WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Банківська справа. Фінансування зовнішньоторгових операцій в Україні - Дипломна робота

Банківська справа. Фінансування зовнішньоторгових операцій в Україні - Дипломна робота

Зараз в західній практиці відбувається все більший перепліт традиційних форм комерційного кредиту -кредит продавця і кредит покупця, а також посилюється взаємозв"язок комерційного кредиту з банківським. У зовнішній торгівлі вексельний кредит комбінується з готівковими платежами, в тому числі у формі авансу. Імпортер може отримати товар в кредит від експортера і при деяких видах акредитиву. При узгожденні в контрактах розстрочки платежу за товари (без оформлення її тратами, тобто перевідними векселями) сторони можуть передбачати часткову оплату готівкою у вигляді авансу і часткових інкасових платежів.

В міжнародній торгівлі терміни комерційного кредитування можуть досягати 2-7 років в залежності від умов кон"юктури світових ринків, виду товарів та інших факторів. Довгострокові кредити дають можливість експортерам отримувати кошти для рефінансування від фінансових установ в їх власних країнах. Дослідження розвитку комерційного кредиту у Великобританії, здійснене в середині 90-х років журналом "Бізнес№, показало, що хоч 3/4 боржників були зобов"язані погасити свою заборгованість напротязі 30 днів, цю вимогу виконувала лише одна десята частина. По іншим оцінкам, середня тривалість затримки торгового боргу складала у Великобританії біля 72 днів, тоді як звичайний термін оплати складав 30 днів. І не випадково, що, не дивлячись на продовження фактичного терміну комерційного кредиту, в більшості розвинутих країн центральні банки так, як і раніше переобліковують лише першокласні комерційні векселя на термін не більше 90 днів.

В порівнянні з досвідом зарубіжних країн, наведеним вище, ця практика була впроваджена і в Україні в 90-х роках. Так, в 1994 Національний банк України постановою № 139 від 16.06.1994 р. визначив термін розрахунків по експортно-імпортних операціях резидентів 30 днів. Проблеми, які виникли в зв"язку з цим, тотожні тим, які я розглянула в наведених вище прикладах зарубіжних країн.

Розглянемо банківський кредит пiд кутом зору його використання, при розрахунках по зовнішньоторговим операціям.

Пiд впливом розвитку системи безготiвкових розрахункiв розширюється сфера кредитування, що забезпечує стiйкий фiнансовий стан пiдприємств i наявнiсть на їхнiх рахунках грошових коштiв, якi у будь-який момент зможуть ефективно використатись.

Кредит, в залежностi вiд суб'єктiв кредитних вiдносин, який використовується у розрахунках, дiлиться на кредит покупцям(імпортерам) i кредит постачальникам(експортерам) i використовується по двох напрямках: для проведення розрахункiв при тимчасовiй вiдсутностi у покупцiв власних грошових коштiв, необхiдних для оплати придбаних товарiв; для забезпечення вiдвантаженого i своєчасно неоплаченого постачальнику товару покупцем. Це можна прослiдкувати на такому прикладi: при виставленнi покупцем акредитиву, а також при розрахунках за допомогою чекових книжок, - депонується певна сума коштiв на окремому рахунку у банку постачальника, чи банку платника. Таке вилучення коштiв у покупця часто буває до одержання товару i в такому випадку виникає необхiднiсть у кредитi. З iншої сторони, постачальник не отримавши своєчасно суми за реалiзовану продукцiю, оскiльки мiж вiдвантаженою продукцiєю покупцевi i надходження грошових коштiв за неї у постачальника виникає певний розрив у часi (за винятком попередньої оплати), теж змушений звертатись до банкiвського кредиту.

Надаючи пiдприємствам i органiзацiям кредит на весь час руху розрахункових документiв вiд постачальникiв до покупцiв i на час зворотнього руху грошових коштiв, банки створюють тим самим необхiднi умови для стабiльного процесу виробництва i обiгу товарiв.

Значне мiсце в системi кредитних вiдносин банкiв i пiдприємств займають кредити, якi пов'язаннi з розрахунками.

Щодо платiжного кредиту, то в економiчнiй лiтературi однозначної думки немає. Однак, всi автори, не дивлячись на рiзнi тлумачення, дотримуються єдиної думки, а саме - платiжний кредит надається всiм пiдприємствам, якщо вони знаходяться тимчасово у важкому фiнансовому станi. Але на нашу думку, такий висновок досить загальний. Його можна розумiти теж не однозначно, так як необхiднiсть будь-якого кредиту, в тому числi i платiжного, визначається особливiстю кругообiгу коштiв. Вiн передбачає з однiєї сторони - утворення тимчасово вiльних коштiв, а з iншої - тимчасова у них потреба. Таким чином, потреба у кредитi виникає з ряду причин, якi пов'язанi з сезоннiстю виробництва, несвоєчасною оплатою розрахункових документiв покупцями i т.п.

