійснити операції саме з акціями на пред'явника.

Безплатні акції випускаються з метою розподілу їх серед акціонерів, яким вже належить певна кількість акцій.

Сума випуску префакцій обмежена 10% всього статутного фонду акціонерного товариства. Ці цінні папери надають їхнім власникам майнове право на одержання дивідендів, а також на пріоритетну участь у відшкодуванні своєї долі капіталу при ліквідації акціонерного товариства. Однак власник такої акції позбавлений права брати участь в управлінні товариством (не має право голосу), якщо інше не передбачено статутом. Щорічний прибуток за префакціями нараховується, як правило, за твердим процентом, що зафіксований на бланку акції. Якщо за якийсь окремий рік обсяг чистого доходу не дозволяє виплатити дивіденди в такому розмірі, то дивіденди за префакціями можуть виплачуватись із резервного фонду. У разі, коли розмір дивідендів на прості акції більший, ніж фіксований обсяг процента привілейованих, власники останніх можуть одержати відповідну доплату. Як свідчить світова практика, існують такі види префакцій:

1) кумулятивні, тобто такі, що дають власникам право не тільки на поточні, а й на невиплачені раніше з тих чи інших причин дивіденди (виплата відбувається до розподілу прибутку між власниками простих акцій);

Loading...

 
 

Цікаве