Отже, на відміну від фірмових кредитів, де банки виступають лише посередниками в мобілізації засобів на грошовому ринку для фінансування зовнішньої торгівлі або опосередковано беруть участь в цьому шляхом фінансування діяльності фірм та організації, занятих зовнішньоторговим бізнесом, банківські кредити здійснюються при безпосередній і активній участі банків.

Банківське кредитування експорту та імпорту виступає в формі позик під заставу товарів , товарних документів, векселів, а також облік трат. Деколи банки надають крупним фірмам-експортерам, з якими вони тісно пов"язанні, бланковий кредит, тобто без формального забезпечення.

Банківські кредити в міжнародній торгівлі мають перевагу перед фірмовими. Вони дають можливість отримувачу вільніше використовувати засоби на покупку товарів, звільняють його від необхідності звертатися за кредитом до фірм-постачальниць, здійснювати з останніми розрахунки за товар готівкою за рахунок банківського кредиту. Завдяки залученню державних засобів і застосування гарантій приватні банки часто надають експортні кредити на 10-15 років по ставкам нижче ринкових. Проте банки, як правило, обмежують використання кредиту кордонами своєї країни і часто ставлять умови про витрачення його на певні цілі, наприклад на покупку товарів у фірм, в яких вони зацікавлені. При цьому банківський кредит набуває властивостей фірмового кредиту, цільового характеру. Банківський кредит надається банками, банкірськими домами, іншими кредитними установами. Для координації операцій по кредитуванню зовнішньоекономічних операцій, мобілізації крупних кредитних ресурсів і рівномірного розподілу ризику банки організують консорціуми, синдикати, банківські пули. Банки надають експортні і фінансові кредити. Експортнийкредит - кредит, який надається банком країни-експортера банку країни-імпортера для кредитування поставок машин, обладнання і т. д. Банківські кредити видаються в грошовій формі і носять "зв"язаний" характер, так як позичальник зобов"язаний використовувати позику виключно для закупок товарів в країні-кредиторі. Однією з форм кредитування експорту банками з 60-х років став кредитпокупцеві (на 5-8 і більше років) і зв"язанийбанківськийкредит.

Особливість кредитупокупцеві заключається в тому, що банк експортера безпосередньо кредитує не національного експортера, а іноземного покупця, тобто фірми країни-покупця і їх банки. Тим самим імпортер придбає необхідні товари з оплатою рахунків постачальника за рахунок засобів кредитора і віднесенням заборгованості на покупця чи його банк. Звичайно такі кредити пов"язують з придбанням товарів і послуг у певної фірми. При цьому експортер не бере участі в кредитуванні угоди, що виключає можливість завищення ціни кредиту. Вартість банківських кредитів покупцеві, як правило, фіксується на ряд років на рівні нижче вартості позичених засобів на ринку позичкових капіталів, що підвищує їх конкурентоздатність. Термін кредиту покупцеві перевищує термін кредиту постачальника; в основному це середньо- і довготермінові позики. Банки при цьому можуть відкривати кредитні лінії для іноземних позичальників на оплату закуплених товарів. В цьому напрямку йде еволюція кредитування експорту. Банківські кредити покупцеві відтісняють кредити постачальнику (експортеру) і фірмові кредити.

При зв"язаному фінансовому кредиті банк надає кредит не безпосередньо покупцю, а представнику постачальника в країні імпортера, який оплачує поставку товарів, що направляються покупцеві в рамках конкретного договору купівлі-продажу.

При наданні кредитів покупцю і зв"язаних кредитів інтереси продавця і покупця різні. Експортер зацікавлений як найшвидше отримати оплату по завершенні окремих етапів договору, щоб здійснити угоду з мінімальними витратами. Покупець зацікавлений в оплаті лише по закінченні завершення окремих етапів будівництва, перевірки обладнання в дії тощо. Але це повинно бути обумовлено в торговому договорі і не може бути передбачено в договорі про кредитування.

При оплаті поставок на практиці виходять з того, що кредитні кошти залишаються в країні продавця, а покупець має на них право при настанні термінів погашення вимог продавця.

Loading...

 
 

Цікаве